Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 638/11240/16-ц
провадження № 61-5986зпв18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка Владислава Сергійовича про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі судді Закропивного О. В. від 25 жовтня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та кредит») про зобов'язання вчинити певні дії.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області у складі судді Гайди-Герасименко О. Д. від 02 лютого 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Велендюка В. С. включити ОСОБА_1 до списку вкладників банку на виплату коштів в межах гарантованої суми відшкодування, сплатити встановлену законодавством суму; включити позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів і сплатити встановлену договором суму.
Не погоджуюсь з рішенням суду першої інстанції, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подала на нього апеляційну скаргу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області у складі судді Кравець Ю. І.
від 16 травня 2017 року відмовлено уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження, наведені заявником причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2017 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що заявник не виконав вимоги ухвали від 12 вересня 2017 року про залишення касаційної скарги без руху, не навів інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження із поданням відповідних доказів, а тому його скаргу слід визнати неподаною та повернути.
Короткий зміст вимог заяви та її доводи
У грудні 2017 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюк В. С.звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 25 жовтня 2017 року з передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України 2004 року підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, а саме статей 73, 222, 325, 326 ЦПК України 2004 року.
Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення заявникпосилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 вересня та
21 серпня 2017 року, а також на постанови Верховного Суду України
від 05 жовтня 2016 року, від 08 лютого, 01 березня 2017 року, в яких, на його думку, по-іншому застосовані зазначені норми процесуального права.
Рух заяви у суді касаційної інстанції
У грудні 2017 року до Верховного Суду України надійшла вищезазначена заява.
Відповідно до пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у цивільних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини ухвалить рішення про інше.
Заяву передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2018 року відкрито провадження у цій справі та витребувано матеріали справи.
17 квітня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заява уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підлягає задоволенню.
Банк, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Апеляційного суду Одеської області від 16 травня 2017 року, посилався на невчасне одержання оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Визнаючи неподаною та повертаючи касаційну скаргу заявнику, суд касаційної інстанції виходив з того, що скаржником не доведено та не вказано поважних причин недотримання процесуального строку, передбаченого на касаційне оскарження, які б могли слугувати підставою для його поновлення.
Разом з тим в ухвалах від 21 серпня, 15 вересня 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, поновлюючи скаржникам строк на касаційне оскарження, дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки копії оскаржуваних рішень суд апеляційної інстанції надав скаржникам з порушенням норм статті 222 ЦПК України.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 05 жовтня 2016 року, 08 лютого та 01 березня 2017 року.
Отже, наявне неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а саме статей 73, 222, 325, 326 ЦПК України 2004 року.
Усуваючи розбіжності у застосуванні касаційним судом зазначених вище норм процесуального права, колегія суддів Верховного Суду виходить із такого.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечено судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно із частиною першою статті 325 ЦПК України 2004 року касаційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
Відповідно до положень частини першої статті 73, частини другої статті 325 ЦПК України 2004 року у разі пропущення строку, встановленого частиною першої цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
За змістом абзацу другого частини третьої статті 328 ЦПК України 2004 року якщо заяву не подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до статті 222 ЦПК України 2004 року копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. Особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копії повного судового рішення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня його складання або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо в суді.
Судом апеляційної інстанції 16 травня 2017 року було постановлено ухвалу не у судовому засіданні, представник заявника не був присутній при постановленні цієї ухвали.
Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 16 травня 2017 року було отримано представником відповідача лише 22 травня 2017 року, що значно зменшило передбачений статтею 325 ЦПК України 2004 року двадцятиденний строк на складання та подання мотивованої касаційної скарги.
Касаційну скаргу уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» подала 12 червня 2017 року, тобто у розумний строк з дати отримання копії оскаржуваного судового рішення.
Якщо недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, зокрема повний текст судового рішення особі надіслано із значним запізненням, що значно звужує, передбачений статтею 325 ЦПК України 2004 року двадцятиденний строк на складання та подання касаційної скарги, то ця обставина може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.
Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення касаційної скарги, суд не звернув уваги на те, що з вини суду апеляційної інстанції заявник отримав копію оскаржуваного судового рішення за чотирнадцять днівдо закінчення строку на касаційне оскарження, що значно звузило його права на подання касаційної скарги та її мотивування відповідно до вимог статті 326 ЦПК України, а тому касаційний суд дійшов передчасного висновку щодо повернення касаційної скарги.
Ураховуючи зазначене, ухвалене у справі судове рішення суду касаційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 355, 360-3, 360-4 ЦПК України 2004 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Валендюка Владислава Сергійовича задовольнити.
Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року скасувати, справу передати на розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.
Постанова Верховного Суду є остаточною і може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович