05 листопада 2019 року справа № 340/1339/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брегея Р.І.,
в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,
за участі представників позивача Іванова ОСОБА_1 .В.
та відповідача ОСОБА_2 .С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов ОСОБА_3 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби (далі - Митниця) про визнання незаконним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з заявою до Митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12 квітня 2019 року.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав вимогу позову.
Стверджував, що відповідач не мав підстав відмовити у застосовуванні такого методу визначення митної вартості товару як за ціною договору.
Пояснив, що ОСОБА_3 надав Митниці документи, які встановлювали усі складові митної вартості товару.
Відповідач, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості товару, проігнорував інформацію щодо імпорту подібних (аналогічних) товарів, яка зберігається в його електронних базах.
Зазначив, що мінімальна вартість подібних (аналогічних) товарів, які імпортувались раніше, є меншою, ніж вартість, котра зазначена у договорі.
Відповідач заперечив щодо задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.39-42).
У судовому засіданні представник Митниці пояснив, що позивач не надав товарний чек або інший документ, який підтверджує сплату коштів за товар.
Митну вартість встановили за резервним методом, оскільки електронна база інформації стосовно імпортування товару не містила відомостей про імпорт подібного (аналогічного) товару.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.
Встановлені судом обставини і факти, що стали підставами звернення.
Так, 04 квітня 2019 року позивач у Німеччині придбав автомобіль «HYUNDAI SANTA FE» (2006 року випуску, об'єм дизельного двигуна 2188 куб.см.) вартістю 2000 євро (а.с.15-16).
Така сума коштів відповідала сумі 8579,40 польських злотих (а.с.18-20).
11 квітня 2019 року ОСОБА_3 подав до Митниці вантажно-митну декларацію про імпортування з Німеччини легкового автомобіля (а.с.45).
У декларації зазначено, що вартість транспортного засобу становить 2000 євро.
Позивач визначив митну вартість за таким методом - за ціною договору.
У декларації відсутні відомості про пошкодження транспортного засобу.
11 квітня 2019 року Митниця звернулась до ОСОБА_3 з проханням надати такі документи: товарний чек (квитанцію, інший еквівалентний за змістом документ, що підтверджує сплачену суму коштів за товар); митну декларацію країни відправлення або її копію; документи про страхову вартість автомобіля; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, що підготовлені спеціалізованими експортними організаціями; відомості про вартість автомобіля або подібних (ідентичних) транспортних засобів з мережі «Інтернет» (а.с.44).
Позивач повідомив, що згаданих документів не може надати у зв'язку з їх відсутністю (а.с.44).
12 квітня 2019 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів, використовуючи такий метод її визначення як резервний (а.с.43).
Митна вартість товару склала 5439,17 євро.
За основу визначення митної вартості взято інформацію про ринкову вартість автомобіля, який імпортував позивач, з джерела в мережі «Інтернет» - електронного довідника «SCHWACKE» (а.с.43, 51-52).
Рішення не містить згадки про вартість подібного (аналогічного) товару, яка встановлена у іншій вантажно-митній декларації.
На вимогу суду Митниця надала інформацію з бази даних ЄАІС ДФС щодо вартості подібного (аналогічного) автомобіля, який імпортувався в період з 12 січня по 12 квітня 2019 року (а.с.71-78).
Так, митна вартість більше 20 транспортних засобів склала від 1932,68 до 5187,19 доларів США.
Митниця не надала інформації, з яких країн імпортувались транспортні засоби.
Курс валюти євро до долара США станом на 12 квітня 2019 року становив 1:1,126.
Юридична оцінка, встановлених судом обставин і фактів справи.
Перш за все, ОСОБА_3 обрав основний метод визначення митної вартості товару (за ціною договору).
Митна вартість складалась виключно з вартості автомобіля, яка зазначена у договорі купівлі-продажу (2000 євро).
Приписами частини 2 статті 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів, які декларант зобов'язаний подати митному органу для підтвердження митної вартості товару і обраний ним метод її визначення.
Ними є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Приписами частини 1 та 2 статті 368 МК України передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.
При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.
Сукупність норм права вказує, що у позивача виник обов'язок надати банківські платіжні документи чи інші письмові документи, які підтверджують суму коштів, котра сплачена фактично після підписання договору купівлі-продажу.
Такий обов'язок ОСОБА_3 не виконав.
За таких обставин у Митниці відповідно до приписів частини 3 статті 53 МК України виник обов'язок прийняти письмову вимогу про надання протягом 10 календарних днів вичерпного переліку документів, серед яких і ті, котрі зазначені у приписі частини 2 цієї норми права.
Відповідач вимагав надати копію митної декларації країни відправлення, письмові докази фактично сплачених коштів, документи щодо страхової вартості автомобіля, висновки про якісні і вартісні характеристики товару.
Позивач не надав жодного документа, у тому числі документу, який підтверджував сплату коштів за товар.
Приписами частини 4 статті 368 МК України, яка регулює визначення вартості товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, встановлено, що у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.
Заявлену митну вартість автомобіля не можна вважати достовірною з таких підстав.
Позивач не надав обов'язкового документу, яким є документ, що підтверджує фактично сплачену суму коштів.
Тому, суд зробив висновок, що у Митниці виник обов'язок відкоригувати митну вартість товару на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог МК України.
Інший метод визначення митної вартості товару не міг бути застосований, оскільки приписами статті 368 МК України встановлено особливості під час митного оформлення товару, який імпортується громадянами.
У ПІК «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» на час розмитнення зберігалась інформація про імпортування громадянами подібного (аналогічного) товару.
Приписами частин 1 та 2 статті 60 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Отже, Митниця допустила помилку, обравши неправильний метод визначення митної вартості товару.
Приписами частини 7 статті 60 МК України визначено, що у разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Задекларована митна вартість товару у перерахунку на валюту долар США склала 2252 (2000 х 1,126).
Така величина більша від найменшої вартості подібного (аналогічного) товару (1932,68 < 2252).
За такою вартістю розмитнювався аналогічний автомобіль (відкоригована вартість іншим митним органом) (а.с.85).
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що коригування митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів призвело б до зменшення задекларованої митної вартості товару.
Таким чином, рішення про коригування митної вартості товару є протиправним і його належить скасувати, задовільнивши позов (порушення припису пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України).
Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 768,40 грн., витрат на правничу допомогу - 4000 грн. та витрат, які обумовлені перекладом документів, - 357 грн. (а.с.4, 23-25).
Витрати на правничу допомогу сплачені за складання і направлення позовної заяви до суду (2500 грн.) та участь представника у судових засіданнях (1500 грн.).
У акті наданих послуг зазначено, що на складання позовної заяви затрачено 5 годин часу.
З урахуванням складності спірних правовідносин, що об'єктивно відображає обсяг позовної заяви (8 аркушів), суд вважає прийнятним як час на її складання, так і вартість години часу (500 грн.).
Представник ОСОБА_4 Є.О. брав участь у двох судових засіданнях.
Суд вважає прийнятною вартість послуг, наданих представником позивача у судових засіданнях, з урахуванням складності справи.
Витрати на переклад документів пов'язані з підготовкою справи до розгляду.
Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовільнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби від 12 квітня 2019 року №UA901020/2019/000156/2 про коригування митної вартості товару, який імпортував ОСОБА_3 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 5125,40 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 05 листопада 2019 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. Брегей