Справа № 11-сс/824/5843/2019 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2019 року,
за участю: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2019 року задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_10 , погоджене прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні № 62019100000001363 від 26.09.2019 р.
Застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, без визначення застави строком до 23.11.2019 р.
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_9 на незаконне затримання - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою скаргу захисника на незаконне затримання задовольнити, відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Визнати незаконним тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою з 18:00 год. по 20:30 год. 26.09.2019. Застосувати до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема домашній арешт та покласти на нього обов'язки:
- цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора та/або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- не відлучатися із Київської обл./м. Києва без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування із потерпілими, свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі, якщо суд вважатиме аргументи сторони захисту не переконливими, а подальше тримання під вартою ОСОБА_7 виправданим, визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який є максимальним, щодо тяжкого злочину.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що слідчий суддя безпідставно відкинув доречні аргументи сторони захисту щодо порушення територіальної підсудності, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Також апелянт зазначає, що клопотання про застосування до ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає вимогам ст. 184 КПК України, підозра є необґрунтованою.
Крім того, апелянт зазначає, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні скарги про незаконне затримання, оскільки ОСОБА_7 , утримувався під вартою з 18:00 по 20:30 хв. 26.09.2019 незаконно, та протокол затримання ОСОБА_7 складений без участі захисника, що призвело до порушення права на захист.
Також апелянт зауважує, що поза увагою суду залишились аргументи сторони захисту щодо зазначених у клопотанні слідчого ризиків, та слідчим, прокурором у клопотанні не обґрунтовано недостатність застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №62019100000001363 від 26.09.2019 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
27.09.2019 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
28.09.2019 року слідчий Другого слідчого відділу територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором прокуратури Київської області ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Мотивування клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 слідчий обґрунтовує метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, посилаючись на обґрунтованість пред'явленої підозри та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на підставі чого інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вказаних ризиків з боку підозрюваного.
28.09.2019 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва вказане клопотання слідчого було задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 листопада 2019 року включно.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою судом перевірено, що в матеріалах провадження є достатні дані, що підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень доведена слідчим та сумнівів не викликає.
Також, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження.
Ґрунтуючись на зазначеному, слідчий суддя прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена в ході розгляду клопотання слідчого.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи свої висновки, слідчий суддя місцевого суду в сукупності із зазначеним, врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу, в їх сукупності.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_7 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків в даному кримінальному провадженні.
При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.
На підставі зазначеного, слідчим суддею були враховані обставини справи в сукупності з особою підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на думку колегії суддів апеляційного суду в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, є обґрунтованим, а тому підстав вважати його занадто суворим - немає.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено, а слідчим суддею не встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, а також підстав вважати, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти наявним ризикам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про невмотивованість висновків суду щодо необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є безпідставними, оскільки суперечать наявним у матеріалах кримінального провадження доказам, які містять фактичні дані на підтвердження наведених слідчим суддею в ухвалі обставин.
Доводи захисника щодо необґрунтованості слідчим ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного містять лише посилання на незгоду з наданими стороною обвинувачення матеріалами, а тому їх слід визнати непереконливими.
Також є надуманими доводи автора апеляційної скарги щодо порушення територіальної підсудності, оскільки згідно наказу №33 від 15.05.2019 року визначено місцезнаходження підрозділу органу досудового розслідування, а саме Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 7 поверх та в окремих кабінетах у приміщенні за адресою: м. Київ, проспект Голосіївський, 50 (а.с. 48).
Крім того, доводи захисника про незаконне затримання підозрюваного ОСОБА_7 були предметом перевірки в суді першої інстанції та їм надано належну правову оцінку і вони не є предметом апеляційного перегляду, з огляду на положення ст. 309 КПК України.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтвердженні достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга захисника, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28 вересня 2019 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, без визначення застави строком до 23.11.2019 р., та якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_9 на незаконне затримання, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4