01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"24" листопада 2009 р. Справа № 4/279-09
Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу
за позовом Дочірнього підприємства "Ружин молоко", смт. Ружин
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна країна", м. Біла Церква
про стягнення 60474,31 грн.,
представники сторін:
від позивача: Кравчук Н.М. -предст., дов. № 07/11-2009 від 27.11.2009р.
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
Дочірнє підприємство "Ружин молоко" (позивач) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна країна" (відповідач) про стягнення 60474,31 грн., які складають 55803,65 грн. заборгованості за поставлений товар згідно накладних, 3459,80 грн. інфляційних втрат, 1210,86 грн. -3% річних.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2009р. у справі № 4/279-09 розгляд справи було призначено на 01.12.2009р.
01.12.2009р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги суду викладені в ухвалі від 09.11.2009 р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив, а тому у зв'язку з достатністю та обґрунтованістю доказів, наявних в матеріалах справи, справа розглядається без участі представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Дочірнє підприємство "Ружин молоко" на протязі 2008 року поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Молочна країна" молочну продукцію, а саме молоко знежирене охолоджене пастеризоване на загальну суму 351 409,15 грн., про що свідчать накладні, копії яких містяться в матеріалах справи.
Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами уповноважених осіб на видаткових накладних.
Відповідач зобов'язався розрахуватися за поставлений товар, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок ДП „Ружин-молоко", по факту його приймання. Проте в порушення своїх договірних зобов'язань, розрахувався лише частково на суму 295 605,50 грн., перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок Позивача, а тому заборгованість, яка залишилась непогашеною відповідачем перед позивачем склала 57 123,65 грн., що підтверджується актом зведення взаєморозрахунків (з 01.01.08р. по 29.10.08 р.), підписаним та скріпленим печатками обох підприємств.
Після підписання зазначено акту взаєморозрахуків, відповідачу 30.10.08р. було поставлено товар на суму 4 580, 00 грн., про що свідчить накладна № РМ-0003902 від 30 жовтня 2008 року, а відповідачем, в свою чергу, 30.10.08р. було перераховано кошти на розрахунковий рахунок позивача в розмірі 6000,00 грн., у зв'язку з чим сума боргу зменшилася та на даний час становить 55803,65 грн.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.
Частиною 2 ст. 712 ЦКУ встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач своїх зобов'язань в повному обсязі не виконав, доказів повної сплати заборгованості за поставлений товар суду не надав, а тому суд вважає за можливе задовольнити суму основного боргу та стягнути з відповідача 55 803,65 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3459,80 грн. інфляційних втрат та 1210,86 грн. -3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок позивача інфляційних втрат в сумі 3459,80 грн. та 1210,86 грн. 3 % річних є арифметично вірним, відповідає нормам чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна країна" (09100, Київська обл.., м. Біла Церква, вул.. Вокзальна, 22а, код 33679204) на користь Дочірнього підприємства "Ружин молоко" (9140, Житомирська обл.., Ружинський р-н, смт. Ружин, вул.. Леніна, 68, код 31826107) 55 803 (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот три) грн.. 65 коп. основного боргу, 3459 (три тисячі чотириста п'ятдесят девять) грн.. 80 коп. інфляційних втрат, 1210 (одну тисячу двісті десять) грн.. 86 коп. 3% річних, 604 (шістсот чотири) грн.. 75 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання рішення: 07.12.2009р.