Справа № 191/3317/16-ц
Провадження № 2/191/211/17
31 жовтня 2019 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Гречко Ю.В.,
при секретарі - Борисової О.В.
у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до державного нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д., ОСОБА_3 , представник ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним, а також за позовною заявою ОСОБА_3 до Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, треті особи: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в особі державного нотаріуса Крутько Людмили Петрівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 , з яким вона постійно спілкувалася, доглядала за ним. Однак після його смерті з'ясувалося, що 19 травня 2015 року батько склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_3 . Вважає, що зазначений заповіт є недійсним, оскільки з 24 березня 2015 року батько знаходився на «Д» обліку у лікаря онколога з діагнозом: «Сч. правої легені» і в період лікування отримував ін'єкції трамадолу. Трамадол є лікарським засобом, підтримувальної терапії із групи Опіоїдів, наркотичним засобом. Отже, є підстави вважати, що батько внаслідок отримання даного наркотичного засобу в момент складання заповіту не усвідомлював свої дії та не міг керувати ними. Наскільки відомо позивачеві, батько ніколи не мав наміру складати заповіт, у них завжди були добрі стосунки. Просить суд визнати вищезазначений запові недійсним.
ОСОБА_3 заернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 , з яким вона постійно спілкувалася, доглядала за ним. Після його смерті з'ясувалося, що 19 ІНФОРМАЦІЯ_2 2015 року батько склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_3 . Після смерті батька позивач своєчасно звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з тим, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя не зареєстрував право власності на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Державним нотаріусом 23 квітня 2010 року ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 . Спадщина складається з ѕ частини вищезазначеного житлового будинку. Також 23 квітня 2010 року ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 . Спадщина складається з 1/4 частини вищезазначеного житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 померла і її рідний син ОСОБА_6 прийняв спадщину, оскільки проживав разом з матір'ю за однією адресою. У зв'язку з хворобою ОСОБА_6 не зареєстрував право власності на вказану частку будинку. Просить суд визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за заповітом після смерті батька.
Позивач ОСОБА_1 надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Позивач ОСОБА_3 надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі.
Третя особа ОСОБА_5 надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Інші особи в судове засідання не з'явилися.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що вона є лікарем і вона займалася лікуванням хворого ОСОБА_6 з 2015 року. Хворий дійсно приймав трамадол, який вважається наркотичним обезболюючим засобом, однак жодним чином даний наркотичний засіб не впливає на розумову діяльність хворого. Залежності від даного наркотичного засобу у хворого ОСОБА_6 не було.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що вона проживає по сусідству, де раніше до смерті проживав ОСОБА_6 Останній хворів онкологічним захворюванням, однак психічних розладів у нього вона не помічала, хоча лише віталася з ним, але не спілкувалася.
Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що вона є медичною сестрою і відвідувада хворого ОСОБА_6 , робила йому перев'язки. На її погляд хворий ОСОБА_6 не мав розладів психічної діяльності.
Аналогічні показання надали суду свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14
Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що вона є матір'ю відповідача ОСОБА_3 . Їй відомо, що донька постійно відвідувала батька, доглядала його. Вона також брала участь в догляді колишнього чоловіка, жодних психічних розладів він не мав до дня смерті.
Свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні пояснив, що він проживав по сусідству з ОСОБА_6 , який помер у 2015 році. Під час хвороби ОСОБА_6 свідок з ним не спілкувався.
Свідок ОСОБА_17 у судовому засіданні пояснив, що він є хірургом і займався лікуванням ОСОБА_6 , який мав онкологічне захворювання. Обставин справи він не пам'ятає. Чи може трамадол впливати на психічну діяльність хворого йому не відомо.
Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні пояснила, що трамадол є наркотичним засобом. Згідно інструкції для медичного застосування препарату внаслідок вживання трамадолу у хворого можуть бути побічні реакції, такі як психічні порушення у вигляді галюцинацій, судоми, розлади сну, тривога, нічні жахи. З боку нервової системи можуть виникати запаморочення, головний біль, затьмарення свідомості тощо.
Під час судового розгляду справи по суті судом були оглянуті письмові докази по справі.
Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, треті особи: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в особі державного нотаріуса Крутько Людмили Петрівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_1 , представник ОСОБА_2 , до державного нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д., Лисенко ОСОБА_19 , представник ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Копією свідоцтва про народження підтверджується факт того, що ОСОБА_6 був рідним сином ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .
Згідно копії свідоцтва про народження позивач ОСОБА_20 є рідною донькою ОСОБА_6 і ОСОБА_21 .
03 вересня 2005 року позивач ОСОБА_20 уклала шлюб з ОСОБА_22 і її шлюбне прізвище - « ОСОБА_23 », що доводиться копією свідоцтва про шлюб.
Копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом державним нотаріусом 23 квітня 2010 року ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_7 . Спадщина складається з ѕ частини вищезазначеного житлового будинку.
23 квітня 2010 року ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 . Спадщина складається з 1/4 частини вищезазначеного житлового будинку.
Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Довідкою виконкому Синельниківської міської ради Дніпропетровської області від 10 квітня 2014 року підтверджується факт того, що батько позивача ОСОБА_6 проживав без реєстрації разом з батьками за однією адресою, вів з ними спільне господарство, здійснював поховання матері.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Часом відкриття спадщини згідно ч.2 ст.1220 ЦК України є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.
У ч.1 ст.1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за його життя та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.
Отже, оскільки ОСОБА_6 постійно проживав ракзом з матір'ю на час її смерті, він вважається таким, що прийняв спадщину і, незважаючи на те, що він не встиг її оформити, спадщина належить йому з часу відкриття.
Згідно копії заповіту від 19 травня 2015 року ОСОБА_6 склав заповіт, яким усе належне йому майно заповів ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
Згідно заяви позивач ОСОБА_3 своєчасно звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст.17 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним факт прийняття спадщини позивачем ОСОБА_3 спадщини після смерті батька, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання заповіту недійсним не підлягають задоволенню.
Так, відповідно до ч.1 ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
На ухвалу суду був зроблений висновок посмертної комплексної медично-психолого-психіатричної експертизи від 10 квітня 2019 року, згідно якого на час складення ОСОБА_24 заповіту 19 травня 2015 року, зважаючи на вік, фізичну і психічну складові та призначену медикаментозну терапію, хворий, вочевидь, знаходився у стані, який не перешкоджав можливості розуміти й усвідомлювати свої дії.
Таким чином, ОСОБА_6 добровільно склав заповіт і підстав для визнання його недійсним не існує.
На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, Згідно ст.17 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року, ст.ст.225, 1216, 1217, 1220, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст.11, 12, 13, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 , представник ОСОБА_4 , до Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, треті особи: Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в особі державного нотаріуса Крутько Людмили Петрівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка народилася у м.Новомосковську Дніпропетровської області, право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька - ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного нотаріуса Першої Синельниківської державної нотаріальної контори Монич Н.Д., ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним відмовити.
На рішення протягом 30 (тридцяти) днів з дня його повного складення може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю. В. Гречко