01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"03" грудня 2009 р. Справа № 19/170-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес», м. Чернігів
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
м. Бровари
про стягнення 1023847,58 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
Представники:
від позивача -Рябінін Д.Д. (довіреність № 306/1 від 01.06.2009 р.);
від відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ватес»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 1023847,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав умови Договору поставки № 2/1 від 01.01.2008 р. та не сплатив кошти за одержаний товар в сумі 998008,73 грн. у встановлений договором строк, в зв'язку з чим за прострочення платежу нарахована пеня в сумі 22967,87 грн. та 3% річних у сумі 2870,98 грн.
Ухвалою від 03.07.2009 р. суд порушив провадження у справі № 19/170-09 та призначив її розгляд на 30.07.2009 р.
Відповідач 30.07.2009 р. з'явилась в засідання суду, проти позову не заперечувала, хоча письмовий відзив на позов не надала, та просила суду надати час для можливого врегулювання спору у добровільного порядку.
В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався, у зв'язку із проведенням сторонами підготовчих дій по укладенню мирової угоди у даній справі та неявкою відповідача в судове засідання.
Сторонами також було подано клопотання про продовження строку вирішення спору, відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України.
Ухвалою від 16.11.2009 р. суд черговий раз відклав розгляд справи на 03.12.2009 р.
Відповідач в засідання суду не з'явився, відзив на позов не надав і не надіслав, ухвалу про порушення провадження у справі від 03.07.2009 р. не виконав. Проте, на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим що відповідач не може з'явитись у судове засідання, оскільки перебуватиме у терміновому відрядженні.
Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, зазначивши про те, що сторони не дійшли згоди щодо добровільного врегулювання спору, а тому відповідач навмисно намагається затягнути розгляд справи.
Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи здійснюється вже тривалий час і відповідач вже декілька разів не з'являвся в судове засідання без поважних причин та за цей час не подав жодних доказів щодо вжиття заходів належного виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами та навмисним затягуванням розгляду справи.
Суд вважає, що у відповідності зі ст. 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Між товариством з обмеженою відповідальністю «Ватес»(за договором -постачальник) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (за договором -покупець) 01.01.2008 р. було укладено Договір поставки № 2/1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар -продукти харчування, безалкогольні напої, тютюнові вироби (усе в асортименті) згідно накладних, на умовах даного договору (п.п. 1.1., 1.2. договору). Прийняття товару покупцем підтверджує його згоду з вказаним в накладних асортиментом (найменуванням), кількістю та ціною (п. 2.3. договору). Покупець зобов'язується оплачувати товар постачальнику не пізніше 30 календарних днів із дати одержання кожної партії товару шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника або готівкою до каси останнього. Партією товару є товар, передача якого від постачальника покупцю оформлена однією накладною (п. 4.1. договору).
На виконання умов договору, позивач за видатковими накладними у кількості 39 шт., копії яких залучені до матеріалів справи, за період з 05.07.2008 р. по 10.08.2008 р. поставив відповідачеві товар загальною вартістю 1009124,32 грн.
За одержаний товар відповідач розрахувався частково на суму 11115,59 грн. Отже, борг відповідача перед позивачем за поставлений товар, станом на 05.05.2009 р., становив 998008,73 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідач порушив умови договору, за одержаний товар у встановлений строк повністю не розрахувався, суму заборгованості не оспорив, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 998008,73 грн. підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що за кожен день прострочення оплати товару покупець, окрім відшкодування збитків, зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, розрахованої за кожен день прострочення, починаючи з моменту виникнення простроченої заборгованості і до моменту її повного погашення.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№ 543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Суд задовольняє пеню за прострочку платежу в сумі 22967,87 грн. за період з 01.04.2009 р. по 05.05.2009 р., у відповідності з розрахунком позивача доданим до позовної заяви.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє їх у сумі 2870,98 грн. за період з 01.04.2009 р. по 05.05.2009 р. за розрахунком наданим позивачем.
Таким чином, виходячи з вищевикладених обставин, позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (07400, Київська область, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ватес»(14037, м. Чернігів, пр. Миру, 310-А; код 14234440) 998008 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч вісім) грн. 73 коп. -боргу, 22967 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 87 коп. -пені, 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 98 коп. -3% річних, 10238 (десять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 47 коп. - державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя
Рішення підписано: 07.12.2009 р.