Справа 206/5158/19
Провадження 2/206/1294/19
04 листопада 2019 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Кушнірчук Р.О.,
при секретареві Савченко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
за участю:
представника позивача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
13 вересня 2019 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що їй на праві власності на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого 05 вересня 2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Фартушною Т.М., належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки про склад сім'ї вбачається, що у придбаній нею квартирі з 11.09.1997 року значиться зареєстрованим один з продавців квартири - відповідач ОСОБА_2 Відповідач не є членом її родини та зі слів іншого продавця, за місцем своєї реєстрації не з'являвся до моменту продажу квартири протягом 22 років. Так як відповідач не є власником спірного домоволодіння, вважає, що він втратив право користування житловим приміщення. Зазначені обставини стали причиною звернення позивача до суду з вказаним позовом, в якому вона просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 07.10.2019 року по даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_5 , в судовому засіданні також підтримала заявлені позовні вимоги ОСОБА_6 та просила суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, відзив на позовну заяву не надав.
Представник відповідача ОСОБА_7 , яка діє на підставі ордеру серії ДП №2201/042 від 10.10.2019 року, у судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала у повному обсязі та суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою фактично не проживає вже тривалий час, у зв'язку з тим, що у серпні 2018 року припинено його громадянство України та він вибув на постійне проживання до Литовської республіки. Також зазначила, що мати відповідача - ОСОБА_8 у липні 2019 року вживала заходів щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2 , проте у задоволенні її заяви було відмовлено у зв'язку з тим, що у останнього вже відсутній паспорт громадянина України.
Представник третьої особи Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Вислухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05 вересня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Фартушною Т.М., належить квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-5).
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб № 5142 від 03 вересня 2019 року, виданої відділом обліку проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 припинив громадянство України, що підтверджено довідкою про припинення громадянства № 61210/26-532/1-3299 від 14.09.2018 року, виданої консульським відділом посольства України в Литовській Республіці (а.с. 24), та має паспорт громадянина Литовської Республіки, виданий 19.10.2018 року ОСОБА_9 (40) (а.с. 21-22).
Також, мати відповідача - ОСОБА_8 , зверталась до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади ДАДП ДМР із відповідною заявою про зняття ОСОБА_2 з місця реєстрації у зв'язку з вибуттям на постійне проживання до Литовської республіки, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 25), проте отримала відмову у знятті з реєстрації відповідно до п. 11 Правил реєстрації місця проживання, а саме з зв'язку з відсутністю документу, до якого можливо внести відомості про зняття з реєстрації.
Позивач зазначає, що відповідач не зважаючи на те, що на теперішній час не є співвласником спірної квартири та протягом тривалого часу не проживає в ньому, залишається зареєстрованим, чим порушує законні права та інтереси позивача.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації проживання в Україні здійснюється протягом 7 днів на підставі заяви особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про її право користування житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ст. 41 Конституції кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За положеннями ст. 391 ЦК, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних справ від 07.02.2014 року № 5, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Отже, суд вважає, що в даному випадку відповідач втратив право на користування спірною квартирою, оскільки його право власності на частку спірної квартири було припинено, внаслідок її продажу.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений нею судовий збір в сумі 768,40 гривень.
Повний текст рішення складено 05 листопада 2019 року.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Кушнірчук Р.О.