Рівненський апеляційний суд
30 жовтня 2019 року м. Рівне
Суддя Рівненського апеляційного суду Сачук В.І., з участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Д.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2019 року, -
встановив:
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Як встановлено судом,04 липня 2019 року, о 00 год. 12 хв. в с.Біла Криниця по вул.Рівненська, 114, Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mitsubishi Galant, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка мова, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6810 №00176 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2019 року щодо нього скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що протоколом не зафіксовано факту керування ним у стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом. Зазначає, що суд не дослідив жодного доказу, який би доводив факт здійснення адміністративного правопорушення.
На розгляд справи про адміністративне правопорушення в апеляційний суд ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Захисник Поліщук Д.В. вказав на можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 , у зв'язку з тим, що в останнього погіршився стан здоров'я.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Поліщука Д.В., який просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані в повному обсязі.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №437556 від 04 липня 2019 року (а.с.1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 липня 2019 року (а.с.3); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.4-5).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення БД №437556, 04 липня 2019 року, о 00 год. 12 хв. в с.Біла Криниця по вул.Рівненська, 114, Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mitsubishi Galant, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка мова, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6810 №00176 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1).
Як вбачається з акту огляду на стан сп'яніння, направлення, пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду з метою визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі (а.с.2-5).
Зважаючи на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у діях водія ОСОБА_1 . вбачається порушення п.2.5 ПДР, оскільки факт відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку повністю підтверджується матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що протоколом не зафіксовано факту керування ним у стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом, що суд не дослідив жодного доказу, який би доводив факт здійснення адміністративного правопорушення, безпідставні та не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються вищенаведеними доказами, що містяться в матеріалах справи.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, що відповідає характеру вчиненого правопорушення і меті адміністративного стягнення.
З урахуванням наведеного, постанова судді є законною і обґрунтованою, а тому підстав для її скасування не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
постановив:
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 жовтня 2019 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Сачук В.І.