Справа № 2а-309/2009р.
07 квітня 2009 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Кодолова В.О.
при секретарі - Бурих В.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -
02 березня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, вимоги за яким в судовому засіданні змінила та пояснила, що вона народилася 16 жовтня 1940 року та відповідно до ст 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус «дитини війни». На підставі цього у відповідності до ст.6 вказаного Закону, рішення Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007р. вона мала право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, але в 2006 - 2007 роках така допомога не виплачувалась. Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії. встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, тому невиплату їй соціальної допомоги відповідно до діючого законодавства вважала протиправною і такою, що суперечить Конституції України. Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір мінімальної пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи з цього сума невиплаченої їй соціальної допомоги за вказаний період становить в загальній сумі 2733, 30 грн. В зв'язку з наведеним просила зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату їй, як «дитині війни», щомісячну Державну соціальну доплату у відповідності до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року.
Також позивачка просила поновити їй строк звернення до суду з даним позовом, тому що вона його пропустила з поважних причин, оскільки про порушення своїх прав вона дізналась зі ЗМ1 тільки восени 2008 року.
Представник відповідача - УПФУ в м.Харцизьку в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність та письмові заперечення на позовну заяву, в яких посилався на те. що ЗУ « Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію окремих законів було зупинено, в тому числі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», і ця норма не була скасована. Норми вказаної статті 3акот про надання пільг була відновлена згідно рішення Конституційного суду Україні від 09.07.2007 року і діє саме з цього часу, але законодавчим органом не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону. не визначено, які органи повинні виплачувати підвищені пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати розмір доплат. До того ж, вказує, що нормативними актами не встановлено розмір мінімальної пенсії за віком, який застосовуються для виплати підвищення до пенсії відповідно до ст 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ч.3 ст.28 ЗУ «Про загально обов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті 3астосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Отже ця норма не передбачає застосування мінімального розміру пенсії, встановленого цією статтею, для визначення розмірів пенсій відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». З 01.01.2008 року підвищення особам, які мають статус «діти війни» сплачується незалежно від встановлення інвалідності у розмірі. встановленому для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) В зв'язку з наведеним просив відмовити позивачці в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов обгрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню в наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 має правовий статус «дитина війни», що підтверджується довідкою № 40926, яка видана відділом ПФУ в м. Харцизьку та паспортними даними, за якими вона народилась 16 жовтня 1940 року, тобто на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни їй було менше 18 років.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 зупинено на 2006 рік згідно з ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. № 3235-IV. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, і тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Суд вважає неправомірним застосування протягом всього 2007 року положень ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», оскільки вони визнані таким, що не відповідають Конституції, рішенням Конституційного суду України у справі № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року.
З наведеного випливає, що на підставі ст. 152 Конституції України право позивачки на отримання доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» виникає з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на всій території України, остаточними та не можуть бути оскаржені
В письмових запереченнях відповідач підтвердив факт невиплати соціальної допомоги позивачці відповідно до діючого законодавства за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, що дає підстави вважати. що має місце протиправна бездіяльність відповідача, і тому позов підлягає задоволенню саме в цій частині.
Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розмірі мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410, 06 грн., з 1 жовтня -415.11 грн.
Тобто за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року на користь позивачки підлягає стягненню доплата до пенсії з наступного розрахунку: з 09 липня 2007 року: 410, 06:31 Х23 Х30%=91, 27 грн. за серпень-вересень 2007 року: 410, 06Х30%Х2=246, 03 грн. за жовтень-грудень 2007 року: 415, 11 Х30%ХЗ=373, 60 грн. а всього за 2007 рік підлягає стягненню недоплата в сумі 710, 90 грн.
З приводу посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом, суд зазначає, що частиною 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-ХІУ від 15 липня 1999 року передбачено, що прожитковий мінімум застосовується для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, визначення права на призначення соціальної допомоги.
Згідно вимог ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав. свобод та інтересів встановлено річний строк, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін.
Представник відповідача в своєму письмовому запереченні проти поновлення строку звернення до суду не заперечував, на застосуванні строку звернення до суду не наполягав, в зв'язку з чим сд вважає, що причина пропуску позивачкою строку звернення до суду є поважною, і тому строки позовної давності за цей період слід поновити.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою не було заявлено вимоги про повернення їй здійснених нею судових витрат. Таким чином, суд вважає за можливе не присуджувати здійснені нею судові витрати з Державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 8, 19. 22, 152 Конституції України, ст.ст. 6. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 віл 09.07.03 року, ст.ст. 2, 7, 11, 17, 18, 94, 99, 100, 159-163 КАС України, суд. -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» задовольнити частково
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області нарахувати та здійснити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В решті вимог позивачки відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10-ти днів з дня складання постанови суду в повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або протягом 10-ти днів з дня складання постанови суду в повному обсязі без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.