04 листопада 2019 року № 320/3960/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 11.07.2019 №1459 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної - особи платника податків ОСОБА_1 ".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, на його думку, податковим органом видано з порушенням вимог Податкового кодексу України.
Представник відповідача, в письмовому відзиві поданому до суду позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що наказ про проведення перевірки позивача прийнято податковим органом правомірно у зв'язку з ненаданням позивачем документів, витребуваних в нього на підставі запиту податкового органу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 замінено відповідача - Головне управління ДФС у Київській області, на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
У березні 2019 року Головне управління ДПС у Київській області одержало від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області лист від 12.03.2019 №10/10-39/1203/02, в якому останній повідомив про наявність в реєстрі інформації відносно реєстрації ОСОБА_1 за період з червня 2011 року по 31 грудня 2018 року декларації про готовність об'єктів до експлуатації стосовно багатоповерхового (багатоквартирного) будинку.
У зв'язку з отриманою вищезазначеною податковою інформацією Головне управління ДФС у Київській області надіслало на адресу позивача запит від 28.03.2019 №8002/Ц/10-36-13-03 «Про надання інформації та її документальних підтверджень», в якому контролюючий орган просив надати копії наступних документів:
- інформацію та засвідчені підписом копії документів щодо загальної кількості збудованих квартир/нежитлових приміщень (в яких він являється замовником будівництва) та введених в експлуатацію за період з 01.01.2015 по 31.12.2018;
- інформацію щодо кількості квартир/нежитлових приміщень, які продані шляхом укладання нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу за період з 01.01.2015 по 31.12.2018;
- копії нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу квартир/нежитлових приміщень за період з 01.01.2015 по 31.12.2018;
- копії договорів купівлі-продажу квартир/нежитлових приміщень або майнових прав укладених між позивачем та покупцями (інвесторами) за період з 01.01.2015 по 31.1.2.2018;
- копії декларації про початок та завершення будівництва за період з 01.01.2015 по 31.1.2.2018;
- інформацію щодо мети здійснення операцій, пов'язаних з будівництвом та реалізацією нерухомого майна;
- інформацію щодо відділів продажу нерухомого майна, офіційних веб-сайтів в мережі Інтернет, через які здійснювалось рекламування об'єктів нерухомості;
- інформацію щодо розрахунку вартості реалізованих вами об'єктів;
- інформацію та її документальне підтвердження щодо понесених витрат на будівництво та реалізацію об'єктів нерухомого майна, замовник будівництва яких Ви являєтесь;
- інші наявні документи, які не увійшли до переліку, але стосуються здійснення діяльності з будівництва та продажу об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування зазначеного запиту, податковим органом зазначено наступне: "Головне управління ДФС у Київській області, керуючись пп. 16.1.5, пп. 16.1.7 п.16.1 ст.16, пп. 20.1.1, п.20.1.2, пп. 20.1.6 п.20.1 ст.20, ст. 73, пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, з метою виконання функцій покладених на контролюючі органи згідно ст. 191 ПК України та контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою не допущення можливих втрат бюджету України та у зв'язку із наявною інформацією в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, інформаційних баз ГУ ДФС у Київській області, а також інформацією та її документального підтвердження, отриманих від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, а саме: декларацій про готовність об'єктів до експлантації (житлових будинків) в с. Петрівське, Київської області, просить протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію та її документальні підтвердження щодо отримання Вами доходів від продажу (обміну) нерухомого майна, замовником якого Ви являєтесь за період з 01.01.2015 по 31.12.2018".
З пояснень позивача, зазначених у позовній заяві вбачається, що він, вважаючи, що запит податкового органу від 28.03.2019 №8002/Ц/10-36-13-03 «Про надання інформації та її документальних підтверджень» складений з порушенням вимог податкового законодавства, керуючись п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, реалізував своє право на звільнення від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
У зв'язку з неотриманням відповіді на запит, а також витребуваної інформації разом із документами на її підтвердження, Головним управлінням ДПС у Київській області, на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.13 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України прийнято наказ від 11.07.2019 №1459 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що оспорюється позивачем в даній справі.
Вказаний наказ разом з повідомленнями про проведення перевірки від 11.07.2019 №358/10-36-13-03 направлено позивачеві 12.07.2019 рекомендованим листом та отримано останнім 18.07.2019.
Не погоджуючись з наказом на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, позивач оскаржив його до суду.
Судом установлено, що на день судового розгляду податковий орган здійснив перевірку позивача (акт перевірки від 01.08.2019 №687/10-36-13-03/2510611477).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Конституція України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п.1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
У даній справі судом встановлено, що податковий орган отримав податкову інформацію про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача, а позивач не надав податковому органу документи на письмовий запит.
Таким чином, наказ про проведення документальної перевірки позивача податковим органом прийнято правомірно.
Крім того, суд звертає увагу й на інший аспект даної справи. Наказ на проведення перевірки позивача є актом індивідуальної дії.
Як вже зазначалось, на день судового розгляду перевірку позивача фактично проведено податковим органом та складено акт за її результатами. Це означає, що наказ податкового органу на проведення передвіки є виконаним, тобто таким, що вичерпав свою дію.
Позовні вимоги щодо скасування актів індивідуальної дії, до яких також належить і оспорюваний наказ, можуть стосуватися виключно діючих актів, адже задоволення такого позову має наслідком позбавлення такого акта юридичної сили (здатності до застосування). Акт індивідуальної дії, який вичерпав свою дію, є юридичним фактом, що відбувся у минулому та призвів до виникнення певних правових наслідків. Юридичні факти або події минулого в принципі не можуть бути скасовані судом чи іншим органом, як не можуть бути скасовані будь-які події минулого.
Таким чином, позов, що містить вимоги про скасування акта індивідуальної дії, що вичерпав свою дію, задоволенню не підлягає як такий, що в принципі не може призвести до захисту прав позивача, оскільки після проведення перевірки його права порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки (позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного суду № 1340/4044/18 від 02.04.2019 року, №804/587/18 від 14.03.2019 року, №823/5028/15 від 23.04.2019 року.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки, за наслідками розгляду справи по суті суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись статтями 3, 5, 7-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.