01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
про повернення позовної заяви
"30" листопада 2009 р. № 02-03/2295/4
Суддя Щоткін О.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина», смт. Калинівка
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Данилівна
про розірвання договорів оренди торгового павільйону від 01.01.2009р., стягнення 8 244,54 грн. та виселення з нежитлових приміщень
встановив:
Подана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки вона не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно п. 3, ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема: сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Як вбачається зі змісту позовної заяви в ній об'єднані вимоги як немайнового так і майнового характеру (розірвання договорів, виселення з нежитлових приміщень та стягнення заборгованості в розмірі 8244,54 грн.).
Підпунктами “а”, “в” пункту 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставки державного мита встановлені в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У випадках об'єднання в одній заяві вимог, як майнового, так і немайнового характеру державне мито згідно з пунктом 36 Інструкцій про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. N 15, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 р. за N 50 підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів.
З доданої до матеріалів позовної заяви квитанції № 303/з98 від 26.11.2009 р. вбачається, що заявником при подачі позовної заяви сплачено державне мито в розмірі 85 грн., тобто вимоги немайнового характеру.
Докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі щодо вимоги майнового характеру (стягнення заборгованості в розмірі 8244,54 грн.) в матеріалах справи відсутні.
Отже, враховуючи зазначені норми законодавства та беручи до уваги викладене суд дійшов висновку, що заявником до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, яким встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Згідно частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Пунктом 2 ч 1. ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина», смт. Калинівка подана до Господарського суду Київської області з порушенням зазначених вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки додана до позовної заяви ксерокопія опису вкладення у цінний лист не може вважатись належним доказом відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМ України від 17.08.2002р. № 1155 відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Ксерокопії чи фотокопії не можуть бути доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Документи, що додаються до позовної заяви, мають бути завірені належним чином. Засвідченням вірності копії документу є: після повного викладення тексту напис «З оригіналом згідно», зазначення повністю посади, прізвища уповноваженої на це особи, яка ставить свій підпис, печатка підприємства.
Позовна заява подана з порушенням норм п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України, а саме: додані позивачем до позовної заяви документи не завірені належним чином, оскільки на них відсутнє прізвище уповноваженої на це особи.
Крім того, позивачем не подано обґрунтований розрахунок суми позовних вимог, а саме за який період просить стягнути орендну плату з правовим його обгрунтуванням.
Згідно п. 3 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Керуючись п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний центр «Казантип-Калина», смт. Калинівка та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Разом з тим суд зазначає, що повернення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя О.В. Щоткін