Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/11893/2019
м. Київ Справа № 2-1297/2004
30 жовтня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Олійника В.І.
- Ігнатченко Н.В.
при секретарі - Осінчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міського суду Київської області від 19 березня 2004 року, ухваленого під головуванням судді Батюка В.В., у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про усиновлення ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_4 , Відділ освіти Броварського міськвиконкому, ОСОБА_5 , -
У березні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до Броварського міського суду Київської області з заявою про усиновлення ОСОБА_1 .
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 12.07.2002 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , яка від попереднього шлюбу має малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько якого ОСОБА_4 , з сином не спілкується, не приймає участі у його вихованні та матеріальному утриманні.
З 2002 року він проживає з дружиною ОСОБА_5 та її сином ОСОБА_1 однією сім'єю, ставиться до нього по-батьківському, турбується про нього, ОСОБА_1 вважає його батьком, між ними склались родинні стосунки.
З огляду на зазначене, заявник просив дозволити усиновлення дитини ОСОБА_1 та записати його батьком цієї дитини, змінивши прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », а по-батькові дитини з « ОСОБА_1 » змінити на « ОСОБА_1 ».
Рішенням Броварського міського суду Київської області від 19 березня 2004 року заяву задоволено.
Дозволено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усиновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В зв'язку з усиновленням, вирішено вказати батьком дитини в записі акту № 383 від 10 серпня 2000 року складеного відділом РАГС виконкому Броварської міської ради про народження ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,українця, громадянина України, який проживає за адресою АДРЕСА_1 та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », а по-батькові дитини з « ОСОБА_1 » змінити на « ОСОБА_1 ».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, у липні 2019 року усиновлений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Броварського міського суду Київської області від 19 березня 2004 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_2 про усиновлення ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду є незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому суд не повно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду. Зазначав, що під час розгляду справи судом порушено норми ЦПК України, зокрема, поза увагою суду залишилося те, що заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 2652 ЦПК України, оскільки в ній відсутні посилання на норми ЦПК України, не вказано у якому саме актовому записі змінити дані про батька дитини, не зазначено адресу Броварського міського суду та адресу Органу опіки та піклування Броварської міської ради, не зазначено заінтересованих осіб, а відповідачем зазначено ОСОБА_4 , який виключно повинен бути заінтересованою особою.
Вказував на те, що кровний батько ОСОБА_4 не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи. Взагалі поза увагою залишено збереження правового зв'язку між родичами, бабою та дідом, оскільки ОСОБА_4 не мав можливості висловити свою думку при розгляді даного питання.
Посилався на те, що нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 не відповідала його добровільному волевиявленню, оскільки вона містить суттєві помилки. Так, у заяві ОСОБА_4 надав згоду на зміну імені по батькові сина з « ОСОБА_1 », тоді як фактично по-батькові сина було « ОСОБА_1 ». Окрім цього в заяві не роз'яснено ОСОБА_4 про настання наслідків у разі написання такої заяви.
Звертав увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ухилення ОСОБА_4 від виховання та матеріального утримання сина.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Хуторенко І.М. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
ОСОБА_2 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належно, подали заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення апеляційної скарги не заперечували, оскільки вважають, що доводи викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 є переконливими і ґрунтуються на вимогах закону.
Заінтересована особа ОСОБА_5 заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила рішення суду залишити без змін.
Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, надіслав пояснення, в яких просив розгляд справи проводити без представника органу опіки та піклування, вважав, що рішення Броварського міського суду Київської області відповідає нормам матеріального права та ухвалене за вільною згодою батьків та в інтересах дитини.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника усиновленого ОСОБА_1 , обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10 серпня 2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Броварської міської ради Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_1 , батьком якого зазначено - ОСОБА_4 , матір'ю - ОСОБА_5 .
12 липня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
Згідно заяви ОСОБА_4 , посвідченої приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Авраменко Н.А., ОСОБА_4 дав згоду на усиновлення його сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 . Цією ж заявою надав згоду на переміну по-батькові сина та запису в свідоцтві про народження сина в графі «Батько».
Згідно висновку Управління освіти Броварської міської ради Київської області від 02.03.2004 № 253, управління освіти вважає можливим та доцільним усиновлення неповнолітнього ОСОБА_1 , змінивши при цьому прізвище та по-батькові з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », в зв'язку з усиновленням.
Згідно довідки виданої ОСОБА_2 , він працює на фірма ПП Базильський на посаді менеджера і його середньомісячний заробіток за період з вересня по лютий становить 375 грн. (а.с. 10).
Згідно характеристики з місця роботи від 13.02.2004 року., ОСОБА_2 працює на посаді начальника комп'ютерного відділу на фірмі ПП Базильський з жовтня 2000 року. За цей час роботи зарекомендував себе як працелюбний, ініціативний, відповідальний, комунікабельний, дружелюбний. Без шкідливих звичок. Користується повагою у колективі.
Згідно висновку про стан здоров'я ОСОБА_2 протипоказань для усиновлення він не має.
Згідно довідки Житлово-експлуатаційної контори № 1 від 18.02.2004 року, ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2 .
Задовольняючи заяву про усиновлення, суд першої інстанції виходив з того, що передбачених законом підстав, які виключають можливість усиновлення дитини заявником, не встановлено, ОСОБА_2 замінив дитині рідного батька, бере участь у її вихованні та утримує матеріально.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на досліджених доказах, відповідає встановленим обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Відповідно до ст.. 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.
Згідно зі ст. 233 СК України, на підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін.
Відповідно до п. 9 постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 03 липня 2007 року за наявності клопотання заявників суд вирішує питання про зміну прізвища, імені та по батькові, дати й місця народження дитини відповідно до статей 229-231 СК України. При цьому слід мати на увазі, що зміни вносяться не до свідоцтва, а до актового запису про народження дитини.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно із п. 6 постанови Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 03 липня 2007 року вирішуючи заяву по суті, суд зобов'язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб'єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1-3 ст. 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.
Відповідно до ст. 224 СК України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров'я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити. При дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки виданої ОСОБА_2 , він працює на фірма ПП Базильський на посаді начальника комп'ютерного відділу і його середньомісячний заробіток за період з вересня по лютий становить 375 грн. Згідно характеристики з місця роботи від 13.02.2004 року., ОСОБА_2 зарекомендував себе як працелюбний, ініціативний, відповідальний, комунікабельний, дружелюбний. Без шкідливих звичок. Користується повагою у колективі. Згідно висновку про стан здоров'я ОСОБА_2 протипоказань для усиновлення не має. Згідно довідки Житлово-експлуатаційної контори № 1 від 18.02.2004 року, ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2 . Згідно висновку Управління освіти Броварської міської ради Київської області від 02.03.2004 № 253, управління освіти вважає можливим та доцільним усиновлення неповнолітнього ОСОБА_1 ОСОБА_2 , змінивши при цьому прізвище та по-батькові з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 », в зв'язку з усиновленням. Крім того, у висновку зазначено, що вітчим добросовісно виконує обов'язки по вихованню та матеріальному утриманню ОСОБА_1 . Хлопчик вважає ОСОБА_2 своїм рідним батьком. Житлово-побудові умови сім'ї хороші. Сім'я проживає в 3-кімнатній квартирі з усіма комунальними зручностями, де ОСОБА_1 має свій куточок для ігор. Батько неповнолітнього, ОСОБА_4 , дав письмову згоду, завірену нотаріусом, на усиновлення його неповнолітнього сина ОСОБА_1 із зміною йому при цьому прізвища та по-батькові.
Аналізуючи встановлені обставини та надані докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що передбачених законом підстав які виключають можливість усиновлення дитини заявником відсутні, а тому наявні підстави вважати, що дитині створені необхідні умови для проживання, передбачені законом, заявник бажає бути усиновителем дитини з метою надання їй батьківської любові та домашнього затишку і здатний забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи судом порушено норми ЦПК України, зокрема, поза увагою суду залишилося те, що заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст. 2652 ЦПК України, оскільки в ній відсутні посилання на норми ЦПК України, не вказано у якому саме актовому записі змінити дані про батька дитини, не зазначено адресу Броварського міського суду та адресу Органу опіки та піклування Броварської міської ради, не зазначено заінтересованих осіб, а відповідачем зазначено ОСОБА_4 , який виключно повинен бути заінтересованою особою, колегія суддів відхиляє, враховуючи наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до Броварського міського суду Київської області 03.03.2004 року.
Відповідно до ст. 2652 ЦПК України (в редакції чинній на день подання заяви) заява про усиновлення дитини подається громадянами України та іноземними громадянами до суду в письмовій формі і повинна містити: назву суду, до якого подається заява, прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника (заявників), а також прізвище, ім'я, по батькові, вік усиновлюваної дитини, її місце проживання, клопотання про зміну прізвища, імені, по батькові, дати, місця народження дитини та запис заявника або заявників батьками дитини, обізнаність про стан здоров'я дитини. До заяви додається висновок органу опіки і піклування про доцільність усиновлення та відповідність інтересам дитини, а у разі усиновлення дитини одним з подружжя також письмова згода на це другого з подружжя. Іноземними громадянами до заяви додається також дозвіл Центру по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України.
Таким чином, ст. 2652 ЦПК України (у редакції чинній на день подання заяви про усиновлення), не передбачено обов'язкового зазначення у заяві таких відомостей як: актовий запис, в якому слід змінити дані про батька дитини, адреса суду та адреса органу опіки та піклування, заінтересованих осіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що кровний батько ОСОБА_4 не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, у зв'язку з чим поза увагою залишено збереження правового зв'язку між родичами, бабою та дідом, оскільки ОСОБА_4 не мав можливості висловити свою думку при розгляді даного питання, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст.. 254 ЦПК України (у редакції від 2004 року), суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов'язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров'я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне. Згідно розписки, наявної в матеріалах справи, ОСОБА_2 отримав повістку про явку до суду та копію заяви для передачі ОСОБА_4 та зацікавленим особам. Відомостей про неотримання ОСОБА_4 повістки та копії заяви, матеріали справи не містять, тому він належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому ст. 254 ЦПК України не визначено обов'язкової участі заінтересованих осіб.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 не відповідала його добровільному волевиявленню, оскільки вона містить суттєві помилки, колегія суддів відхиляє, оскільки наявність технічних помилок, не може свідчити про відсутність добровільного волевиявлення ОСОБА_4 у наданні згоди на усиновлення ОСОБА_2 дитини. При цьому, колегія суддів враховує, що усиновлення дитини відбулося у березні 2004 року, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , з моменту усиновлення до дня смерті, останній не звертався до суду з позовом про скасування усиновлення чи визнання його недійсним, що в свою чергу лише підтверджує добровільне волевиявлення у наданні його згоди на усиновлення ОСОБА_2 дитини.
Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження ухилення ОСОБА_4 від виховання та матеріального утримання сина, висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про усиновлення не спростовують, а тому є безпідставними.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, рішення Броварського міського суду Київської області від 19 березня 2004 року ухвалено відповідно до вимог матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Броварського міського суду Київської області від 19 березня 2004 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 31 жовтня 2019 року.
Головуючий: Судді: