Справа № 2а-0295-2010 рік
02 березня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої - судді Дубіжанської Т.О.
при секретарі Сорокіної А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -
В серпні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив постановити рішення, яким відновити пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом та зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2008 роки і за 7 місяців 2009 року в розмірі 3 615 грн. 60 коп. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що 09.07.2007 року Конституційний Суд України прийняв рішення, яким було визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Норми закону втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України свого рішення. Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації та інші форми соціальних гарантій, відбулося фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму, що передбачає частина третя статті 46 Конституції України, чим порушується гарантоване статтею 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано неконституційним п. 2 ст. 41 другого розділу Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік”, якими були зменшені розміри щомісячної надбавки до пенсії, тобто поновлено дію Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”. Позивач звернувся до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська з метою поновлення виплати (перерахування) щомісячної соціальної допомоги з урахуванням вказаних вище рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, але у виплаті такої соціальної допомоги йому було відмовлено. У зв'язку з цим, він вимушений звернутися до суду для відновлення своїх порушених прав, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
У судове засіданні позивач не з'явився, але надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав та просив справу розглядати без його участі.
Представник відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в судове засідання не з'явився, але надав суду заперечення на позовну заяву, в якому вони просили розглянути справу без участі їх представника, позовну заяву не визнали та просили відмовити в її задоволенні. В обґрунтуванні заперечення зазначили, що вони діють в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Доплати до пенсії дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться з Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Розмір доплат дітям війни до пенсії, виходячи з мінімальної пенсії за віком, законами України не передбачено. Ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій зазначено мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом. З 01.01.2008 року вони проводять перерахунок пенсії дітям війни в розмірі 47 грн., згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність на відповідний рік.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню по наступним підставам.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін .
Згідно заперечень відповідача він не наполягає на відмові у позові у зв'язку з пропуском строку позовної давності , а тому судом не може вирішуватися питання про поновлення строку оскарження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», із змінами та доповненнями, внесеними рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та отримує пенсію за віком. Згідно Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” є дитиною війни та має право отримувати доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007. Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Розділ II цього Закону набрав чинності 01.01.2008 року.
Згідно роз'яснення ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 15.07.2009 року № Х-59, ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку та виплаті доплат до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року. Позовні вимоги в даній частині відповідач не визнав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачеві доплати до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, оскільки відмова їй у перерахунку та виплаті даної соціальної підтримки є незаконною.
Згідно підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції. Так, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в такій редакції: «дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані зміни визнанні неконституційними.
У рішенні № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України» Конституційний Суд України зазначив, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150).
Враховуючи наведене, суд вважає, що необхідно також зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати позивачеві доплати до пенсії, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, тобто з дати прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, у розмірі, що буде передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у відповідний період.
Суд не бере до уваги посилання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська в запереченні про те, що доплати до пенсії дітям війни, які передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», провадяться саме з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а також ствердження відповідача про те, що розмір доплат дітям війни до пенсії не передбачено діючим законодавством України, оскільки це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом. Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Що стосується вимог позивача щодо нарахування на його користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 7 місяців 2009 року, то вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік” - розмір пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виплачується за рахунок коштів державного бюджету. Положення цієї частини неконституційними не визнавалися та діяли у часі.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп., які необхідно стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік”, Законом України "Про державний бюджет України на 2009 рік”, Законом України «Про Конституційний Суд України», ст. ст. 94, 100, 104, 105, 106, 158-163, 167, пунктом 5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та у період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року розрахованої відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком у відповідні періоди.
Стягнути з Державного бюджету України судові витрати на користь ОСОБА_1 в сумі 3 грн. 40 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Красногвардійський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т. О. Дубіжанська