Постанова
Іменем України
31 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 349/2050/17
провадження № 61-4007св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , Рогатинська міська рада, виконавчий комітет Рогатинської міської ради, Рогатинська районна державна адміністрація,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в складі суддів: Мелінишин Г. П., Пнівчук О. В., Томин О. О.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати прибудову житлового будинку з приведенням будинку у попередній стан, спорудити бордюр, скасувати дозвіл на реконструкцію житлового будинку та будівельний паспорт, відшкодувати вартість пошкодженого майна та ремонту у сумі 111870,00 грн, скасувати акт приватизації земельної ділянки, рішення виконавчого комітету та сесії Рогатинської міської ради з цих питань.
Позов мотивовано тим, що у 2014 році ОСОБА_2 здійснила реконструкцію житлового будинку на АДРЕСА_1 . На її думку реконструкція проведена на підставі незаконного дозволу та будівельного паспорта, без її згоди як суміжного землекористувача, з порушенням будівельних та санітарних норм, а тому є самочинним будівництвом. Крім того, ухил даху житлового будинку відповідача спрямований в сторону її земельної ділянки, у зв'язку із чим дощові води стікають на ділянку, підтоплюючи будівлю. Через це руйнуються та покриваються грибком стіни, пошкоджується майно в будинку. Також самочинна добудова ОСОБА_2 перешкоджає нормальному природному освітленню будинку, що змушує її застосовувати штучне освітлення приміщень та негативно впливає на стан здоров'я її та близьких. Крім того, вона не давала згоди на передачу земельної ділянки у власність відповідача, не погоджувала меж земельної ділянки, тому така приватизація є незаконною.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Рогатинського районного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без зміни постановоюІвано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції з висновками якими погодився апеляційний суд виходили з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що реконструкція житлового будинку ОСОБА_2 є самочинною, що між діями відповідачки щодо проведення такої реконструкції та завданою майну ОСОБА_1 шкодою є причинно-наслідковий зв'язок.
А також, що дозвіл на реконструкцію індивідуального житлового будинку, будівельний паспорт на реконструкцію житлового будинку, акти щодо приватизації земельної ділянки не відповідають вимогам законодавства, порушують її права або інтереси.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції як незаконне та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, щосуд апеляційної інстанції неправильно оцінив докази у справі, що призвело до неправильного встановлення обставини, які мають значення для справи, визначення правовідносин, що склалися між сторонами, та, відповідно, потягло за собою ухвалення неправомірного рішення. Зокрема суди не звернули уваги та не надали оцінки тому факту, що за порушення будівельних норм (влаштування вікон в стіні, де вони не передбачені) ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, реконструкція відповідачем будинку здійснювалася без її дозволу як суміжного землекористувача та за відсутності будівельного паспорта. Фактично будівельний паспорт виготовлено в ході розгляду справи та підписано заднім числом.
Доводи інших учасників справи.
ОСОБА_2 надала відзив на касаційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечує, вважає ухвалені судами рішення в цій справі обґрунтованими та ухваленими з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час розгляду справи суди установили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 26:244:101:00:01:090:0008, яка розташована в АДРЕСА_1 , цільове призначення - для індивідуального житлового будівництва.
ОСОБА_2 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1000 га, з цільовим призначенням для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, які знаходяться в АДРЕСА_1 .
Рішенням № 10 від 26 липня 2011 року виконавчим комітетом Рогатинської міської ради ОСОБА_2. надано дозвіл на реконструкцію належного їй індивідуального житлового будинку з добудовою веранди. Зобов'язано її до початку виконання будівельних робіт виготовити проектну документацію з погодженням відповідних служб.
5 червня 2014 року остання подала до інспекції ДАБК в Івано-Франківській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт - реконструкції індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 . В повідомленні зазначено, що реконструкція житлового будинку здійснюється згідно з будівельним паспортом №09-01/22, виданим сектором містобудування та архітектури Рогатинської РДА 22 травня 2014 року.
9 лютого 2017 року ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно з яким житловий будинок складається з першого поверху, прибудови та мансарди, рік побудови - 2015, загальна площа - 137,5 кв.м, житлова площа - 41,5 кв.м.
3 березня 2017 року Управлінням держархбудінспекції в Івано-Франківській області зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації цього об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта - реконструкції індивідуального житлового будинку.
Також суди установили, що рішенням Рогатинської міської ради від 15 вересня 2011 року ОСОБА_2 надано дозвіл на складання технічного звіту на земельну ділянку на АДРЕСА_1 .
Зі змісту акта відносно погодження меж земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 25 січня 2012 року вбачається, що при обстеженні на місці комісією в складі депутата міської ради Івахова А. М., спеціалістів І категорії міськвиконкому Нитчина Р . С . , Колос С. М ., Ленца В. Р . встановлено, що межа земельних ділянок сторін не порушена, оскільки забетоновані стовпці та натягнута сітка. Відтак, комісія рекомендувала затвердити матеріали інвентаризації без згоди сусідки ОСОБА_1 Відповідно 14 березня 2012 року Рогатинською міською радою було прийнято рішення, яким затверджено вказаний акт.
В подальшому рішенням Рогатинської міської ради від 24 травня 2012 року затверджено матеріали земельно-кадастрової інвентаризації та вирішено передати ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підставі цього рішення їй 29 грудня 2012 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 776526 (а.с.94,95 т.1.).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об'єкт нерухомості вважається самочинним будівництвом за наявності однієї з наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети, немає належного дозволу на будівництво чи затвердженого належним чином проекту, під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.
Згідно з частинами четвертою та сьомою статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва зазначені в цих пунктах особи можуть вимагати від особи, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами чи за її рахунок; приведення земельної ділянки до попереднього стану або відшкодування витрат.
В силу вимог статті 376 цього Кодексу право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права.
Аналогічні роз'яснення викладені і у пункті 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК).
Таким чином суди встановили всі фактичні обставини справи та дослідили всі матеріали справи, та прийшли до обґрунтованого висновку, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме, що діями ОСОБА_2 порушується її право власності чи законного володіння або є реальна небезпека порушення її права власності чи законного володіння, не надано також доказів щодо підтвердження факту порушення протипожежної відстані між житловим будинком відповідача та житловим будинком позивача, затінення вікон у її будинку, здійснення реконструкції житлового будинку з істотним порушенням будівельних норм і правил, а тому обґрунтовано відмовили в позові.
При цьому є вірний висновок суду першої та апеляційної інстанції, що система водостоку спрямовує потік води з даху будинку відповідача в сторону вулиці, а не в сторону земельної ділянки позивача, про що вказувала позивач як на спричинення шкоди її майну.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною першої статті 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Право власності особи може бути захищено лише разі його порушення, оспорювання чи невизнання.
Розглядаючи спір по суті, суди першої та апеляційної інстанцій дотрималися та врахували положення зазначених норм, оцінили надані сторонами докази та дійшли висновків про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1
Докази та обставини, на які посилалася ОСОБА_1 в касаційній скарзі висновків судів не спростовують. До того ж ці докази та обставини були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що не відноситься до повноважень Верховного Суду.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 23 січня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді В. М. Сімоненко
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров