01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"01" грудня 2009 р. Справа № 4/281-09
Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали
за позовом ЗАТ "Райз-Максимко", м. Червонозаводське Полтавської обл.
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Росава", м. Кагарлик
про стягнення 96208,00 грн.,
Представники:
від позивача -Драчук С.В. -предст., дов. № 49 від 22.05.2009р.
від відповідача - не з'явився;
Обставини справи:
Закритим акціонерним товариством «Райз-Максимко» (далі позивач) заявлено позов до Приватного сільськогосподарського підприємства "Росава" (далі відповідач) про стягнення суми заборгованості за невиконання умов договору оренди технічних засобів від 25.04.2008р. в розмірі 96 208,00 грн., 90 000 грн. основного боргу, 4792,40 грн. пені, 720,00 грн. інфляційних втрат, 695,60 грн. - 3%річних..
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.11.2009р. було порушено провадження у справі № 4/281-09, розгляд справи призначено на 01.12.2009р.
Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 16.11.2009р. в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,
встановив:
25.04.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Райз-Максимко»(орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством «Росава»(орендар) було укладено договір оренди технічних засобів, відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати в оренду відповідачу одного культиватора Land Runner II, дві польові бочки maxfield twin 2000 gal та одну польову бочку Бурго.
Згідно п. 2.1 договору, сума оренди вищевказаних технічних засобів складає 90 000 грн.
Прийом технічних засобів по кількості та якості відбувається згідно акту прийому-передачі (п.4.1).
На виконання умов договору, відповідно до акту № 1 прийому - передачі технічних засобів від 25.04.2008 р. вищезазначені об'єкти оренди були прийняті відповідачем, про що свідчать підписи перших осіб підприємств та скріплені їх печатками.
По закінченню строку оренди, згідно акту №2 прийому - передачі технічних засобів від 09.07.2008 р. відповідач повернув орендовані технічні засоби позивачу.
Згідно п. 3.1 договору, орендна плата по даному договору встановлюється з моменту заключення даного договору. Орендар зобов'язується сплатити орендну плату після закінчення терміну дії договору, протягом 5 банківських днів. Розрахунки за оренду проводиться в такому порядку: на умовах 100% оплати до 15.07.2008р.
Додатковою угодою №2 від 30.04.2009р. про внесення змін та доповнень до договору, пункт 3.1 договору було викладено в наступній редакції: «орендна плата сплачується орендарем на поточний рахунок орендодавця до 01.08.2009р. орендодавець вправі виставити орендарю рахунок на оплату, з посиланням на цей договір».
Розмір заборгованості підтверджується актом виконаних робіт від 09.07.2008р., який підписаний та скріплений печатками обох підприємств.
Відповідач в порушення договору, в повному обсязі орендну плату не вніс, у зв'язку з чим на сьогоднішній день за останнім рахується заборгованість в розмірі 90 000 грн.
Відповідно до с. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ч.2 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст.759 ЦК України за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.ч. 1, 5. ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Ця плата вноситься щомісячно якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив позивачу розмір орендної плати, ЗАТ «Райз-Максимко»на адресу ПСП «Росава»надіслало претензію № 316 від 05.10.2009р. з вимогою погасити заборгованість, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 90000 грн., є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.
Відповідач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4792,40 грн.
Згідно п. 8.1 договору, в разі несплати орендної плати, або прострочення оплати проти строку, встановленого в договорі, Орендар відшкодовує всі збитки, пов'язані з невиконанням обов'язків по даному Договору, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розмір пені за розрахунком позивача становить 4792,40 грн. Даний розрахунок є вірним, а тому підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача 3% річних становить 695, 60 грн. Вказаний розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 695,60 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Сума інфляційних втрат, понесених позивачем, за його розрахунком складає 720 грн. Однак, суд, здійснивши власний розрахунок встановив, що до стягнення підлягає сума в розмірі 1350 грн.
У зв'язку з тим, що позивач заяви про збільшення позовних вимог не подавав, а суд, в свою чергу, не має права виходити за межі позовних вимог, вимога позивача про стягнення 720 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко» про стягнення Приватного сільськогосподарського підприємства "Росава" заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Росава" (09200, Київська обл., м. Кагарлик, вул.. Жовтнева, 50, код 33201738) на користь Закритого акціонерного товариства «Райз-Максимко» (37240, Полтавська обл.., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, вул.. Матросова, 10, код ЄДРПОУ 30382533) -90 000 (дев'яносто тисяч) грн.. основного боргу, 4792 (чотири тисячі сімсот дев'яносто дві) грн.. 40 коп. пені, 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн.. 60 коп. -3% річних, 720 (сімсот двадцять) грн. інфляційних втрат., 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 08 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання рішення: 09.12.2009р.