Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання залишення позову без розгляду
04 листопада 2019 р. справа № 520/10727/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву відповідача про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Харківській області, про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення середнього заробітку, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправними дій та бездіяльності Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо невиплати в день звільнення 14.02.2018 р. ОСОБА_1 всіх сум, що належать йому від Департаменту захисту економіки Національної поліції України, 2) стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 14.02.2018 р. по 14.08.2018 р.
04.11.2019р. до суду надійшло клопотання відповідача, Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі за текстом - Департамент) про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем встановленого ст. 122 КАС України строку звернення до суду.
В обґрунтування поданого клопотання Департамент посилається на те, що ч.5 ст.122 КАС України встановлений місячний строк для звернення до суду у справах публічної служби. Позивач був звільнений із служби 14.02.2018р., а до суду звернувся лише 12.10.2019р. Таким чином, строк звернення до суду пропущений без поважних причин.
Доказів надсилання копії клопотання на адресу іншого учасника справи Департамент до суду не подав.
Вирішуючи по суті подане клопотання суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду визначений приписами ст.122 КАС України, а юридичні наслідки пропуску цього строку - ст.123 означеного кодексу.
Частиною 5 ст.122 КАС України дійсно передбачений місячний строк на звернення до суду у відносинах з проходження публічної служби.
Водночас із цим, за відсутності прямої вказівки про протилежне до вимог про стягнення заробітної плати строк давності взагалі не застосовується з огляду на приписи ст.233 Кодексу законів про працю України.
До вимог, заявлених у порядку ст.ст.116 і 117 Кодексу законів про працю України про стягнення середнього заробітку за час непроведення повного розрахунку з огляду на приписи ч.3 ст.122 КАС України та з урахуванням змісту ст.233 Кодексу законів про працю України слід застосовувати строк на звернення до суду в три місяці від настання події остаточного та повного розрахунку.
Саме таке розуміння змісту ст. 117 Кодексу законів про працю України повністю співпадає з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у пунктах 33 і 34 постанови від 19.06.2019р. по справі №820/3313/17 (адміністративне провадження №К/9901/3067/17), де указано, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці". Про необхідність такого розуміння правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні йдеться і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 р. № 910/4518/16 (п.33 постанови від 19.06.2019 р.); для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (п. 34 постанови від 19.06.2019 р.).
Підсумовуючи викладені міркування, суд доходить до переконання про відсутність підстав для залишення позову без розгляду з наведених у клопотанні Департаменту причин.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 122, 123, 240, 241-243, 248, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Сліденко А.В.