Ухвала від 30.11.2009 по справі 02-03/2312/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16тел. 230-31-77

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"30" листопада 2009 р. № 02-03/2312/22

Суддя О.О.Третьякова, розглянувши

заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Брок-ЕКСІМ», м. Біла Церква

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дінар», с. Чмирівка, Білоцерківський район

про порушення справи про банкрутство

встановив:

Заявник -товариство з обмеженою відповідальністю «БЦ Брок-ЕКСІМ»звернувся до господарського суду Київської області із заявою (за вх. №6344 від 16.11.2009 року) про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Дінар»в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити борг в сумі 35000,00 грн.

Звертаючись до суду заявник зазначає, що боржник відсутній за своїм місцезнаходженням, підтвердженням чого слугує додана до заяви довідка суб'єкта підприємницької діяльності Михайлик Н.Г. від 29.05.2009 року про відсутність товариства з обмеженою відповідальністю «Дінар» за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Чмирівка, вул. Гагаріна, 41-А. Кредиторські вимоги обґрунтовані невиконанням боржником умов договору про надання інформаційних послуг від 03.11.2008 року в частині їх оплати та наявністю заборгованості перед кредитором на суму 35000,00 грн., що підтверджується претензією від 12.02.2009 року та листом-відповіддю на претензію від 25.02.2009 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», (ч. 2 ст. 4-1 цього Кодексу), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру , не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (п. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»).

Згідно з ч. 8 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до підп. 5.5 п. 5 Положення про порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.10.2005р. № 97, статус відомостей про юридичну особу може набувати значення: у Єдиному державному реєстрі є підтвердження даних про юридичну особу; у Єдиному державному реєстрі відсутні підтверджені дані про юридичну особу; виявлено відсутність юридичної особи за місцезнаходженням. При чому внесення вказаних записів має різну правову природу і правові наслідки, у зв'язку з чим дані відомості не є тотожними.

Окрім того, ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою встановлено загальні положення провадження у справі про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі відсутнього боржника, визначено, що відносини, пов'язані з банкрутством містоутворюючих, особливо небезпечних, сільськогосподарських підприємств, страховиків, інших категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Таким чином, провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника здійснюється за загальними правилами, визначеними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з урахуванням особливостей, передбачених ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом.

За приписами ч. 8 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, за Законом вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Перелік цих документів міститься в ч. 8 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в якій зазначається, що до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

З правовою позицією про необхідність доведення "безспірності" грошових вимог ініціюючого кредитора виконавчими документами або іншими документами за якими здійснюється списання коштів з рахунків боржника погоджується Верховний Суд України у постанові №06/337 від 17.10.2006 у справі №3/157.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, додана до заяви довідка суб'єкта підприємницької діяльності Михайлик Н.Г. від 29.05.2009 року про відсутність боржника за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Чмирівка, вул. Гагаріна, 41-А не може слугувати належним доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням. Причому довідка складена невідомими, неповноважними на встановлення такого факту особами.

Крім того, згідно доданого до матеріалів заяви витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України по Київській області, наданого Головним управлінням статистики у Київській області 21.10.2009 року за №02/2-12/0822, станом на 21.10.2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дінар»значиться в реєстрі за адресою: 09152, Київська область, Білоцерківський район, с. Трушки, вул. Шевченка, 45.

Також, товариством з обмеженою відповідальністю «БЦ Брок-ЕКСІМ» не надано до заяви про порушення справи про банкрутство документів виконавчого провадження або документів, за якими здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Визнана листом боржника від 25.02.2009 року претензія від 12.02.2009 року не може слугувати доказом безспірності вимог кредитора.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що до заяви про порушення справи про банкрутство заявником не додано доказів, що підтверджують відсутність боржника за своїм місцезнаходженням, та доказів безспірності кредиторських вимог, що на даний час виключає можливість застосування ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»для порушення провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду, якщо у заяві не вказано відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону, з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 5, 7, 9, 41, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», п. 3 ч. 1 ст.63, ст.86 ГПК України, суд

ухвалив:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БЦ Брок-ЕКСІМ»(за вх. суду №6344 від 16.11.2009 року) про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Дінар»разом з доданими до неї матеріалами (всього на 19 аркушах, в тому числі: дві квитанції №315 від 12.11.2009 року та №316 від 12.11.2009 року, фіскальний чек «Укрпошта»від 13.11.2009 року за №0741, опис вкладення у цінний лист від 13.11.2009 року) повернути заявнику без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Суддя О.О.Третьякова

Суддя

Попередній документ
8540112
Наступний документ
8540114
Інформація про рішення:
№ рішення: 8540113
№ справи: 02-03/2312/22
Дата рішення: 30.11.2009
Дата публікації: 01.04.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство