Ухвала від 05.11.2019 по справі 904/2104/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

05.11.2019 м.Дніпро Справа № 904/2104/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Вечірка І.О., Верхогляд Т.А.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 (суддя Владимиренко І.В.) у справі

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудмонтаж Груп", м.Київ

до боржника публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б; ЄДРПОУ 05393043)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у даній справі відкрито провадження у справі про банкрутство публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат".

Визнано грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Технобудмонтаж Груп" заявлені до публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" в загальній сумі 2 456 762,72 грн. за рішенням господарського суду Дніпропетровської області № 904/7991/17 від 26.10.2017 та 19 210,00 грн. - витрати на оплату судового збору за подання заяви у справі про банкрутство.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в порядку ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів.

Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.

Кандидатури арбітражних керуючих Левченко Олени Аркадіївни, Левченко Віталія Володимировича , Вербицького Олексія Вікторовича , Ткаченко Дениса Володимировича , Коноплі Андрія Михайловича , Кізленко Вадима Андрійовича , Марченко Яни Василівни , Лукашука Миколи Васильовича , Дерябкіна Олександра Едуардовича , Ольшанської Олени Сергіївни - відхилено.

Встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Соколу Олексію Юрійовичу у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника "Технобудмонтаж Груп".

Сплата грошової винагороди розпоряднику майна здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором). Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів в порядку ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зобов'язано розпорядника майна Сокола Олексія Юрійовича вчинити певні дії. Призначено попереднє засідання суду.

Залучено учасником провадження у справі Кам'янську міську раду Дніпропетровської області та Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

Не погодившись з даною ухвалою, Корпорація "Індустріальна Спілка Донбасу" звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, постановити нову ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2019 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Вечірка І.О., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, надано Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору в розмірі 28815,00 грн. та подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення цього строку, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 15.10.2019 скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення клопотання Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" про поновлення строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на апеляційне оскарження судового рішення.

Статтею 256 Господарського процесуального кодексу України урегульовано питання строку на апеляційне оскарження і підстав для його поновлення.

Так, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Частинами 1-4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений судом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції 31.05.2019, отже останній день подачі апеляційної скарги був 10.06.2019.

Апеляційна скарга подана скаржником 07.10.2019, тобто з пропуском встановленого процесуального строку на подання апеляційної скарги.

В обґрунтування причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги заявник посилається на те, що ухвала від 31.05.2019 не надсилалася на адресу апелянта, повний зміст ухвали йому не був відомий до часу ознайомлення з матеріалами справи (02.10.2019).

Про порушення провадження у даній справі про банкрутство апелянт дізнався з публікації на офіційному сайта Вищого господарського суду України, яка опублікована 31.05.2019.

Апелянт не знайомився зі змістом ухвали від 31.05.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також скаржник зазначає, що у період з 31.05.2019 по 25.06.2019 він першочергово готував заяву з грошовими вимогами до боржника та супутні документи, задля уникнення пропуску строку для звернення.

У період з 13.06.2019 по 22.07.2019 ухвала господарського суду від 31.05.2019 була оскаржена третіми особами та матеріали справи були передані до суду апеляційної інстанції. Таким чином, на думку апелянта, у його представника існували поважні причини неознайомлення з матеріалами справи у період з 13.06.2019 по 22.07.2019.

Крім того, з 26.09.2019 по 02.10.2019 представник апелянта очікував можливість ознайомитися з матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини вказують на його тривалу обізнаність про наявність ухвали господарського суду від 31.05.2019 про порушення провадження у справі про банкрутство.

Законом України "Про доступ до судових рішень" визначено порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства та передбачено, що рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання (стаття 2 цього Закону).

За змістом статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала господарського суду від 31.05.2019 надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 05.06.2019, зареєстрована 05.06.2019 та оприлюднена у реєстрі 06.06.2019.

Отже, скаржник мав вільний доступ до тексту та змісту оскаржуваної ухвали, та мав можливість з нею ознайомитись.

Колегія суддів враховує, що оскільки апелянт був обізнаний про існування даної справи, а тому він мав можливість скористатися наданими йому процесуальними правом на ознайомлення з матеріалами справи.

Доказів, які б свідчили про штучне створення судом першої інстанції або апеляційної інстанції перешкод у реалізації апелянтом наданих йому процесуальних прав заявником не надано.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Відповідно до усталеної практики Суду право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 № 23436/03).

У пункті 41 Рішення від 03.04.2008 "Пономарьов проти України" Суд вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 вказаної Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (Рішення у справі "Рябих проти Росії").

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені скаржником обставини не є поважними причинами пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду у розумінні статей 119, 256 Господарського процесуального кодексу України які б підтверджували існування обставин, що перешкоджали Корпорації подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.

У даному випадку своєчасне подання апеляційної скарги залежала тільки від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст. 174,234,235,258,261 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду від 31.05.2019 у справі №904/2104/19.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі №904/2104/19.

Апеляційну скаргу з доданими до скарги матеріалами повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Суддя І.О.Вечірко

Суддя Т.А.Верхогляд