Справа № 755/16138/18
"23" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді Астахової О.О.,
при секретарях: Якименко Т.С., Індик М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральних та матеріальних збитків завданих нападом собаки, -
Позивач звернулась до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь збитки завдані нападом собаки у розмірі 3000,00 грн. та 704,80 грн. судових витрат.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначила, що 02 вересня 2018 року близько 07:30 годин при виході на вулицю зі своїм чоловіком в під'їзді будинку який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на площадці першого поверху на неї напала собака відповідача та покусала. В наслідок чого позивач змушена була звернутися до міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в м. Києві де зафіксували нанесені їй кусані рани в районі голеностопу правої ноги про що надали довідку. Також позивачкою було подано заяву до районного відділу поліції по факту нападу собаки.
Внаслідок завданої травми позивач отримала часткову непрацездатність та протягом 10 днів змушена була відвідувати поліклініку для проведення перев'язок ушкодженої ноги, медичного огляду та інформування про поточний стан пса. Період реабілітації тривав понад місяць. Таким чином позивачу були заподіяні як моральні (нервовий стрес перенесений під час нападу собаки, фізичні, емоційні та душевні страждання, як під час нападу так і в період реабілітації, коли вона була частково обмежена в пересуванні та виконанні домашніх справ) так і матеріальні збитки (транспортні витрати для проїзду в лікарню медичної швидкої допомоги в день нападу собаки та поліклініку на наступний день на обстеження та перев'язку). Позивач вказує, що витрати на проїзд в лікарню швидкої медичної допомоги, обстеження та перев'язка складають приблизно 300,00 грн., разові витрати на укол близько 300 грн., перев'язочні та медичні матеріали які знадобились під час реабілітаційного періоду орієнтовно коштували 240 грн. Враховуючи вищенаведене, в цілому, позивач оцінює завдані їй збитки у розмірі 3000,00 грн., які просить стягнути з відповідача, оскільки останній добровільно відмовляється відшкодувати завдану шкоду.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02 листопада 2018 року позовну заяву було залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків (а.с.8).
04 грудня 2018 року позивачем усунуто визначені ухвалою суду недоліки.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 грудня 2018 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої проводиться за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано з Дніпровського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві місцезнаходження: 02100, м. Київ, вул. Червоноткацька 2 належним чином завірену копію заяви ОСОБА_1 , подану 02.09.2018 щодо факту нападу, яке мало місце за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).
Роз'яснено відповідачу його право протягом п'ятнадцяти днів надати до суду відзив на позов з посиланням на докази, якими він обгрунтовується.
На виконання вимог Ухвали суду від 06.12.2018 року з Дніпровського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві надійшли витребувані матеріали.
Відповідач правом на подання відзиву до суду не скористався.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, з підстав, якими вони обгрунтовуються. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. Додатково пояснила, що напад даною собакою на неї скоєний не вперше, вибачень чи будь якого відшкодування на лікування відповідачем надано не було. Відповідач не роблячи ніяких висновків продовжує вигулювати свою собаку без намордника та повідка, на зауваження реагує агресивно. Зазначила, що 2500,00 грн. нею оцінено розмір моральних страждань завданих нападом собаки відповідача. Решту суми складають витрати за проведене лікування. Разом з тим підтвердити розмір завданих матеріальних збитків вона не може.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Правом на подання відзиву до суду не скористався.
Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 вересня 2018 року нарядом поліції УПП в м. Києві, здійснено виїзд на виклик за адресою: АДРЕСА_4 у зв'язку з повідомленням про напад собаки. По прибуттю на місце виклику до поліції із заявою звернулась ОСОБА_1 , яка повідомила, що її вкусив собака, яку утримує мешканець квартири № 46 громадянин ОСОБА_2 , 1954 року народження. У зв'язку із цим позивач просила вжити відповідних заходів реагування згідно Закону. В ході виконання матеріалу, було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_5 , в бесіді із гр. ОСОБА_3 , 1975 року народження, остання повідомила, що її чоловік ОСОБА_2 , дійсно утримує собаку та надала відповідні документи. Опитати ОСОБА_2 не представилось можливим, оскільки в момент виїзду відповідач був відсутній за адресою проживання, а в подальшому на виклики до поліції не з'явився, пояснень не надав. Вказані обставини підтверджуються висновком ст. дільничого офіцеру поліції ВП № 2 Дніпровського УП ГУНП в м. Києві від 21.09.2018 року, рапортом оперативного чергового Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, заявою ОСОБА_1 , рапортом та довідкою від 21.09.2018 року дільничого офіцера поліції ВП №2 Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, наданими поясненнями позивача.
Як убачається із довідки № 7231 від 02.09.2018 року виданої Міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги м. Київ при огляді 02.09.2018 року ОСОБА_1 виявлені кусані рани в районі голеностопу правої ноги. В результаті звернення оброблено рану та призначено лікування. (а.с.3).
Згідно із ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитки, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Виходячи зі змісту Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» власник тварини, юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству, і несе відповідальність за стан тварини та її дії згідно з чинним законодавством.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 9 вказаного Закону особа, яка супроводжує тварину, зобов'язана забезпечити: безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; при супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду. Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин. Частиною четвертою ст. 12 цього Закону передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.
З огляду на означене, суд знаходить доведеною обставину того, що 02 вересня 2019 року за адресою: АДРЕСА_4 на позивача ОСОБА_1 було здійснено напад собаки, яка належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі відповідних документів, перевірених працівниками поліції при виїзді на виклик. В результаті нападу собаки, утримання якої здійснює відповідач, позивачу було завдано шкоди.
Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За положенням ст. 13 ЦПК України, суд розглядає заяву в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів наданих сторонами.
Згідно із ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76-80 ЦПК України, визначено поняття належності, допустимості достовірності та достатності доказів.
При розрахунку суми матеріальних витрат понесених позивачем суд враховує докази по яким можливо встановити вартість придбаного товару чи послуги. В даній справі понесення матеріальних збитків пов'язаних з нападом собаки відповідача в порушення вимог ст.ст. 76-80 ЦПК України позивачем належними доказами не підтверджено. А тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно із ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснив Верховний Суд України в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Враховуючи характер отриманих позивачем травм, глибину її фізичних та душевних страждань, ступінь вини відповідача, характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психологічних тощо) яких зазнала позивач, характер немайнових втрат та стан її здоров'я, суд приходить до висновку що отримання тілесних ушкоджень завданих нападом собаки, утримання якої здійснює відповідач, спричинило позивачу моральні страждання, пов'язані з фізичним болем та душевними стражданнями від спричинених тілесних ушкоджень.
Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позивачем доведено розмір завданої їй моральної шкоди у розмірі 2500,00 грн. А тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню і моральна шкода завдана позивачу підлягає стягненню з відповідача в розмірі 2500,00 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 76-81,141, 223, 258-259, 265, 268, 280-281, 284, 289, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166,1167 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральних та матеріальних збитків завданих нападом собаки - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_6 , моральну шкоду, завдану нападом собаки в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень та судовий збір - 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., а всього 3204 (три тисячі двісті чотири) грн. 80 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити рішення суду до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
С у д д я О.О. Астахова