28.10.2019 року м. Дніпро Справа № 910/1935/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)
судді Кузнецов В.О., Чус О.В.
секретар Манчік О.О.
за участю:
від позивача: Дев'ятков А.О., адвокат;
від ТОВ "Агрос Стандарт": Ковальов В.С., адвокат;
від ТОВ "Класикплюс": Кириченко О.П., адвокат
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 року (повний текст підписано 19.07.2019 року)
у справі № 910/1935/19 (суддя - Первушин Ю.Ю., м. Дніпро)
за позовом ОСОБА_1 , м. Павлоград Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт", м. Дніпро;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Класикплюс", м. Дніпро
про визнання третейської угоди недійсною
1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 року, визнати недійсною Третейську угоду від 18.12.2018 року до Договору № 1711161-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики від 17.11.2016 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Класикплюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт".
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована наступним:
- рішення суду першої інстанції ухвалено без дослідження та з'ясування всіх обставин справи, що призвело до прийняття рішення в основу якого покладено недостовірні відомості, рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права;
- підстава скасування реєстраційних дій, у зв'язку з начебто відсутністю повноважень ОСОБА_1 . представляти інтереси ТОВ "Бенфолд" у зборах учасників ТОВ "Аргос Стандарт", на яку посилався суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, є необґрунтованою. ОСОБА_1 під час проведення загальних зборів учасників ТОВ "Аргос Стандарт" мав право представляти ТОВ "Бенфолд" без будь-якої довіреності, оскільки діяв в межах, встановлених Законом України "Про господарські товариства" та установчими документами ТОВ "Бенфолд". Статут ТОВ "Бенфолд" в редакції від 25.12.2015 року, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачав, що директор Товариства має право без довіреності діяти від імені Товариства, представляти його в усіх підприємствах, установах і організаціях. Виключна компетенція загальних зборів учасників щодо окремого уповноваження особи для участі у загальних зборах юридичної особи, учасником якої є Товариство у Статуті ТОВ "Бенфолд" не передбачена;
- при винесенні оскаржуваного рішення судом не було досліджено та враховано пункт 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", статей 92, 99, 145 Цивільного кодексу України, статей 30, 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 41, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства", що призвело до необґрунтованого твердження про законність дій ОСОБА_2 щодо укладення оспорювання третейської угоди, та наявність повноважень у останнього на вчинення відповідного правочину;
- ОСОБА_2 на час отримання ліцензії ТОВ "Аргос Стандарт" не мав жодних корпоративних прав щодо ТОВ "Аргос Стандарт" та ТОВ "Бенфолд". Позивачем не спростовується, що ОСОБА_2 був призначений директором ТОВ "Аргос Стандарт", проте корпоративних прав щодо ТОВ "Бенфолд" він набув лише 26.06.2018 року шляхом незаконного укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Бенфолд".
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
ТОВ "Класикплюс" у відзиві на апеляційну скаргу просило в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 року залишити без змін. Посилалось на те, що апеляційна скарга є необґрунтованою, безпідставною та такою, яка не підлягає задоволенню. Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що на календарну дату 05.05.2018 року, тобто до прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "Аргос Стандарт" про усунення керівника підприємства, ОСОБА_2 був кінцевим бенефіціарним власником підприємства та виконував повноваження директора підприємства. ОСОБА_2 був фактично одноособовим власником підприємства, якого в протиправний спосіб незаконно позбавили статусу кінцевого бенефіціара та усунули з посади керівника підприємства шляхом проведення зборів учасників товариства за участю представників учасників товариства, які не мали достатніх повноважень представляти учасників ТОВ "Аргос Стандарт". Матеріали справи містять відомості, відповідно до яких ОСОБА_2 до початку отримання ТОВ "Аргос Стандарт" статусу фінансової установи був керівником підприємства та мав статус кінцевого бенефіціара товариства та відповідно до Порядку погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі № 2531 від 04.02.2012 року, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, до Нацкомфінпослуг було подано всі відомості щодо учасників товариства та його кінцевих бенефіціарів, за результатом розгляду яких 15.06.2017 року ТОВ "Аргос Стандарт" отримало ліцензію на здійснення фінансових операцій. На день укладення оскаржуваної третейської угоди, учасниками ТОВ "Аргос Стандарт" було ТОВ "Бенфолд" та позивач, з розподіленими частками в статутному капіталі в розмірі ТОВ "Бенфолд" - 99,9 % статутного капіталу та ОСОБА_1 - 0,1 % статутного капіталу. Таким чином, ОСОБА_2 був кінцевим бенефіціарієм як на дату ортимання ліцензії ТОВ "Аргос Стандарт", так і на дату підписання третейської угоди ТОВ "Аргос Стандарт".
ТОВ "Аргос Стандарт" наданими йому процесуальними правами не скористалось та не направило суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 10.10.2019 року.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2019 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.10.2019 року.
В судовому засіданні 28.10.2019 року представник скаржника надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги, а представники відповідачів проти доводів апеляційної скарги заперечували.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
17.11.2016 року між ОСОБА_2 (позикодавець) та ТОВ "Аргос Стандарт" (позичальник) в особі директора ОСОБА_2 укладено договір № 171116-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики, за умовами пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти на безпроцентній основі, а останній зобов'язується повернути позикодавцеві ці грошові кошти.
18.12.2018 року між ОСОБА_2 (кредитор) та ТОВ "Класикплюс" (новий кредитор) укладено договір відступлення прав за договором № 171116-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики, за умовами пункту 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, кредитор відступає новому кредитору право вимоги за договором позики, а новий кредитор приймає такі права вимоги та сплачує кредитору суму фінансування.
Також, 18.12.2018 року між ТОВ "Класикплюс" та ТОВ "Аргос Стандарт" в особі директора ОСОБА_2 укладено третейську угоду (надалі - третейська угода) до договору № 171116-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики від 17.11.2016 року.
Сторони домовились про те, що всі суперечки, що випливають із правовідносин сторін, врегульованих договором № 171116-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики, укладеного 17.11.2016 року (з усіма змінами, доповненнями тощо), в тому числі невиконання, не належне виконання, виконання не в повному обсязі зобов'язань, які випливають з договору № 171116-1 в частині повернення позики, про визнання договору дійсним чи недійсним, укладеним чи не укладеним, але не обмежуючись цим, підлягають передачі на вирішення третейському суду, що створений для вирішення конкретного спору (пункт 1 третейської угоди).
Сторони домовились, що кількісний склад третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору, буде складатися із одного судді (пункт 2 третейської угоди).
Сторони обирають суддею Кулінченко Інну Костянтинівну (пункт 3 третейської угоди).
Як стверджує позивач, ОСОБА_2 не являвся директором ТОВ "Аргос Стандарт" з 07.05.2018 року, оскільки був звільнений з посади директора на підставі рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Аргос Стандарт" від 07.05.2018 року, яке не визнано недійсним судом або не скасоване рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Аргос Стандарт". В зв'язку з чим, на думку позивача, ОСОБА_2 не міг вчиняти дії від імені товариства, в тому числі укладати третейську угоду від його імені. Натомість повноваження директора ТОВ "Аргос Стандарт" відповідно до рішення Загальних зборів учасників вказаного товариства від 07.05.2018 року належали ОСОБА_1
Укладанням третейської угоди від 18.12.2018 року до договору № 1711161-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики від 17.11.2016 року, на думку позивача, було порушено його корпоративні права як учасника ТОВ "Аргос Стандарт".
Так, на думку позивача, вказана третейська угода від 18.12.2018 року була укладена зі сторони ТОВ "Аргос Стандарт", особою, яка не мала повноважень на вчинення правочинів від імені товариства - ОСОБА_2 , чим було порушено право ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Аргос Стандарт" на управління товариством у порядку, передбаченому законом та статутом товариства. На підставі оспорюваної третейської угоди спір між ТОВ "Аргос Стандарт" та ТОВ "Класикплюс" було передано на розгляд третейського суду, створеного для розгляду конкретного спору у складі судді Кулінченко Інни Костянтинівни, яким було прийнято рішення про задоволення позовних вимог, стягнуто солідарно з ТОВ "Аргос Стандарт" та з ТОВ "Бенфолд" на користь ТОВ "Класикплюс" суму заборгованості за Договором № 171116-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики у розмірі 53 191 364,00 грн. Таким чином, з ТОВ "Аргос Стандарт", учасником якого є позивач, може бути стягнуто грошову суму у розмірі 53 191 364,00 грн.
Наведені обставини стали підставою звернення ОСОБА_1 з даним позовом до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аргос Стандарт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Класикплюс" про визнання недійсною третейської угоди з усіма доданими до неї матеріалами передано до Господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.04.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2019 року відкладено підготовче засідання на 14.05.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2019 року продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 23.05.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 року у зв'язку з неявкою представника позивача відкладено підготовче засідання на 04.06.2019 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2019 року закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті на 18.06.2019 року.
В судовому засіданні 18.06.2019 року оголошено перерву до 09.07.2019 року.
Розглянувши дану справу, місцевий господарський суд рішенням від 09.07.2019 року в задоволенні позовних вимог відмовив.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).
Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання недійсною третейської угоди від 18.12.2018 року до Договору № 1711161-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики від 17.11.2016 року.
За твердженням позивача, Речицький О.Ю. не мав права брати участь будь-яким чином в управлінні фінансовою установою - ТОВ "Аргос Стандарт", в тому числі шляхом проведення дій щодо вчинення правочинів від імені товариства як директор, що означає неможливість укладення від імені ТОВ "Аргос Стандарт" ОСОБА_2 оспорюваної третейської угоди від 18.12.2018 року до Договору № 1711161-1 про надання безпроцентної фінансової поворотної позики від 17.11.2016 року, укладеної між ТОВ "Класикплюс" та ТОВ "Аргос Стандарт".
Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "Аргос Стандарт" від 07.05.2018 року, оформленим протоколом № 1, ОСОБА_2 звільнено з посади директора ТОВ "Аргос Стандарт".
На підставі вказаного рішення державним реєстратором Київської філії комунального підприємства "Реєстрація нерухомост" Кажановою О.О. проведено реєстраційну дію № 10731070011026495 від 08.05.2018 року про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами до установчих документів та реєстраційну дію № 10731050012026495 від 14.05.2018 року про внесення змін до установчих документів юридичної особи.
Також, на підставі рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Аргос Стандарт" від 06.06.2018 року, оформленого протоколом № 4, було внесено зміни до статуту ТОВ "Аргос Стандарт", приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузіною К.В. вчинено реєстраційну дію № 10731050013026495 від 07.06.2018 про внесення змін до установчих документів юридичної особи.
Наказом Міністерства юстиції України № 1925/5 від 21.06.2018 року "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за скаргою ОСОБА_2 від 29.05.2018 року зазначені реєстраційні дії № 10731070011026495 від 08.05.2018 року, № 10731050012026495 від 14.05.2018 року, № 10731050013026495 від 07.06.2018 року скасовані, що призвело до скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зміну керівника ТОВ "Аргос Стандарт" з ОСОБА_2 на ОСОБА_1
Внесення змін до відомостей про ТОВ "Аргос Стандарт" в Єдиний державний реєстр внаслідок скасування реєстраційних дій на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 192 від 21.06.2018 року "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" свідчить про набуття ОСОБА_2 повноважень вчиняти юридичні дії від імені ТОВ "Аргос Стандарт". Станом на 18.12.2018 року (дата укладення третейської угоди) до Єдиного державного реєстру не вносилось змін щодо керівника юридичної особи - ТОВ "Аргос Стандарт".
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 мав повноваження на підписання оспорюваної третейської угоди від імені ТОВ "Аргос Стандарт".
Щодо посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не мав відповідних повноважень приймати участь в управлінні ТОВ "Аргос Стандарт" колегія суддів апеляційної інстанції враховує наступне.
ОСОБА_2 набув істотної участі у фінансовій установі - ТОВ "Аргос Стандарт" шляхом опосередкованого володіння в статутному капіталі фінансової установи 99 %, оскільки ОСОБА_2 набув частку в статутному капіталі ТОВ «Бенфолд" у розмірі 100 %, а останнє є учасником ТОВ "Аргос Стандарт" із розміром частки в статутному капіталі - 99 %.
На думку позивача, для укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Бенфолд" між ТОВ "Аргос Стандарт" та ОСОБА_2 необхідне було письмове погодження Нацкомфінпослуг набуття істотної участі ОСОБА_2 у ТОВ "Аргос Стандарт", якого отримано не було.
Порядком погодження набуття або збільшення істотної участі у фінансовій установі, який затверджений розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 04.12.2012 року № 2531 (надалі - Порядок 2531), встановлено процедуру та умови погодження Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, набуття юридичною чи фізичною особою істотної участі у фінансовій установі (крім банку, професійного учасника фондового ринку, фінансової установи, для якої законом України не передбачено формування статутного (складеного) капіталу) або збільшення її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій, (часток) в її органах управління, вимоги до ділової репутації та фінансового стану такої особи.
Відповідно до частини 3 Загальних положень Порядку 2531, на особу яка має набути істотної участі у фінансовій установі або збільшити її таким чином, що зазначена особа буде прямо чи опосередковано володіти або контролювати 10, 25, 50 і 75 відсотків статутного (складеного) капіталу такої фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, покладено обов'язок отримати письмове погодження Нацкомфінпослуг, якщо інше не передбачено законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг.
Згідно із пунктом 4 частини 4 Загальних положень Порядку 2531, якщо особа збільшує істотну участь у фінансовій установі до розміру, який перевищує 75 відсотків статутного (складеного) капіталу фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи, і при цьому така особа вже отримувала погодження Нацкомфінпослуг на набуття або збільшення істотної участі в розмірі 75 відсотків статутного (складеного) капіталу фінансової установи чи права голосу придбаних акцій (часток) в органах фінансової установи та набула або збільшила істотну участь відповідно до отриманого погодження не потребує погодження Нацкомфінпослуг.
Як вбачається з витягу з офіційного сайту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, розпорядженням № 2645 від 15.06.2017 року прийнято рішення про видачу ТОВ "Аргос Стандарт" ліцензії на проведення господарської діяльності з надання фінансових послуг.
Таким чином, ТОВ "Аргос Стандарт" отримало ліцензію на право надання фінансових послуг 15.06.2017 току, що в свою чергу свідчить про дотримання ТОВ "Аргос Стандарт" вимог Ліцензійних умов.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на дату видачі ліцензії ОСОБА_2 , починаючи з 02.11.2016 року був керівником юридичної особи - ТОВ "Аргос Стандарт" та кінцевим бенефіціарним власником. Він був учасником товариства, якому на час видачі ліцензії належала частка у статутному капіталі підприємства в розмірі 99,99 %.
Станом на день укладання оскаржуваної третейської угоди, учасниками ТОВ "Аргос Стандарт" з розподіленими частками в статутному капіталі були: ТОВ "Бенфолд" - 99,9 % та ОСОБА_1 - 0,1 %.
Єдиним учасником ТОВ "Бенфолд" був ОСОБА_2 , якому належало 99,9 % частки у статутному капіталі, та який був кінцевим бенефіціарним власником товариства.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 на дату отримання ліцензії ТОВ "Аргос Стандарт" володів часткою підприємства в розмірі 99,9 %, так і на дату підписання оспорюваної третейської угоди продовжував володіти часткою статутного капіталу в тому самому розмірі, що була на дату отримання ліцензії.
Таким чином, необґрунтованим є посилання позивача на те, що ОСОБА_2 не мав відповідних повноважень приймати участь в управлінні ТОВ "Аргос Стандарт".
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5).
Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина 2). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина 3).
З огляду на викладене, господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позивачем не доведено факту не відповідності оспорюваної третейської угоди від 18.12.2018 року вимогам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.10.2019 року у справі № 916/2084/17 зробила висновок, що згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства. Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають. Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.
Таким чином, підписання директором ТОВ "Аргос Стандарт" ОСОБА_2 оспорюваної третейської угоди не може свідчити про порушення корпоративних прав позивача у даній справі.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог також враховуючи відсутність порушення спірною третейською угодою прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.
Звертаючись із апеляційною скаргою, позивач не спростував вищенаведених висновків місцевого господарського суду та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом повно встановлені фактичні обставини справи, яким надана вірна правова оцінка у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального законодавства.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.
3.5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати на подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2019 року у справі № 910/1935/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.11.2019 року.
Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко
Суддя _________________ В.О. Кузнецов
Суддя _________________ О.В. Чус