01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"01" грудня 2009 р. Справа № 7/193-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „САДІН ПЛЮС”, с. Липці, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг», м. Буча, Київська область
про стягнення 2761,80 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Лєпей В.В. (дов. № 31/08/01 від 31.08.2008 р.);
від відповідача: не з'явився.
секретар судового засідання:Яцук Е.В.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю „САДІН ПЛЮС” (далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(далі -відповідач) про стягнення 2761,80 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2009 р. порушено провадження у справі № 7/193-08 та призначено її розгляд на 15.09.2009 р.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання щодо оплати товару, поставленого згідно договору поставки № 031/ал-08 від 24.10.2008 р.
В судове засідання 15.09.2009 р. представники сторін, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, документів, витребуваних ухвалою суду від 15.09.2009 р. не надали, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 06.10.2009 р.
Ухвалою суду від 06.10.2009 р. розгляд справи було відкладено на 10.11.2009 р. в зв'язку з повторною неявкою представника відповідача в судове засідання.
Ухвалою голови господарського суду Київської області від 07.10.2009 р. строк вирішення спору справі № 7/193-09 продовжено на один місяць, до 17.11.2009 р.
В зв'язку із перебуванням судді Антонової В.М. на лікарняному, 10.11.09р. судове засідання призначене на 10:00 не відбулося.
Ухвалою суду від 17.11.2009 р. розгляд справи було призначено на 01.12.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 01.12.2009 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання 01.12.2009 р. повторно не з'явився, письмового відзиву на заявлені позовні вимоги не надав, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
24.10.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „САДІН ПЛЮС” (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг»(відповідач) уклали договір поставки № 031/ал-08 (далі-Товар).
Згідно п. 1.1 Договору Постачальник (позивач) зобов'язувався поставити товар згідно замовлення Покупця, а Покупець зобов'язувався прийняти його відповідно до накладних та Протоколу узгодження цін та асортименту, що є невід'ємною частиною договору, і оплатити товар у термін, зазначений в п. 3.2.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що кількість, ціна і вартість товару фіксується в накладній, що виписується відповідно до попереднього замовлення Покупця та Протоколу узгодження цін та асортименту і передається по факсу, е-mail або через торгового представника Постачальника.
Загальна сума договору складає суму вартості товару, поставленого за всіма разом взятими накладними до цього договору (п. 3.1 Договору).
Строк дії Договору встановлений п. 4.9 з моменту його підписання до 31.12.2008 р.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві Товар, на загальну суму 4234, 80 грн. Факт отримання відповідачем Товару підтверджується видатковими накладними № КС 1031010 від 31.10. 2008 р. та № КС 1219004 від 19.12.2008 р. (копії містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Своє зобов'язання за Договором позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи.
У відповідності із п. 3.2 Договору Покупець мав оплачувати суму реалізованого товару за цінами, зазначеними у накладних, кожні 7 календарних днів.
Натомість відповідач за поставлений Товар розрахувався частково, у сумі 1500, 00 грн., що підтверджується наданими позивачем у справу копіями банківських виписок за 21.01.2009 р. та 04.02.2009 р.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідь на запит позивача відповідачем, станом на 10.07.2009 р. надано підтвердження повної реалізації товару, поставленого позивачем.
Таким чином, виходячи зі змісту п. 3.2 Договору відповідач мав оплатити реалізований Товар до 27.07.2009 р. включно.
З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи відповідач заборгував позивачеві 2734, 80 грн.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку невиконання, неналежного чи несвоєчасного виконання однієї із сторін своїх зобов'язань за цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого зобов'язання.
Згідно з розрахунком позивача, розмір пені, нарахований за період з 28.07.2009 р. по 10.08.2009 р. становить 64, 71 грн.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На цій підставі позивачем станом на 10.08.2009 р. нараховано 3 % річних у сумі 3,15 грн.
Господарський суд здійснив перерахунок пені та штрафних санкцій, нарахованих позивачем, і дійшов до висновку про правильність розрахунку.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що позивачем помилково вказано ціну позову як 2761, 80 грн., оскільки сума заявлених позовних вимог складає (2734, 80 грн. (борг) + 23, 08 грн. (пеня) + 3, 15 грн. (3% річних)) 2761, 03 грн.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню у сумі 2761, 03 грн
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Торг» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Жовтнева, 66-А, код ЄДРПОУ 35095803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „САДІН ПЛЮС” (62414, Харківська область, Харківський район, с. Липці, вул. Пушкінська, 20, код ЄДРПОУ 35288465, р/р 2600906162462 у АКБ „Правекс-Банк” м. Києва, МФО 321983) 2734 (дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 80 коп. заборгованості, 23 (двадцять три) грн. 08 коп. пені, 3 (три) грн. 15 коп. -3 % річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя