01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"10" грудня 2009 р. Справа № 6/186-09/4
Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД”, с. Морозівка Баришівського р-ну
про стягнення 255 197, 67 грн.
за участю представників:
позивач -Похиленко А.В. -предст., дов. від 08.12.2008р.
відповідач -не з'явився;
оголошувалась перерва
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан”, м. Київ (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД”, с. Морозівка Баришівського р-ну про стягнення 255 197, 67 грн., які складають 230084, 66 грн. основного боргу, 1826,04 грн. інфляційних втрат, 1897,96 грн. інфляційних втрат, 9236,74 грн. пені, 12 152, 27 грн. адвокатських послуг, державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором поставки, а саме: повністю не оплатив вартість поставленого йому товару.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.10.2009р. на підставі резолюції голови справу № 6/186-09 було прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 12.11.2009р.
17.09.2009р. відповідачем було подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
12.11.2009р.відповідач в судове засідання не з'явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.11.2009р.
Представником позивача в судовому засіданні було подано заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума заборгованості відповідача по основному боргу зменшилась до 222 439, 84 грн., проте позивачем було перераховано інфляційні втрати, 3% річних та пеню та станом на день розгляду справи дана сума становить: 2805,44 грн. інфляційних втрат, 2478, 86 грн. -3% річних, 12063,77 грн. пені.
26.11.2009р. в судовому засіданні було оголошено перерву на 10.12.2009 р. для підготовки повного тексту рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд,
встановив:
01 жовтня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” було укладено договір поставки № 01/10-38, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю нафтопродукти в асортименті, в кількості та по ціні згідно специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п. 9.1 договору даний договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2008 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
На виконання умов договору та на підставі заявок на постачання товару, позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами підприємств та скріплені їх печатками та які містяться в матеріалах справи, а відповідач прийняв вказаний товар, про свідчать належним чином оформлені довіреності на отримання вказаного товару.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник поставляє товар покупцю за цінами, що визначені у відповідній специфікації до цього договору.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що покупець здійснює оплату постачальнику за поставлений товар протягом 20 банківських днів з дати отримання товару.
Однак, в порушення вимог договору, відповідач свої зобов'язання повністю та належним чином не виконав, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість, яка за уточненим розрахунком позивача становить 222439,84 грн.
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому суму боргу не визнає повністю, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись те, що сторонами в порушення ст.. 189 ГК України не було погоджено в договорі ціну, яка є істотною умовою господарського договору.
Однак, судом дані заперечення до уваги не приймаються, оскільки згідно пункту 2.1 договору, поставка товару здійснюється на підставі заявок покупця. Заявка оформлюється в узгодженій сторонами формі згідно додатку № 2 до цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, та доданих до позовної заяви заявок на постачання товару, при поставці товару в заявках сторонами була узгоджена ціна, про що свідчить особистий підпис уповноважених представників відповідача згідно довіреностей.
До того ж, суд зазначає, що позивач не звертався до суду з позовом про визнання недійними договору поставки № 01/10-38 від 01.10.2007р., даний договір не був визнаний судом недійсним.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 12063,77 грн. пені.
У відповідності до п. 6.2 договору у випадку порушення покупцем строку розрахунку зазначеного в п. 5.2 договору, останній повинен сплатити на користь покупця пеню в розмірі 0,04% від вартості неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Суд, враховуючи вищевказані норми законодавства, та беручи до уваги встановлений сторонами в п. 6.2 договору розмір відповідальності -0,04%, здійснив власний розрахунок пені, та встановив, що заявлена до стягнення пеня не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі - 12063,77 грн.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати складають 2805,44 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 2478,86 грн.
Розрахунок позивача трьох процентів річних та інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога щодо стягнення трьох процентів річних з простроченої суми в розмірі 2478,86 грн. та 2805,44 грн. інфляційних підлягає задоволенню.
Позивач просить також стягнути з відповідача 12152,27 грн. адвокатських послуг. В обґрунтування вказаної вимоги позивач зазначає, що між ним та адвокатом Похиленком А.В. було укладено угоду про надання правової допомоги від 14.07.2009р.
На виконання умов згаданого договору, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан” сплатило 12152,27 грн. вартості адвокатських послуг. На підтвердження вказаного факту господарському суду надано копію видаткового касового ордеру від 14.07.2009р. та акт звірки взаєморозрахунків, який підтверджує, що товариство сплатило, а адвокат отримав грошові кошти в сумі 12 152,27грн.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Крім того, відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб чи громадян у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді, що знайшло своє підтвердження в Рішенні Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 року за номером 13-рп/2000.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України “Про адвокатуру”, котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 01.10.02р. №30/63.
Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам, і відповідно вимога позивача про стягнення 12152,27 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг підлягає задоволенню.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” заборгованості за договором від № 01/10-38 від 01.10.2007р. та 12152,27 грн. витрат пов'язаних зі сплатою адвокатських послуг є обґрунтованими, документально підтверджуються, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(07526, Київська обл., Баришівський р-н, с. Морозівка, вул. Садова, 9, код 30467889) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма Октан” (03680, м. Київ, бул. І.Лепсе, 4, корп..21, код 24718890) 222 439 (двісті двадцять дві тисячі чотириста тридцять дев'ять) грн.. 84 коп. основного боргу, 2805 (дві тисячі вісімсот п'ять) грн.. 44 коп. інфляційних втрат, 2478 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн.. 86 коп. -3% річних, 12 063 (дванадцять тисяч шістдесят три) грн.. 77 коп. пені, 12 152 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят дві) грн.. 27 коп. адвокатських послуг, 2 397 (дві тисячі триста дев'яносто сім) грн.. 88 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя