01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"15" жовтня 2009 р. Справа № 6/210-09/5
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоро», м. Славутич
до Відкритого акціонерного товариства Промислово -будівельна група «Антарес», м. Васильків
про стягнення 110620,94 грн.
за участю представників:
позивача:Івановський В.В. - керівник
відповідача:не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоро»(далі -Позивач) до Відкритого акціонерного товариства Промислово -будівельна група «Антарес»(далі -Відповідач) про стягнення 110620,94 грн., з яких 108629,40 грн. попередньої оплати та 1991,54 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару за який позивач сплатив кошти, в зв'язку з чим він просить суд повернути кошти, які були ним сплачені за товар та стягнути проценти за користування чужими грошовими коштами.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 14.09.2009р. в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 10.03.2009 року № 3 (далі -договір), відповідно до умов якого, відповідач -продавець зобов'язався передати у власність позивача - покупця партію товару визначену договором, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість в розмірі 108629,40 грн. (п. 1.1, 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1, 2.2 договору позивач зобов'язався сплатити вартість товару в безготівковому порядку платіжним дорученням.
На виконання умов договору позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури від 27.01.2009р. № В-00000009 перерахував на рахунок ВАТ Промислово -будівельна група «Антарес»попередню оплату за товар в розмірі 108629,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 10.03.2009р., завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
Разом з тим відповідач свої зобов'язання щодо поставки передбаченого договором товару не виконав.
Доказів які б підтверджували поставку товару за який позивач розрахувався, зокрема, первинні документи (акт прийому-передачі, накладні, довіреності) відповідач суду не надав.
В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки передбаченого договором товару позивач на адресу відповідача надіслав претензію від 10.06.2009р. № 17 з вимогою поставити в повному обсязі оплачений товар, а в разі не поставки повернути суму попередньої оплати в розмірі 108629,40 грн. Факт надіслання зазначеної кореспонденції підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1556325 від 10.07.2009р.
Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань передбачений договором товар не поставив, сплачені позивачем за нього кошти в розмірі 108629,40 грн. не повернув.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 693 зазначеного кодексу встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Беручи до уваги викладене та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки передбаченого договором товару не здійснив, попередню оплату в розмірі 108629,40 грн. не повернув, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 108629,40 грн. - попередньої оплати є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими коштами, розмір яких позивач визначив на рівні облікової ставки НБУ, нарахованих на заявлену до стягнення суму попередньої оплати по договору від 10.03.2009р. № 3, укладеного між сторонами у справі в розмірі 1991,54 грн., то суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Суд зазначає, що договором від 10.03.2009р. № 3, укладеним між сторонами у справі розмір процентів за користування чужими коштами не встановлений. Актом цивільного законодавства також не встановлений розмір процентів за користування чужими коштами за договором купівлі-продажу.
Посилання позивача на положення ст. 1048 ЦК України, відповідно до яких якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України, судом не приймається до уваги, оскільки зазначена норма регулює відносини щодо встановлення процентів за договором позики, а не за договором купівлі - продажу.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для здійсненого позивачем нарахування вказаних відсотків на суму попередньої оплати за договором купівлі - продажу і в свою чергу для стягнення з відповідача заявленої суми відсотків за користування коштами сплачених за договором купівлі - продажу.
За таких обставин позовні вимоги в цій частині є безпідставними та недоведеними, в зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Промислово -будівельна група «Антарес»(08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, 72, код ЄДРПОУ 14314274) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діоро»(07100, Київська обл., м. Славутич, Московський квартал, буд., 1, кв. 154, код ЄДРПОУ 22960999) 108629 (сто вісім тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 40 коп. попередньої оплати, 1086 (одну тисячу вісімдесят шість) грн. 29 коп. витрат зі сплати державного мита та 231 (двісті тридцять одну) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя