Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Крата В. І.
30 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 367/3475/15-ц
провадження № 61-6784св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач), касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 10 червня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 24 жовтня 2016 року скасував, справу № 367/3475/15-ц передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому колегія суддів, зробила висновок, що:
«прокуратурою завлено позовні вимоги, зокрема про визнання недійсним рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 11 березня 2010 року № 1298-50-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яким передано у власність ОСОБА_1 . земельну ділянку площею 0,1000 га та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 217583, виданий ОСОБА_1 з кадастровим номером 3210945900:01:101 : 0042 площею 0,1000 га, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 Тобто, цими заявленими вимогами зачіпається права та інтереси безпосередньо ОСОБА_1 ., яка була першим власним спірної земельної ділянки та, відповідно, отримувала державний акт на неї. Таким чином, оскільки наслідком вирішення спору є визнання недійсним рішення Гостомельської селищної ради Київської області від 11 березня 2010 року № 1298-50-V «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 217583, які безпосередньо стосуються ОСОБА_1 . , то вирішення цього позову не можливо без залучення її до участі у справі, як співвідповідача. За таких обставин, слід дійти висновку про те, що суд першої інстанції не визначився із суб'єктним складом сторін по справі».
Не можу погодитися із постановою колегії суддів з таких мотивів.
1. Тлумачення статті 33 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
1.1. Згідно пункту 2 частини шостої статті 130 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) якщо спір не врегульовано суд вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.
2. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
2.1. У пунктах 29 - 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 910/4896/18 (провадження № 12-47гс19) зроблено висновок, що «рішення органу державної влади у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку позовну вимогу про визнання рішення незаконним можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень. З огляду на те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації, яким надано земельні ділянки у власність фізичним особам, такий спір є приватноправовим і за суб'єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов'язки цих фізичних осіб. Доводи позивача щодо необхідності розгляду спору в цій справі за правилами господарського судочинства, оскільки спір виник між позивачем і Вишгородською районною державною адміністрацією, а фізичні особи не були визначені відповідачами у справі, не можуть бути підставою для розгляду спору господарськими судами, бо предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків таких фізичних осіб. Адже визнання недійсним розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації, яким передано земельні ділянки у власність 21 громадянину України для ведення особистого селянського господарства на території Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, впливає на обсяг прав і обов'язків власників земельних ділянок, оскільки предмет такого спору стосується правомірності набуття ними відповідних земельних ділянок. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/4144/16 (провадження № 12-71гс18), від 16 травня 2018 року у справі № 911/4111/16 (провадження № 12-69гс18), від 20 листопада 2018 року у справі № 911/44/17 (провадження № 12-225гс18), від 15 січня 2019 року у справі № 911/4007/16 (провадження №12-222гс18)».
2.2. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
3. Позовні вимоги про визнання оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування недійсним спрямовані на оспорення права власності на земельну ділянку особи, що виникло внаслідок його реалізації. Оскільки відповідачами прокурор визначив лише Гостомельську селищну раду Київської області та ОСОБА_2 , а позовних вимог до ОСОБА_1 не пред'явив, клопотань про залучення ОСОБА_1 до участі у справі як співвідповідача не заявляв, то за таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів. Тому колегії суддів касаційну скаргу потрібно було задовольнити частково, оскаржені рішення змінити, виклавши їх мотивувальну частину в редакції постанови суду касаційної інстанції, а в іншій частині залишити без змін.
Суддя В. І. Крат