Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 641/378/19
провадження № 61-11263св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Кривцової Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_2 ,ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2019 року у складі судді Чайки І.В. та постанову Харківського апеляційного суду від 24 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бровченка І.О., Бурлаки І. В., Колтунової А. І.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5 000 грн на кожну дитину щомісяця.
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Просив відшкодувати шкоду внаслідок вчинених злочинів ОСОБА_1 на його та на користь синів 25 % від її заробітку щомісячно. Видати обмежувальний припис - не перешкоджати ОСОБА_1 у його стосунках із синами або, якщо вони вирішать, постійно проживати із батьком. Видати обмежувальний припис - не підходити ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Обмежувальний припис для ОСОБА_1 - припинити кривдити дітей, видати дублікат рішення суду і зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до відома, взяти на профілактичний облік ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2019 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та повернуто його заявнику.
Відмовляючи в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та повертаючи його заявнику, суд виходив з того, що під час розгляду вказаних позовів дослідженню підлягають різні обставини та відповідні до них правовідносини, первісний та зустрічний позови не є взаємопов'язаними в розумінні статті 193 ЦПК України, їхній спільний розгляд не є доцільним.
Судом також було роз'яснено, що зазначене не порушує прав ОСОБА_2 та не перешкоджає йому звернутися до суду з указаним позовом у загальному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 24 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2019 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що під час розгляду вказаних позовів дослідженню підлягають різні обставини та відповідні до них правовідносини, та правильно встановив, що первісний та зустрічний позови не є взаємопов'язаними в розумінні статті 193 ЦПК України, їхній спільний розгляд не є доцільним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 01 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У жовтні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що згідно зі статтею 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5 000 грн на кожну дитину щомісяця.
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Способи захисту цивільного права та інтересів зазначені у статті 16 Цивільного кодексу України.
У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною другою статті 193 ЦПК України передбачено, що зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2, судам роз'яснено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (частина перша статті 123 ЦПК України, а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (частина перша статті 34 ЦПК України. Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі). Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи (зокрема, у зв'язку з необхідністю призначення складної експертизи за окремими вимогами, тривалого відрядження або тяжкого захворювання одного чи кількох з позивачів або відповідачів). У разі роз'єднання позовів підставою для провадження щодо вимог, виділених у самостійне провадження, є ухвала суду про роз'єднання позовів і копія пред'явленого позову.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що під час розгляду вказаних позовів дослідженню підлягають різні обставини та відповідні до них правовідносини, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» не є взаємопов'язаними в розумінні статті 193 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07 лютого 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Г. В. Кривцова
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк