ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 листопада 2019 року м. Київ № 640/20860/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши, до моменту подачі позову, у порядку письмового провадження, заяву б/н від 25.10.2019 «Про забезпечення позову (до пред'явлення позову)» ОСОБА_1
заявник (особа, яка може отримати статус позивача) ОСОБА_1
до (особа, яка може отримати статус відповідача): про Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» ОСОБА_2 визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або Заявник) подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва заяву про забезпечення позову, у якій викладено вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т.ч. до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек) записи про державну реєстрацію права власності та інших речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації права власності та інших речових прав та їх обтяжень, змін до таких записів щодо об'єкту нерухомого майна, а саме: житлового приміщення (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в реєстрі речових прав на нерухоме майно 1748961380000, номер запису про право власності 29975874) за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Позивачу за Свідоцтвом на право власності від 08 грудня 2004 року, за реєстровим № 43995 (записано в реєстрову книгу за номером 392-125 від 10.12.2004);
- накладення арешту на об'єкт нерухомого майна: житлового приміщення (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна в реєстрі речових прав на нерухоме майно 1748961380000, номер запису про право власності 29975874) за адресою: АДРЕСА_1 , що належить Позивачу за Свідоцтвом на право власності від 08 грудня 2004 року, за реєстровим № 43995 (записано в реєстрову книгу за номером 392-125 від 10.12.2004).
Подаючи заяву про забезпечення позову, Заявник примічає, що предметом позову, подання якого буде здійснено у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, є визнання протиправним та скасування рішення від 23.01.2019 № 45183033, яке було внесено державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстратор» ОСОБА_2 (по тексту - Рішення або Спірне рішення або Оскаржуване рішення).
На думку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проведено відповідні реєстраційні дії без належних на те законних підстав та документів, при цьому, як виявлено, без участі заявника, в розумінні чинного законодавства про державну реєстрацію, внаслідок чого з державного реєстру було виключено запис про право власності на майно, належне Заявнику.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 на власний розсуд та на підставі документів походження яких не відоме, здійснено реєстраційні дії, яким виключено запис про право власності Заявника на майно (житлові приміщення).
ОСОБА_1 звертає увагу, що з сайту оголошень «OЛX», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, їй стало відомо про продаж нежитлового приміщення, а тому у Заявника існує обґрунтоване припущення, що внаслідок поінформованості ОСОБА_2 та інших осіб щодо наявного позову та його предмету, і за відсутності судового забезпечення у даній справі до винесення рішення по суті спору, остання та/або особи, які користуються ключами доступу до реєстрів речових прав на нерухоме майно від імені ОСОБА_2 , вчергове здійснять незаконні реєстраційні дії, щодо подальшої перереєстрації прав на нерухоме майно Заявника.
ОСОБА_1 акцентує, що зважаючи на факт уже неодноразової перереєстрації ОСОБА_2 нерухомого майна ОСОБА_1 на замовлення сторонніх та допоки не встановлених осіб без де-юре наявного заявника на підставі документів невідомого походження та таких, що не відповідають вимогам профільного Закону та Порядку для таких реєстраційних дії, цілком очевидною є ймовірність проведення реєстраційних дій в черговий раз після подачі позову про скасування вищевказаних дій ОСОБА_2 .
Окрім того, реальне місцезнаходження ОСОБА_2 та місце здійснення таких реєстраційних дій ускладнює процес захисту ОСОБА_1 та призводить до обґрунтованих припущень проведення таких дій будь-де та будь-ким використовуючи ключі доступу до державних реєстрів та відповідні порушення Закону.
За таких обставин, Заявником подається заява з метою забезпечення позову та вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів ОСОБА_1 від можливих недобросовісних дій будь-яких осіб, в тому числі ОСОБА_2 та не виключно, щоб забезпечити Заявнику реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь останнього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Підсумовуючи викладені у заяві твердження Заявник наголошує, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову обґрунтовано істотно ускладнить ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів ОСОБА_1 , за захистом яких остання звернеться до суду, подавши позов, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи ОСОБА_2 або будь-яким державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно квартири АДРЕСА_1 , то Заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за майбутнім позовом без нових звернень до суду, що суперечить меті звернення за судовим захистом.
За ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладені процесуальні приписи ч. 1 ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути подану Заявником заяву.
Виходячи з наведеного, проаналізувавши викладені Заявником в заяві обставини та наявні у такій заяві докази, вирішуючи по суті подану заяву, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (в ухвалі скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Як слідує із заяви, публічно-правовий спір між сторонами пов'язується, на думку Заявника, з обставинами прийняття Оскаржуваного рішення з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим наявні підстави для його скасування.
Суд відмічає, що викладені в заяві обставини в розрізі правової оцінки питань протиправності Рішення підлягають з'ясуванню під час розгляду справи по суті.
Окремо, варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності Спірного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не зазначено, в контексті ст. 150 КАС України, обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням того, що з посилання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 не виливає про продаж відповідного нежитлового приміщення, позаяк вбачається про відсутність розміщення інформації за цією сторінкою в мережі інтернет, а до матеріалів позову інформативного витягу стосовно підтвердження таких відомостей не долучено, зважаючи, що станом на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності Спірного рішення, приймаючи до уваги, що до поданої заяви не надано відповідних достатніх та беззаперечних доказів, а судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даного судового рішення, реальної очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докладання значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь останньої, суд вважає, що заява є необґрунтованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151-154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви б/н від 25.10.2019 «Про забезпечення позову (до пред'явлення позову)» ОСОБА_1
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.
Суддя К.С. Пащенко