04 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6254/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" (далі Товариство, скаржник)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2019;
ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 30.09.2019
у справі № 910/6254/19
за позовом Компанії СІБЛЕК ЛТД
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ- УКРАЇНА"
про припинення порушень прав інтелектуальної власності,
Товариство 18.10.2019 (згідно з відмітками на поштовому конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати: ухвалу Господарського міста Києва від 29.07.2019; ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2019; постанову Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 30.09.2019 зі справи № 910/6254/19 та направити зустрічну позовну заяву на розгляд до суду першої інстанції.
На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 04.11.2019 № 29.3-02/3572 у зв'язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М. призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/6254/19.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.11.2019 визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. - головуючий, Колос І.Б., Булгакова І.В.
Дослідивши матеріали касаційної скарги Товариства зі справи №910/6254/19, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Підстави відмови у відкритті касаційного провадження передбачені, зокрема пунктом 2 частини другої статті 293 та абзацом другим частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Зазначені підстави відмови у відкритті касаційного провадження повністю узгоджуються з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Предметом касаційного оскарження у цій справі є ухвала Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 якою, зокрема, зустрічну позовну заяву Товариства та додані до неї документи повернуто заявнику, а також, ухвала Господарського суду міста Києва від 08.08.2019, якою відмовлено у задоволенні заяви Товариства про поновлення строку для подання зустрічного позову; зустрічну позовну заяву Товариства та додані до неї документи повернуто заявнику відповідно до приписів частини шостої статті 180 ГПК України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 вказані ухвали зі справи №910/6254/19 були залишені без змін.
Не погоджуючись із зазначеними ухвалами першої інстанції та постановою апеляційної інстанції, Товариство звернулося з касаційної скаргою, в якій зазначає, що судові рішення прийняті судами попередніх інстанцій з порушенням норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, а тому судові рішення першої та апеляційної інстанції підлягають скасуванню.
Касаційний господарський суд відзначає, що судами попередніх інстанцій досліджено, що ухвалою місцевого суду від 18.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.07.2019. Відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву відповідно до вимог частини восьмої статті 165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що вказана ухвала отримана Товариством 24.06.2019, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103049677751. Отже, останнім днем для подання відзиву на позовну заяву і зустрічної позовної заяви до суду є 09.07.2019.
Зі змісту оскаржуваних рішень убачається, що Товариством зустрічна позовна заява подана до місцевого суду 24.07.2019, тобто з пропуском встановленого строку, що є підставою відповідно до частини шостої статті 180 ГПК України для повернення зустрічної позовної заяви.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.07.2019 повернув зустрічну позовну заяву Товариства та додані до неї документи заявнику.
Верховний Суд зазначає, що за статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на матеріали касаційної скарги вбачається, що скаржник звернувся повторно до суду першої інстанції з заявою про поновлення процесуального спроку для подачі зустрічного позову зазначаючи про те, що Товариство не отримувало позовну заяву з додатками, а з її змістом представник скаржника ознайомився 11.07.2019 при ознайомленні з матеріалами справи №910/6254/19, тому не мав достатньо часу для підготовки і подачі зустрічного позову у строк, встановлений ухвалою місцевого суду від 18.06.2019.
Проте Судами попередніх інстанцій визнано причини пропуску строку на звернення з зустрічним позовом неповажними, відмовлено у задоволенні заяви Товариства про поновлення строку для подання зустрічного позову, оскільки заявником не було надано доказів та не наведено обставин, які об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на подання зустрічного позову упродовж встановленого строку, оскільки при відкритті провадження у справі судом першої інстанції перевірявся факт дотримання позивачем вимог пункту 1 частини першої статті 164, статті 172 ГПК України (щодо направлення копії позовної заяви з додатками іншим учасникам справи).
Таким чином, Касаційним господарським судом встановлено, що постановляючи ухвали про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку Товариству для подання зустрічного позову, повернення зустрічної позовної заяви місцевий суд керувався частиною шостою статті 180 ГПК України, виходячи з якої зустрічна позовна заява, подана поза межами встановленого судом строку для подання відзиву та доказів по суті справи. У зв'язку з чим повернута ухвалами суду заявнику.
Оцінивши доводи скаржника, Касаційний господарський суд вважає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовано частину шосту статті 180 ГПК України щодо повернення зустрічного позову Товариства.
Відтак правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а також відсутні будь-які підстави вважати, що розгляд даної скарги касаційним судом має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційний господарський суд звертається до аналогічних правових позицій викладених в ухвалах Верховного Суду від 12.07.2019 зі справи № 910/15057/18, від 08.08.2019 зі справи № 904/5713/18, від 22.08.2019 зі справи № 910/22125/17.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Разом з цим, заінтересовані особи, які звертаються до касаційного суду зі скаргами мають розуміти, що Верховний Суд є "судом права, а не "фактів", який забезпечує сталість та єдність судової практики, а тому посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи чи на перевагу одних доказів над іншими не допускається.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Суд також відзначає, що повернення зустрічного позову не перешкоджає зверненню з позовом до господарського суду в загальному порядку
Верховний Суд також звертає увагу, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Отже, зважаючи на те, що правильне застосування норм права судами попередніх інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а також відсутні будь-які підстави вважати, що розгляд даної скарги касаційним судом матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики, Касаційний господарський суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського міста Києва від 29.07.2019, ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 30.09.2019 зі справи № 910/6254/19 на підставі пункту 2 частини другої статті 293 та абзацу другого частини другої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 2 частини другої статті 293, абзацом другим частини другої статті 293 ГПК України, Касаційний господарський суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЧУНАЙ-УКРАЇНА" на ухвалу Господарського міста Києва від 29.07.2019, ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 30.09.2019 зі справи № 910/6254/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос