Справа № 686/11450/19
Провадження № 2/686/3412/19
24 жовтня 2019 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
головуючого судді - Козак О.В.,
при секретарі - Слободянюк А.Ю.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
третьої особи - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - Друченко А.Ю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчий комітет Хмельницької міської ради, про визнання недійсним договору дарування квартири,
встановив:
В квітні 2019 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування квартири. В обґрунтування свого позову позивач вказала, що 31 серпня 2017 року між нею та її онуком ОСОБА_2 було укладено договір дарування квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Вона є літньою людиною, все життя проживала в сільській місцевості в приватному будинку буз зручностей. Однак, через свій похилий вік та стан здоров'я з роками це ставало дедалі незручним. 21.01.2015 року їй було призначено опікуна ОСОБА_5 , який проживав поряд у сільській місцевості та мав змогу за нею доглядати. У зв'язку із частими хворобами, лежачим станом та необхідністю регулярних консультацій лікаря 10.11.2016 року вона прийняла рішення придбати квартиру із зручностями у м. Хмельницькому, поблизу міської лікарні. Однак, переселитись до купленої квартири вона не мала змоги, оскільки її офіційний опікун ОСОБА_5 проживав в сільській місцевості і не виявив бажання переїхати жити до міста.
Весною 2017 року її онук ОСОБА_2 із своєю дружиною вирішили оселитись в м.Хмельницькому. Влітку цього ж року його дружина ОСОБА_3 завагітніла і їм необхідне було власне житло. В зв'язку із чим відповідач запропонував їй забрати її жити до м.Хмельницького, утримувати та доглядати її в обмін на те, що вона подарує йому власну квартиру. Переконуючи її він зазначав, що його дружина вагітна, скоро народить дитину, багато часу проводитиме вдома та матиме змогу доглядати за нею. Також, обіцяв оформити опікунство над нею, як тільки вона переїде жити до нього. Навіть написав їй з цього приводу розписку.
Однак, отримавши квартиру в дарунок, відповідач не виконав обіцянки забрати її жити разом із ним в подарованій квартирі. Він спочатку зазначав, що його дружина вагітна, погано себе почуває і не має змоги доглядати за бабусею, потім стверджував, що в нього маленька дитина, якою потрібно постійно займатись, а пізніше просто почав говорити, що їй краще жити на свіжому повітрі у сільській місцевості.
Вона неодноразово зверталась до відповідача, з проханням забрати її жити до міста, оскільки почувала себе дедалі гірше. Однак, коли остаточно зрозуміла, що внук не має наміру доглядати за нею, як обіцяв, почувала себе ошуканою та розчарованою, тому вирішила розірвати договір дарування.
Укладаючи договір дарування вона фактично мала на меті укласти договір довічного утримання. Однак, через свій похилий вік, правову недосвідченість помилилась, щодо обставин укладення договору, а також прав та обов'язків сторін, які випливають з договору дарування. Вона вважала, що укладає договір довічного утримання, оскільки вона помилилась щодо обставин при вчиненні спірного правочину. Вищезазначений договір дарування має бути визнаним недійсним, адже є вкрай невигідним правочином для неї, оскільки на даний час їй 85 років та вона постійно потребує сторонньої допомоги та підтримки на які дуже розраховувала даруючи власну квартиру онукові. Тому позивач просить визнати недійсним договір дарування квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 31 серпня 2017 року між нею та її онуком ОСОБА_2 та повернути сторони договору до первісного стану.
Ухвалами суду від 12.07.2019 року до участі у справі було залучено: в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 ; в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору орган опіки та піклування виконавчий комітет Хмельницької міської ради.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Позивач суду пояснила, що квартиру придбала за власні кошти, які збирала, тримала худобу, яку здавала. Подарувала онукові, так як їй обіцяли, що будуть доглядати. Однак після дарування її не допомагали, нічого від них вона не бачила.
Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, суду пояснив, що має намір забрати бабусю до квартири та доглядати за нею, але пізніше.
Третя особа ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні заперечили проти задоволення позову. ОСОБА_3 суду пояснила, що вказана квартира була придбана за кошти, які вона з ОСОБА_6 спільно заробили за кордоном в Ізраїлі, та які відправляли матері останнього для придбання квартири. Вона довірилась цим людям, а її поставили перед фактом, що купили квартиру на бабусю, тобто без її згоди.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, відповідача, третьої особи та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.
Судом встановлено, що 31.08.2017р. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали договір дарування квартири, який було посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Новченковим І.В., зареєстровано в реєстрі за №2906. Згідно вказаного договору ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, передала безоплатно у власність (подарувала) ОСОБА_2 , який прийняв у дар належну дарувальнику на праві приватної власності квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала дарувальнику на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 10.11.2016 року ОСОБА_7 . приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області.
На підставі вказаного договору дарування 31.08.2017 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на вказану квартиру. Того ж 31.08.2017 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір дарування частки у праві власності на квартиру, який було посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Новченковим І.В., зареєстровано в реєстрі за №2908. Згідно вказаного договору ОСОБА_2 перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій та діючи добровільно, передав безоплатно у власність ОСОБА_3 , яка прийняла в дар 1/2 частку у праві власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 26.08.2017 року також власноручно написав розписку, згідно якої він обіцяє забрати до себе жити в Хмельницький і доглядати за своєю бабусею ОСОБА_4 , яка прописана за адресою: АДРЕСА_2 , після того, як вона подарує йому її квартиру в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
З довідки Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради №7408 від 09.04.2019 року вбачається, що в квартирі АДРЕСА_3 зареєстровані: 17.05.2018 року - ОСОБА_2 ; 01.09.2017р. - ОСОБА_3 та 10.04.2018р. - ОСОБА_8 ..
Згідно довідки Комітету мікрорайону «Рада житлового масиву виноградар» №147 від 23.04.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована та проживає в с.Стара Гута, Дунаєвецького району хворіє, та за нею здійснює догляд ОСОБА_5 .
Вищевказані обставини підтверджуються: довідкою Управління соціального захисту населення Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області №1581 від 16.04.2019 року; епікризом з історії хвороби №6391 Хмельницької міської лікарні; договором дарування квартири від 31.08.2017 року; витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №95980226 від 31.08.2017 року; розпискою ОСОБА_2 від 26.08.2017 року; договором дарування частки у праві власності на квартиру від 31.08.2017 року; довідкою Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради №7408 від 09.04.2019 року; довідкою Комітету мікрорайону «Рада житлового масиву виноградар» №147 від 23.04.2019 року.
Відповідно до статті 717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 ЦК України головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків.
Згідно з частиною першою статті 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
З роз'яснень, викладених у пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», вбачається, що відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Виходячи зі змісту статей 203, 717 ЦК України, договір дарування вважається укладеним, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, а й досягли згоди щодо всіх його істотних умов. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що ОСОБА_4 - її мати, яка тримала господарство, складала гроші та хотіла переїхати в місто. Потім на прохання матері вона почала шукати квартиру в місті і знайшла за 19000 доларів. ЇЇ син ОСОБА_10 приїхав і попросив її матір пустити у квартиру. ОСОБА_4 поїхала і подарувала йому квартиру з умовою, що він буде її доглядати. При цьому суду також пояснила, що від свого сина вона отримала 8000 доларів США, які віддала їм по приїзду.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що його мати ОСОБА_5 хотіла жити в місті, складала весь час гроші. Потім за її кошти була придбана квартира по АДРЕСА_2 Онук їй говорив, що буде її обходити про що в його присутності написав розписку. Однак, за ОСОБА_4 здійснює догляд він.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона носить молоко ОСОБА_4 , яка їй говорила, що хоче в місто. Також вона їй говорила, що хоче подарувати квартиру онуку, який обіцяв, що буде її доглядати та забере в місто.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що ОСОБА_4 прописала онука, а вони її не забирають. За яких обставин вона подарувала квартиру не знає. Також бачив, як ОСОБА_13 писав розписку, але яку не знає.
Свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 суду пояснили, що ОСОБА_17 з ОСОБА_6 їздили за кордон на заробітки, звідки пересилали гроші на придбання квартири. Потім придбали квартиру за ці кошти, але не на себе.
Згідно ч.ч.1,6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Третьою особою ОСОБА_3 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме за кошти зароблені закордоном спільно з ОСОБА_2 була придбана квартира АДРЕСА_3 .
Показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 вказаних обставин достовірно не підтверджують, оскільки свідки суду пояснили, що про вказані обставини їм було відомо зі слів ОСОБА_3 , при цьому їм невідомо скільки зароблених коштів було передано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та коли. Безпосередніми очевидцями подій свідки не були.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 враховуючи її вік, стан здоров'я, в т.ч. поганий зір (про, що зазначено у договорі дарування), потребу у догляді, укладаючи із відповідачем договір дарування належної їй на праві власності квартири, діяла під впливом помилки, оскільки вважала, що укладає договір довічного утримання, за умовами якого відповідач мав доглядати за нею, помилялась щодо правової природи правочину, прав та обов'язків, які виникнуть після його укладення між нею та відповідачем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та слід визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3 , укладений 31.08.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим І.В., зареєстрований в реєстрі за № 2906. В задоволенні решти позовних вимог щодо повернення сторін у попередній стан, слід відмовити, оскільки 1/2 частина спірної квартири була подарована відповідачем ОСОБА_3 , та зареєстрована за нею на праві спільної часткової власності, а вимог про визнання вказаного правочину недійсним, чи витребовування майна, позивачем заявлено не було.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 768,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.2,12,13,76,81,141,258,259,263-265,281,282 ЦПК України, ст.ст.202,203,229,717 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними», суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_3 , укладений 31.08.2017 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Новченковим І.В., зареєстрований в реєстрі за № 2906.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , , жителя: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , жительки: АДРЕСА_6 ) 768,40 грн. судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , жителька: АДРЕСА_6 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_1 , житель: АДРЕСА_5 ).
Треті особи: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька: АДРЕСА_4 ); орган опіки та піклування виконавчий комітет Хмельницької міської ради (місцезнаходження: 29000, м.Хмельницький, вулю Гагаріна,3).
Дата складання повного тексту рішення суду - 04.11.2019 року.
Суддя: