01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"24" листопада 2009 р. Справа № 4/270-09
Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали
за позовом Бориспільського районного споживчого товариства, м. Бориспіль
до СПД ОСОБА_1, м. Бориспіль
про стягнення 7149,22 грн.,
За участю представників сторін:
позивач-Кравчук С.Л. -предст., дові. від 01.09.2009р.
відповідач -не з'явився.
Обставини справи:
Бориспільським районним споживчим товариством, м. Бориспіль (позивач) заявлено позов до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Бориспіль (відповідач) про стягнення 7149,22 грн., які складають 6693,34 грн заборгованості за договором оренди від 26.11.2007р., 455,88 грн. пені.
Ухвалою господарського суду від 29.10.2009 р. у справі № 4/270-09 розгляд справи було призначено на 29.10.2009р.
Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 29.10.2009р, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд,
встановив:
26 листопада 2007 року між Бориспільським районним споживчим товариством (орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщення ІІ-го поверху Коопунівермагу -кімнату АДРЕСА_2.
Власником даного майна є Бориспільське районне споживче товариство, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_2 ВІД 13.09.2004 року.
Даний договір укладено строком на строк з 26.11. 2007 року до 26.11. 2008 року і набирає чинності з моменту підписання акту прийняття-передачі майна в оренду.
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата становить 3 000 грн.
24 листопада 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди від 26 листопада 2007 року, відповідно до якої орендна плата за місяць оренди становить 3400,00 грн.
26.11.2007р. на виконання умов договору, між сторонами було складено акт прийняття-передачі майна в оренду, на підставі якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування частину приміщення (майно) другого поверху Коопунівермагу для здійснення орендарем торгівельної діяльності мобільними телефонами та супутніми товарами.
Згідно п. 3.1.3. Договору оренди передбачено, що орендна плата за користування орендованим майном перераховується на розрахунковий рахунок Позивача що місяця до 05 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 4.3.5. Договору оренди Відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
У відповідності до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) у користування майно для здійснення господарської діяльності за плату.
Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Однак, в порушення умов договору, та норм чинного законодавства, відповідач в повному обсязі не вніс плату за об'єкт оренди, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість в розмірі 6693,34 грн.
У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не погасив заборгованість, Бориспільське районне споживче товариство неодноразово зверталось до СПД ОСОБА_1 з претензіями погасити дану заборгованість.
Вищезгадані претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено позивачем, 31 липня 2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відповідно до акту прийому-передачі повернув майно з оренди.
На момент повернення майна з оренди, тобто станом на 31 липня 2009 року між сторонами складено акт звірки розрахунків, який підписано сторонами, та з якого вбачається, що відповідач визнав борг в сумі 6693,34 грн., однак суму боргу перед позивачем станом на день розгляду справи не погасив.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 6693,34 грн. -заборгованості за договором оренди є обґрунтованою, і відповідно підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 455,88 грн. пені.
Відповідно до п. 5.6 договору оренди від 26.11.2007 року передбачена відповідальність Орендаря в розмірі 1% пені від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Враховуючи норми чинного законодавства, позивачем було здійснено розрахунок пені, який не перевищує подвійного розміру облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення платежу, а тому заявлена позивачем вимога про стягнення 455, 88 грн. пені підлягає задоволенню в повному обсязі.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з СПД ОСОБА_1 заборгованості за договором є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з СПД ОСОБА_1 (08300, Київська обл.., АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08300, Київська обл.., м. Бориспіль, вул.. Київський шлях, 83, код ЄДРПОУ 30497604) -6693 (шість тисяч шістсот дев'яносто три) грн.. 34 коп. основного боргу, 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн.. 88 коп. пені, 102 (сто дві) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання рішення: 03.12.2009р.