Справа № 303/5893/17
Іменем України
29 жовтня 2019 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.,
за участі секретаря - Балаж Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 07 серпня 2018 року (головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.) у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: Івановецька сільська рада про усунення перешкод в користуванні власністю, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Івановецької сільської ради, про скасування рішення сільської ради, -
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги (а.с. 130-131), просив зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди в належному і вільному використанні ним, власником будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , при здійсненні ним будівництва за власні кошти паркану на даній земельній ділянці, із зобов'язанням ОСОБА_1 здійснити демонтаж шляхом знесення або перебудови сараю.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння та земельної ділянки, кадастровий номер 2122783200:12:000:0035, в АДРЕСА_1 . Суміжні землекористувачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є власниками домоволодіння у в АДРЕСА_2 , проте земельна ділянка ними не приватизована.
Вказував, що дочка власників домоволодіння - ОСОБА_1 - чинить перешкоди в користуванні та володінні частиною земельної ділянки позивача, між ними є спір щодо межі земельних ділянок. Надалі зазначав, що із 23.11.2006 власником домоволодіння у в АДРЕСА_2 є саме ОСОБА_1 (а.с. 132.)
Позивач звертався до Івановецької сільської ради щодо проведення комісійного обстеження межового спору між ним та суміжними землекористувачами - відповідачами. Однак, Івановецькою сільською радою йому було повідомлено, що дане питання неможливо розглянути у зв'язку із агресивною поведінкою ОСОБА_4 та що вирішення спірного питання можливе лише в судовому порядку.
26.12.2017 ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ОСОБА_2 та Івановецької сільської ради про скасування рішення Івановецької сільської ради 5 сесії 7 скликання від 05.04.2016 №88, яким ОСОБА_2 затверджено технічну документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі та передано йому у власність земельну ділянку площею 0,2381 га, кадастровий № 2122785200:12:000:0035, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, у АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов мотивовано тим, що до переданої у власність ОСОБА_2 земельної ділянки входить частина земельної ділянки, що багато років знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 ; на цій частині спірної ділянки знаходиться її сараї. ОСОБА_1 зазначала, що саме вона є власником домоволодіння у АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 16.10.2006. (а.с. 43).
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07.08.2018 як у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 , так і у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
На це рішення сторони подали апеляційні скарги.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 ухвалою судді Апеляційного суду Закарпатської області від 24.09.2018 було залишено без руху (а.с.161), а ухвалою судді Закарпатського апеляційного суду від 27 листопада 2018 року - відмовлено у відкритті апеляційного провадження (а.с.170).
Таким чином, апеляційним судом розглядається апеляційна скарга ОСОБА_1 у частині вирішення зустрічного позову.
Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального й процесуального права, ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду в цій частині скасувати та ухвалити нове про задоволення її зустрічного позову.
Доводи апеляційної скарги тотожні доводам зустрічної позовної заяви, зводяться до того, що до переданої у власність ОСОБА_2 земельної ділянки входить частина земельної ділянки, що багато років знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_1 , на цій частині спірної ділянки знаходиться її сараї.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не надали суду жодних належних та достовірних доказів на підтвердження своїх вимог. Зокрема, на підтвердження вимог ОСОБА_1 про незаконність ухвалення рішення Івановецькою сільською радою №88 від 05.04.2016.
Колегія погоджується з таким висновку місцевого суду виходячи з наступного.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить домоволодіння за АДРЕСА_1 (а.с. 4). Рішення Івановецької сільської ради Мукачівського району 5-ої сесії 7-го скликання за №88 від 05.04.2016 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 » затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі площею 0,2381 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок земель комунальної власності, по АДРЕСА_1 ; передано у власність ОСОБА_2 вищезазначену земельну ділянку за вказаною адресою; присвоєно їй кадастровий номер 2122783200:12:000:0035 (а.с. 110,111).
Із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек,
Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №57690563 від 19.04.2016 вбачається, що земельна ділянка площею 0,2381 га, кадастровий номер 2122785200:12:000:0035, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 9).
Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №12005814 від 30.09.2006, що домоволодіння за АДРЕСА_2 на праві приватної власності по Ѕ частці належало ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .. до складу якого входило - житловий будинок, сарай (з дошки), сарай (з цегли), вбиральня, споруди (метал.штахе.досч), колодязь (а.с. 4). Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12616253 від 23.11.2006, домоволодіння за АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування від 16.10.2006, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (а.с. 43). Згідно плану забудови земельної ділянки площа ділянки становить 0,07 га. (а.с.44). Правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку - немає.
До позовної заяви ОСОБА_1 було додано ряд документів, які свідчать про те, що між власниками дворогосподарств АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 довгий час триває спір щодо проходження межі між земельними ділянками. Зокрема, проходження межі було вказано обом сторонам та закріплено кілками у 1987 році (а.с.46).
З Акту обстеження сільського кювету від 23.12.2014 вбачається, що кювет проходить між дворогосподарствами АДРЕСА_4 НОМЕР_1 та АДРЕСА_4 158 по АДРЕСА_3 , є комунальною власністю сільської ради, є непотрібним для використання; у власності цих двох користувачів (господарства № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ) не перебуває; протягом п'ятнадцяти років користувач ОСОБА_4 його засипав та використовує для власних потреб (а.с. 7).
Звертаючись до суду із зустрічним позовом, ОСОБА_1 , на підтвердження своїх вимог, не надала жодних доказів розташування, площі, конфігурація, меж земельної ділянки за адресою по АДРЕСА_3 ; плану розташування на ній господарських будівель та споруд і, зокрема, сараю з дощок, який, за її твердженням, знаходиться на земельній ділянці, переданій у власність ОСОБА_2
Судова колегія вважає, що відповідні обставини можуть бути встановлені висновком земельно-технічної експертизи. ОСОБА_1 не скористалась передбаченим ст. 106 ЦПК України правом на подання висновку експерта на замовлення учасника справи. Не заявляла клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи в суді першої інстанції.
Апеляційним судом, з метою сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України, було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій щодо призначення судової будівельно-технічної експертизи, та в розгляді справи оголошено перерву для формування остаточної позиції апелянта з цього питання. Проте в подальшому клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи заявлено не було, апелянт та її представник просили розглядати справу на підставі наявних у ній доказів.
За змістом ч.ч. 3, 4 ст.12, ч.ч. 1,2 ст. 13, ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій; збирання доказів не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Таким чином, ОСОБА_1 , в порушення положень процесуального закону, не надала належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження своїх вимог.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін.
Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 07 серпня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2019 року.
Головуюча
Судді: