Справа № 607/13646/18Головуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М.
Провадження № 22-ц/817/898/19 Доповідач - Ткач З.Є.
Категорія - 351000000
31 жовтня 2019 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого Ткач З.Є.
суддів: Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
за участю секретаря Костів Х.Ю.,
з участю представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , представника АТ "Укрсоцбанк" - Панченка Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу №607/13646/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 червня 2019 року, ухваленого суддею Грицак Р.М., повний текст рішення складено 03 липня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", за участю третіх осіб Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, приватного виконавця Мелех Анатолія Івановича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., ПАТ "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є АТ "Укрсоцбанк"), третіх осіб Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, приватного виконавця Мелех А.І. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначає, що 11 січня 2018 року приватним нотаріусом Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 211 про звернення стягнення на:
- земельну ділянку загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Скоморохівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287400:02:0010320,
- земельну ділянку загальною площею 0,065 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Скоморохівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287400:02:0010321.
Вказаний виконавчий напис здійснений з метою задоволення вимог стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення заборгованості, що виникла за період з 11 жовтня 2016 року по 11 жовтня 2017 року внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником ОСОБА_1 кредитного договору №770/38-242-08 від 02 квітня 2008 року.
Вважає, що рішенням суду заборгованість за кредитним договором вже стягнута, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса на підставі лише договору іпотеки. Посилаючись на те, що заборгованість не була безспірною, банк не повідомив його про свій намір звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, та приховав наявність виконавчих листів Тернопільського міськрайонного суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, просив визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Також просить стягнути з відповідачів понесені ним судові витрати (сплату судового збору та правову допомогу).
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 червня 2019 року вирішено:
"Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», за участю третіх осіб Тернопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, приватного виконавця Мелех Анатолія Івановича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 211 про звернення стягнення на:
- земельну ділянку загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Скоморохівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287400:02:0010320,
- земельну ділянку загальною площею 0,065 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Скоморохівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287400:02:0010321.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 2000 грн. витрат на правову допомогу та 704, 80 грн. судового збору."
04 вересня 2019 року на адресу суду надійшло клопотання приватного виконавця Мелиха А.І., в якому просить розглядати справу без його участі. Вказує, що при розгляді апеляційної скарги АТ "Укрсоцбанк" покладається на думку суду.
Не погодившись із даним рішенням АТ "Укрсоцбанк" подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважав встановленими, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
В обґрунтування посилається на те, що заборгованість є безспірною, оскільки була стягнута з боржника рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 березня 2017 року, яке не виконано.
Вказує, що ОСОБА_1 не оспорював заборгованість в строки визначені законом. Так боржник протягом тридцяти днів від дати надсилання вимоги про усунення порушень не звертався щодо спростування розміру заборгованості.
Звертає увагу на те, що позивачем по даній справі процесуально мала б виступати ОСОБА_3 як власник майна, яке передано в іпотеку, і щодо якого вчинявся виконавчий напис нотаріуса, а тому суд першої інстанції повинен був відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Також зазначає, що права та інтереси позивача жодним чином не порушені, оскільки стягнення боргу за рахунок іпотечного майна навпаки задовольнить інтереси ОСОБА_1
Наголошує на тому, що абзацом 2 пункту 16 Постанови Пленуму ВССУ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" №3 від 01 березня 2013 року визначено, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. Однак в даному випадку позов був пред'явлений до неналежного відповідача - приватного нотаріуса Чуловського В.Я., що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Однак, відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.
Представник позивача апеляційну скаргу не визнав, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.
Судом першої інстанції установлено наступні обставини, які не заперечувались сторонами.
02.04.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, окремими частинами (Траншами), в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 88 800,00 грн., з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 01.04.2018 року, згідно графіку зниження максимального ліміту заборгованості та на умовах визначених цим Договором зі сплатою 14,25 процентів річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_4 (Поручитель), яка виступає майновим поручителем ОСОБА_1 , укладено договір поруки №770/43-146-08 від 02.04.2008 року, за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту в розмірі 88 800,00 грн., відсотків в розмірі 14,25 річних за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту. У випадку невиконання позичальником та поручителем зобов'язання забезпеченого порукою останні відповідають перед кредитором як солідарні боржники всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством може бути звернено стягнення.
На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 02 квітня 2008 року між АКБ Укрсоцбанк, правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, за умовами якого вона передала банку в іпотеку: земельну ділянку загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Скоморохівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287400:02:0010320, та земельну ділянку загальною площею 0,065 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Скоморохівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287400:02:0010321.
27.06.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання відновлювальної кредитної лінії №770/38-242-08 від 02.04.2008 року, та сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитом на рівні 17,25 річних. Згідно підпису ОСОБА_6 на Додатковій угоді №1, угода нею отримана 27.06.2008 року. Підпис майнового поручителя ОСОБА_3 про погодження умов вказаної угоди, щодо зміни відсоткової ставки за кредитом чи отримання вказаної угоди - відсутній.
11 січня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за №211, за яким з метою погашення заборгованості в розмірі 163 729,61 гривень, з яких: строкова заборгованість - 6 044,00 гривень; прострочена-заборгованість - 70 632,00 гривень; строкова заборгованість по нарахованих відсотках - 955,25 гривень; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 86 098,36 гривень, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником ОСОБА_1 кредитного договору 770/38-242-08 від 02 квітня 2008 року за період з 11 жовтня 2016 року по 11 жовтня 2017 року, запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки:
- земельну ділянку загальною площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована на території Скоморохівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287400:02:0010320;
- земельну ділянку загальною площею 0,065 га для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Скоморохівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125287400:02:0010321.
Приватним виконавцем Мелех А.І. відкрито ВП №56211500 від 18.04.2018 року з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що нарахована банком заборгованості не є безспірною, оскільки збільшення розміру заборгованості відбулось у зв'язку з нарахуванням ПАТ «Укрсоцбанк» процентів за користування кредитними коштами після ухвалення рішення суду про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, що виключає можливість вчинення виконавчого напису нотаріуса на договорі іпотеки.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Витребувані судом першої інстанції матеріали нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису свідчать про те, що у поданій заяві від 11 січня 2018 року кредитор АТ ПАТ "Укрсоцбанк" просив вчинити виконавчий напис на іпотечному договорі від 02 квітня 2008 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним догором № 770/38-242-08 від 02 квітня 2008 року у розмірі 163 729,61 гривень, з яких: строкова заборгованість - 6 044,00 гривень; прострочена-заборгованість - 70 632,00 гривень; строкова заборгованість по нарахованих відсотках - 955,25 гривень; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 86 098,36 гривень за період з 11 жовтня 2016 року по 11 жовтня 2017 року.
Для вчинення виконавчого напису представником АТ «Укрсоцбанк» нотаріусу були надані наступні документи: іпотечний договір 02 квітня 2008 року; копія кредитного договору № 770/38-242-08 від 02 квітня 2008 року із розрахунком заборгованості; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання № 770/38-242-08/1 від 26 жовтня 2017 року з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку від 28 жовтня 2017 року, опис вкладень на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та список згрупованих поштових відправлень цінних листів поданих в МВПЗ Чернігів №12727, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника, та документи представника стягувача за довіреністю. (а.с. 137-179)
Дослідивши наданий нотаріусом розрахунок заборгованості за кредитним договором № 770/38-242-08 від 02 квітня 2008 року, колегією суддів встановлено, що визначена кредитором до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами за даним договором в сумі 163 729,61 гривень містить наступні складові: строкова заборгованість - 6 044,00 гривень; прострочена заборгованість - 70 632,00 гривень; строкова заборгованість по нарахованих відсотках - 955,25 гривень; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 86 098,36 гривень за період з 11 жовтня 2016 року по 11 жовтня 2017 року.
Разом з тим, із судового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 березня 2017 року у справі № 607/9438/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вбачається, що 30.08.2016 року Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось в суд з позовом, в якому просило достроково стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за кредитним договором № 770/38-242-08 від 02 квітня 2008 року борг в розмірі 207690,94 грн. з яких: 76676,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 66919,76 грн. - заборгованість по відсотках; 25696,97 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 18808,75 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків; 11038,19 грн. - інфляційні виплати за кредитом; 8551,27 грн. - інфляційні виплати за відсотками.
У цій справі, задовольняючи частково позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про стягненням з ОСОБА_1 боргу в сумі 85712,58 грн. за кредитним договором 770/38-242-08 від 02 квітня 2008 року, судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку із невиконанням ОСОБА_1 обумовлених кредитними договорами зобов'язань, зокрема несплатою визначених графіком чергових платежів по кредиту та несплатою процентів за користування кредитом, у банка на підставі умов договорів та статті 1054 ЦК України виникло право вимагати, а у позичальника обов'язок достроково повернути отриманий кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та нараховані штрафні санкції.
Отже, звернувшись до боржника із позовом про дострокове стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, АТ "Укрсоцбанк" на власний розсуд змінило умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів та порядку сплати процентів за користування кредитом.
Таким чином, положення абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (справа №310/11534/13-ц, провадження № 14-154цс18) визначила, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'являння до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.
Разом з тим, у заяві про вчинення виконавчого напису банк заявив про стягнення процентів за кредитом, нарахованих після пред'явлення до позичальника вимоги про дострокове повернення кредиту.
Таким чином, необґрунтованим є твердження АТ "Укрсоцбанк" щодо безспірності заборгованості за договором, оскільки відповідно до п.п. 6.3 п.6 гл.16 розд.ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з урахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку визнаючи виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки матеріали справи свідчать про існування спору про право між сторонами щодо розміру заборгованості та його подальший розгляд у судовому порядку, що підкреслює вихід нотаріуса за межі його діяльності у сфері безспірної юрисдикції та, відповідно, про порушення ним правил та умов вчинення виконавчого напису.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги, що позов був пред'явлений до неналежного відповідача, оскільки як вбачається з протоколу судового засідання від 27 лютого 2019 року, судом першої інстанції було залучено АТ "Укрсоцбанк" в якості відповідача. (а.с. 114)
Колегія суддів критично оцінює аргументи апеляційної скарги, що позивачем по даній справі процесуально мала б виступати ОСОБА_3 як власник майна, яке передано в іпотеку та права та інтереси ОСОБА_1 жодним чином не порушені, оскільки відповідно до пункту 16 Постанови Пленуму ВССУ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" №3 від 01 березня 2013 року визначено, що спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа.
Крім того, вчиненням виконавчого напису була змінена сума заборгованості в основному зобов'язанні за кредитним договором, в якому позивач є стороною, що безпосередньо впливає на його законні права та обов'язки.
Інші доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування судового рішень.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та дійшов обґрунтованого та законного висновку про відсутність належних підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуване рішення постановлено судом з додержанням вимог процесуального закону, а тому колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 382, 389 ЦПК України, Тернопільський апеляційний суд в складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 червня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повна постанова складена 04 листопада 2019 року.
Головуючий: Ткач З.Є.
Судді: Міщій О.Я.
Шевчук Г.М.