Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 607/1881/16-ц
провадження № 61-35734св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Моторне (транспортне) страхове бюро України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі судді Ромазана В. В. від 13 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області у складі колегії суддів: Фащевської Н. Є., Ходоровського М. В., Загорського О. О., від 27 квітня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про відшкодування шкоди.
Позов мотивовано тим, що 28 листопада 2013 року на 259 кілометрі автодороги «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка» за участю транспортного засобу «MAN LE 8.185» під його керуванням, транспортного засобу «DAF 95XF» під керуванням водія ОСОБА_2 та невстановленого вантажного автомобіля відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), у результаті якої його здоров'ю завдано шкоди у розмірі
64 239,93 грн, а автомобілю спричинено механічні пошкодження, вартість його відновлювального ремонту становить 110 676,63 грн. Постановою слідчого про закриття кримінального провадження від 07 листопада
2014 року кримінальне провадження за фактом ДТП закрито у зв'язку із відсутністю в його діях та діях ОСОБА_2 ознак складу кримінального правопорушення. Цією постановою встановлено, що ДТП сталося з вини невстановленої особи. Оскільки обов'язок з відшкодування шкоди, завданої невстановленим транспортним засобом, покладається на МТСБУ, позивач звернувся до відповідача про відшкодування шкоди, однак МТСБУ відмовило у виплаті страхового відшкодування з посиланням на підпункт «б» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив суд стягнути з відповідача в межах ліміту відповідальності, завдану шкоду здоров'ю у розмірі
64 239,93 грн, та майнову шкоду, завдану транспортному засобу у розмірі 50 000 грн, а також 700 грн за проведення експертного дослідження.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 13 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_1 50 000 грн на відшкодування майнової шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що обов'язок з відшкодування майнової шкоди, завданої невстановленим транспортним засобом, внаслідок пошкодження належного позивачу автомобіля, відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» покладається на МТСБУ, а тому з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування у межах ліміту відповідальності страховика у розмірі 50 000 грн. Разом з тим, позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої здоров'ю позивача до задоволення не підлягають, оскільки є недоведеними належними та допустимими доказами.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2017 року апеляційну скаргу МТСБУ відхилено, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 березня 2017 року залишено без змін.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази та обґрунтовано вважав за можливе стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду у розмірі 50 000 грн .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, МТСБУ просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено обмеження щодо відшкодування МТСБУ шкоди, завданої невстановленим транспортним засобом, це обмеження стосується майна потерпілого, в тому числі транспортного засобу, а тому висновок судів про стягнення з відповідача майнової шкоди є помилковим.
Оскільки судові рішення оскаржуються лише в частині стягнення майнової шкоди, то відповідно до статті 400 ЦПК України законність ухвалених рішень в іншій частині колегія суддів не перевіряє.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 листопада 2013 року на 259 кілометрі автодороги «Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка» за участю транспортного засобу «MAN LE 8.185» під керуванням ОСОБА_1 , транспортного засобу «DAF 95XF» під керуванням водія ОСОБА_2 та невстановленого вантажного автомобіля, відбулась ДТП.
Постановою слідчого СВ Хмельницького РВ УМВС України в Хмельницькій області про закриття кримінального провадження від 07 листопада 2014 року кримінальне провадження за фактом ДТП закрито у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ознак складу кримінального правопорушення. Цією постановою встановлено, що ДТП сталася з вини невстановленої особи.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження
від 25 грудня 2014 року вартість майнової шкоди, завданої власнику автомобіля «MAN LE 8.185», становить 110 676,63 грн.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з МТСБУ шкоду, завдану пошкодженням належного йому автомобілю невстановленим транспортним засобом на підставі пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У пункті 22.1 статті 22 Закону зазначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтями 32, 33 Закону визначено випадки, коли шкода не відшкодовується, а також дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування.
Згідно зі статтею 39 Закону МТСБУ є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту.
Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених підпунктом 39.2.1, пунктом 39.2 статті 39 цього Закону.
Відповідно до підпункту «б» пункту 41.1 статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння невстановленим транспортним засобом, крім шкоди, яка заподіяна майну та навколишньому природному середовищу.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (стаття 28 Закону).
Таким чином, відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням належного потерпілому транспортного засобу у результаті ДТП, на підставі положень підпункту «б» пункту 41.1 статті 41 Законуне здійснюється, оскільки цей Закон не покладає такого обов'язку на МТСБУ.
Суди попередніх інстанцій у порушення вимог статей 212-214, 303, 315 ЦПК України 2004 року на вказане уваги не звернули, помилково вважали за можливе стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду на підставі підпункту «б» пункту 41.1 статті 41 Закону, залишивши поза увагою зміст цього положення, яким встановлено обмеження щодо відшкодування МТСБУ шкоди на користь потерпілої у результаті ДТП особи, зокрема, щодо майна такої особи, в тому числі транспортного засобу, у зв'язку із чим дійшли помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що шкода, спричинена потерпілому пошкодженням його транспортного засобу не охоплюється визначенням шкоди, яка заподіяна майну потерпілого, є помилковими.
Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (стаття 179 ЦК України).
Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі (частина друга статті 181 ЦК України).
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінетів Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
З аналізу наведених норм вбачається, що належний позивачу транспортний засіб є окремою рухомою річчю у розумінні статей 179, 181 ЦК України, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки, та який відноситься до загальновживаного терміну «майно», особливим об'єктом якого вважається окрема річ.
Отже, передбачені підпунктом «б» пункту 41.1 статті 41 Закону обмеження обов'язку МТСБУ відшкодувати за рахунок коштів фонду спричинену потерпілому невстановленим транспортним засобом шкоду поширюється й на шкоду, завдану майну потерпілого пошкодженням чи знищенням його транспортного засобу.
Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової шкоди не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості та підлягають скасуванню відповідно до вимог статті 412 ЦПК України з ухваленням нового рішення у вказаній частині про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 13 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 27 квітня 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування майнової шкоди у розмірі 50 000 грн відмовити.
В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович