01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77
Іменем України
"07" грудня 2009 р. Справа № 21/242-09
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства «Управління міським господарством»Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київська обл., м. Вишневе
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан», Київська обл., м. Вишневе
про стягнення 11 127,60 гривень
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан», Київська обл., м. Вишневе
до Комунального підприємства «Управління міським господарством»Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київська обл., м. Вишневе
про визнання договору недійсним та стягнення 45 262,36 гривень
за участю представників:
від позивача: Гижко-Лазутіна Т.В. (довіреність №755 від 16.09.2009р.)
від відповідача: Демиденко В.Г. (довіреність від 09.10.2009р.)
Комунальне підприємство «Управління міським господарством»Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі-КП «УМГ»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан»(далі-ТОВ «Аллан»/відповідач) про стягнення 11 127,60 грн. заборгованості за договором №21 від 01.12.2006р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.2009р. порушено провадження у справі №21/242-09 та призначено справу до розгляду на 12.10.2009р.
12.10.2009р. через загальний відділ господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.10.2009р. розгляд даної справи відкладено на 26.10.2009р.
В судовому засіданні 26.10.2009р. представником відповідача заявлено клопотання про фіксування судового процесу по даній справі. Зазначене клопотання судом задоволено.
Крім того, в судовому засіданні 26.10.2009р. представником відповідача подано зустрічну позовну заяву ТОВ «Аллан»(далі-позивач за зустрічним позовом) до КП «УМГ»(далі-відповідач за зустрічним позовом) про визнання договору №21 від 01.12.2006р. недійсним та стягнення 22 631,18 грн. сплачених за ним.
Відповідач за зустрічним позовом зустрічну позовну заяву не визнає, з підстав викладених у відзиві на позов, та просить суд у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2009р. зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
В судовому засіданні 20.11.2009р. представником відповідача подано заяву про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом збільшує позовні вимоги та просить суд визнати договір №21 від 01.12.2006р. недійсним та стягнути з відповідача за зустрічним позовом 45 262,36 грн. збитків у подвійному розмірі. Зазначені уточнення судом прийняті.
В судових засіданнях 26.10.2009р., 13.11.2009р., 20.11.2009р., 27.11.2009р. та 01.12.2009р. оголошувалась перерва до 13.11.2009р., 20.11.2009р., 27.11.2009р., 01.12.2009р. та 07.12.2009р. відповідно.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
01.12.2006р. між КП «УМГ»(далі-управління) та ТОВ «Аллан»(далі-власник) укладено договір про спільне користування будинком та прибудинковою територією №21 (далі-Договір).
Умовами Договору, а саме пунктами 1.1, 2.2.1, 4.1-4.3, 6.2 та 6.3 визначено наступне: управління надає послуги по управлінню, експлуатації та поточному ремонту житлового фонду, а власник нежитлового приміщення за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, 1, загальною площею -531,1 кв.м., зобов'язаний оплачувати витрати, пов'язані з наданням цих послуг.
Власник зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі вносити плату за експлуатаційні витрати.
Витрати управління на утримання будинку та прибудинкової території визначені згідно калькуляції. На момент укладення договору витрати за 1 кв.м. складають 1,55 грн. з ПДВ. Загальна сума в місяць -822,14 грн. з ПДВ.
При збільшенні чи зменшенні фактичних затрат виконавець письмово доводить до відома споживача нові величини тарифів. Незгода зі зміною вартості послуг по договору не являється підставою відмови від оплати.
Нарахована сума перераховується на розрахунковий рахунок управління не пізніше 10-го числа кожного місяця слідуючого за розрахунковим, згідно акту наданих послуг.
Договір діє з 01 грудня 2006р. до 01 листопада 2007р.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення, або зміну Договору на протязі місяця до закінчення строку його дії, Договір вважається продовженим на той же строк і на тих же самих підставах, що були передбачені Договором.
Рішенням виконавчого комітету Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області №31/11 від 23.04.2008р. затверджено нові тарифи на експлуатаційні витрати по обслуговуванню нежитлового фонду, що для СПД становить 2,33 грн. за 1 кв.м.
Листом №377 від 30.04.2008р. позивач проінформував відповідача про зміну витрат управління на утримання будинку та прибудинкової території. Копія зазначеного листа міститься в матеріалах справи.
Зазначений лист був направлений відповідачу 07.05.2009р., про що свідчить відбиток поштового штампу від 07.05.2009р. на реєстрі рекомендованих листві позивача №20. Копії зазначених документів міститься в матеріалах справи.
На виконання умов Договору позивачем виставлялись рахунки на оплату наданих послуг згідно Договору на загальну суму 33 758,78 грн., що підтверджується підписами та відбитками печатки позивача на рахунках №21 від 29.12.2006р. на суму 822,14 грн., №ОУ-Р000351 від 31.01.2008р. на суму 822,14 грн., №ОУ-Р000517 від 29.02.2008р. на суму 822,14 грн., №ОУ-Р000596 від 31.03.2008р. на суму 822,14 грн., №ОУ-Р000821 від 30.04.2008р. на суму 822,14 грн., №ОУ-СП01071 від 31.05.2008р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-СП01336 від 30.06.2008р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-СП01561 від 31.07.2008р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-СП01857 від 29.08.2008р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-СП02089 від 30.09.2008р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-СП02448 від 31.10.2008р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-СП02734 від 27.11.2008р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-СП03004 від 31.12.2008р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-СП02862 від 29.01.2009р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-ТЕ00163 від 25.02.2009р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-ТЕ00450 від 30.03.2009р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-ТЕ00740 від 28.04.2009р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-ТЕ01012 від 29.05.2009р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-ТЕ01287 від 29.06.2009р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-ТЕ01567 від 29.07.2009р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-ТЕО01724 від 28.08.2009р. на суму 1 236,40 грн., №ОУ-ТЕ01567 від 29.07.2009р. на суму 1 236,40 грн. Копії зазначених рахунків містяться в матеріалах справи.
Вартість наданих позивачем робіт згідно Договору підтверджується також і Актами виконаних робіт (надання послуг) за вищезазначені періоди, що підписані начальником та головним бухгалтером КП «УМГ»та скріплені відбитками печатки Підприємства. Копії зазначених Актів містяться в матеріалах справи.
Втім, свої обов'язки за Договором в частині оплати виставлених рахунків відповідач належним чином не виконав, сплативши лише 22 631,18 грн., внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 11 127,60 грн.
Факт часткової оплати відповідачем вартості наданих послуг за Договором підтверджується копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача за 27.02.2007р., 29.05.2007р., 31.07.2007р., 20.09.2007р., 25.10.2007р., 20.11.2007р., 13.12.2007р., 23.01.2008р., 19.02.2008р., 25.03.2008р., 14.05.2008р., 29.05.2008р., 26.06.2008р.; довідкою №862 від 12.10.2009р., що підписана начальником та головним бухгалтером. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.
Крім того факт часткової оплати відповідачем вартості наданих послуг згідно Договору визнається також і відповідачем у зустрічному позові.
З метою досудового врегулювання даного спору, позивачем 19.03.2009р. направлено відповідачу претензію №3, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості та вимагав її сплати.
Зазначену претензію відповідач отримав 25.03.2009р., про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення №1577110. Зазначені документи містяться в матеріалах справи.
На претензію відповідач не відповів, суму заборгованості не погасив.
Предметом первісного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 11 127,60 грн. заборгованості по сплаті наданих позивачем послуг згідно Договору за грудень 2008р. - серпень 2009р.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки, станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 11 127,60 грн. заборгованості згідно Договору за грудень 2008р. - серпень 2009р. підлягає задоволенню.
Предметом зустрічного позову є вимога позивача за зустрічним позовом про визнання Договору недійсним з підстав п. 1, 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1ст. 231 ЦК України, а також вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 45 262,36 грн. збитків у подвійному розмірі з підстав ч. 2 ст. 231 ЦК України.
Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пунктом 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Спірний договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Як визначено ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами статей 626 та 627 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.
Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Дослідивши наявні в справі матеріали, а також враховуючи приписи вищезазначених норм Закону, суд дійшов висновку, що ані за своєю правовою природою, ані за своїм змістом, Договір не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Посилання ж відповідача, як на підставу визнання спірного договору недійсним, на те, що Договір називається «Про спільне користування будинком та прибудинковою територією», а його предметом є фактичне надання послуг по управлінню, експлуатації та поточному ремонту житлового фонду оцінюється судом критично, оскільки чинним законодавством України не передбачено визнання правочину недійсним з підстав невідповідності назві правочину його фактичному змісту.
У відповідності до п. 3 ст. 203 ЦК України, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого недійсним.
Згідно до ч. 1 ст. 231 ЦК України, правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
Відповідно до Узагальнення Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 24.11.2008р., для визнання правочину недійсним, через вчинення його під впливом насильства або погрози, необхідна наявність фізичного або психічного впливу на особу з метою спонукання до укладення правочину.
Насильство розуміється як заподіяння учасникові правочину фізичних або душевних страждань з метою примусити укласти правочин. Воно повинне виражатися в незаконних, не обов'язково злочинних, діях (наприклад, насильством може бути вплив на волю контрагента за допомогою використання його залежного становища). Насильство викликає страх настання невигідних наслідків. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною майбутнього правочину, так і сторонньою особою щодо іншої сторони, її родичів чи близьких.
На відміну від насильства, погроза полягає у здійсненні тільки психічного, але не фізичного впливу, і має місце за наявності як неправомірних, так і правомірних дій (наприклад, погроза звернутися до суду із заявою у справах приватного обвинувачення, позбавити спадщини або накласти арешт на майно). Вона може бути підставою для визнання правочину недійсним, коли через обставини, які мали місце на момент його вчинення, були підстави вважати, що відмова учасника правочину від його вчинення могла спричинити шкоду його законним інтересам.
Зазначена правова позиція викладена також і в постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року «Про судову практику в спорах про визнання угод недійсними».
Проте, позивачем за зустрічним позовом, на підтвердження своїх вимог, не надано доказів звернення до правоохоронних органів по факту здійснення тиску та/чи іншого психологічного (фізичного) впливу з боку відповідача за зустрічним позовом або третіми особами з метою спонукання першого до укладання Договору.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Оскільки позивачем не доведено, що його дії у вигляді укладання Договору та подальшої сплати вартості наданих послуг за ним, суперечать його внутрішній волі чи зазначені дії зумовлені застосування до позивача за зустрічним позовом фізичного чи психічного тиску з боку відповідача за зустрічним позовом або з боку іншої особи, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним Договору з підстав п. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 231 ЦК України є необґрунтованою, а тому не вбачає підстав для її задоволення.
Укладання ж зі сторони позивача за зустрічним позовом договорів, пов'язаних з обслуговуванням нежитлового приміщення за адресою: м. Вишневе, вул. Балукова, 1, загальною площею -531,1 кв.м., що є об'єктом спірного Договору, свідчить не про відсутність з боку позивача за зустрічним позовом реального бажання укладати спірний договір та отримувати за ним відповідні послуги, як посилається останній, а свідчить про вільну реалізацію ним своїх прав, як суб'єкта господарювання, передбачених Господарським кодексом України.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 45 262,36 грн. збитків у подвійному розмірі з підстав ч. 2 ст. 231 ЦК України слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ЦК України винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Як вбачається з приписів даної норми, негативні наслідки у вигляді стягнення збитків у подвійному розмірі застосовуються саме до винної особи, яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони.
Оскільки, позивачем за зустрічним позовом не доведено факту застосування відповідачем за зустрічним позовом до нього фізичного або психічного тиску, тобто не доведено вину відповідача за зустрічним позовом, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 45 262,36 грн. збитків у подвійному розмірі в порядку ч. 2 ст. 231 ЦК України, є необґрунтованою, а тому не вбачає підстав для її задоволення.
Клопотання ж відповідача за первісним позовом про залишення первісного позову без розгляду в порядку п. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу, судом залишено без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з матеріалів справу, первісний позов підписано начальником КП «УМГ»Особою Б.С.
Статус Особи Б.С. як начальника КП «УМГ», підтверджується наказом по особовому складу КП «УМГ»№1 від 02.01.2008р. та довідкою з ЄДРПОУ № 1633/2006р. Копії названих документів містяться в матеріалах справи.
Відповідно до приписів п. 4.6. Статуту КП «УМГ»підприємство очолює начальник Підприємства, який здійснює управління всією поточною і оперативною діяльністю Підприємства.
Крім того, встановлення фактів дотримання чи недотримання в момент призначення Особи Б.С. на посаду начальника КП «УМГ»вимог трудового законодавства та/або приписів Статуту КП «УМГ»лежить по за межами предмету даного спору.
Оскільки, доказів про звільнення Особи Б.С. з посади начальника КП «УМГ»на момент подачі первісного позову, суду не надано, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення первісного позову без розгляду в порядку п. 1 ст. 81 ГПК України.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, по результатам розгляду даної справи, за первісним позовом покладаються судом на відповідача за первісним позовом, а за зустрічним позовом -на позивача за зустрічним позовом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 203, 215, 231, 525, 526, 901 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аллан» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15, код ЄДРПОУ 23576501) на користь Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Зелена, 2, код ЄДРПОУ 34778905) 11 127 (одинадцять тисяч сто двадцять сім) грн. 60 коп. заборгованості, 111 (сто одинадцять) грн. 28 коп. державного мита 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя В.А. Ярема