01 листопада 2019 року Справа № 280/5240/19 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1. Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь. вул. Героїв України, 31)
2. Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
3. Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, втзнання протиправними вимоги та рішення,
28.10.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до 1. Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), 2. Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 2), 3. Державної податкової служби України (далі - відповідач 3), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Мелітопольської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо взяття на облік позивача як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, та нарахування позивачу з 19.10.2018 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як особі, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;
зобов'язати Мелітопольську ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головне управління ДФС у Запорізькій області зняти позивача з обліку як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність;
визнати протиправною вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.08.2019 № Ф-9139-56 та скасувати її;
визнати протиправним рішення Державної податкової служби України від 03.10.2019 № 4314/6/199-00-08-06-01 та скасувати його.
Ухвалою суду від 01.11.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо взяття на облік Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 як платника податків та платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як особи, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність, та нарахування Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 з 19.10.2018 єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як особі, що проводить незалежну професійну (адвокатську) діяльність.
Стосовно решти позовних вимог суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160 та 161 КАС України з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем, серед іншого, заявлено вимоги до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, проте відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказана юридична особа 11.05.2019 припинила своє існування.
Таким чином, позовні вимоги заявлено до особи, якої на день вирішення питання про відкриття провадження у справі не існує. Отже, позивачу необхідно уточнити відповідача по справі.
Згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Вказане підтвердження в позові відсутнє.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду, (далі - Закону України «Про судовий збір») судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VIII встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривня.
Позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру на суму 6 725,02 грн., за яку слід сплатити 768,40 грн. (тобто не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та дві позовні вимоги немайнового характеру, за які слід сплатити 3 842,00 грн. (1 921,00 грн.х2). Доказів сплати судового збору до позовної заяви не додано.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дія Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Так, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.08.2019 № Ф-9139-56.
ФОП ОСОБА_1 зазначає, що 15.10.2019 ним отримано рішення Державної податкової служби України від 03.10.2019 № 4314/6/199-00-08-06-01, яким відмовлено у задоволенні скарги на спірну вимогу.
Разом з тим, жодного доказу на підтвердження дати отримання рішення Державної податкової служби України від 03.10.2019 № 4314/6/199-00-08-06-01 до позову не надає.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За таких обставин, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.08.2019 № Ф-9139-56, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України та докази на підтвердження дати отримання рішення Державної податкової служби України від 03.10.2019 № 4314/6/199-00-08-06-01.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд,-
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду:
уточнений адміністративний позов, в якому зазначити належних відповідачів, із урахуванням того, що Мелітопольську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області припинено;
власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
оригінал платіжного документу про сплату судового збору за подання до Запорізького окружного адміністративного суду позовної заяви у розмірі 4 610,40 грн.;
заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Запорізькій області від 08.08.2019 № Ф-9139-56, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України та докази на підтвердження дати отримання рішення Державної податкової служби України від 03.10.2019 № 4314/6/199-00-08-06-01.
Зазначені документи (окрім оригіналу платіжного документу про сплату судового збору) повинні бути надані суду у визначений строк у примірниках: для суду та відповідно до кількості відповідачів.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко