01 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 918/723/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, І. Д. Кондратова, О. А. Кролевець
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019р.
у складі колегії суддів: М. І. Юрчук - головуючий, І. Ю. Павлюк, О. Г. Крейбух
та на рішення господарського суду Рівненської області від 11.03.2019р.
суддя: О. В. Андрійчук
за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до
1. Приватного підприємства "Завод обробки каменю"
2. ОСОБА_1
про стягнення 244 181,42 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог
АТ КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом до ПП "Завод обробки каменю" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів 244 181,42 грн. за договором від 03.08.2017 р. за послугою "Кредит КУБ", з яких: 188 135,56 грн - заборгованість за кредитом, 26 396,61 грн - заборгованість за відсотками, 12 000,00 грн - заборгованість по комісії та 17 649,25 грн пені.
Позивач посилається на те, що 03.08.2017 р. між ним та відповідачем-1 укладено кредитний договір шляхом приєднання відповідача-1 до публічної оферти через підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ» від 28.07.2017 р. Проте станом на 25.10.2018 р. у відповідача-1 існує заборгованість перед позивачем в сумі 244 181,42 грн.
Вимоги до відповідача-2 заявлено на підставі укладеного з останнім договору поруки.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.03.2019р. у справі №918/723/18, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019р., позов задоволено частково, стягнуто у солідарному порядку з ПП "Завод обробки каменю" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 188 135, 56 грн. заборгованості по кредиту, 7 525, 42 грн. заборгованості по процентам, 15 555, 44 грн. пені. У задоволенні позовних вимог про стягнення 18 871, 19 грн. заборгованості по процентам, 12 000, 00 грн. заборгованості по комісії та 2 093, 81 грн. пені відмовлено. Стягнуто з ПП "Завод обробки каменю" на користь АТ КБ "Приватбанк" 1 584,13 грн. судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 1 584,13 грн. судового збору.
Задовольняючи частково позовні вимоги господарські суди виходили із того, що відповідачем-1 неналежно виконанні умови кредитного договору, а відповідачем-2 умови договору поруки.
Суд першої інстанції провів перерахунок пені та зазначив, що пеня підлягає частковому задоволенню в розмірі 15 555,47 грн. Посилаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 р., суд першої інстанції здійснив перерахунок нарахованих позивачем процентів, відповідно до якого розмір останніх становить 7 525,42 грн.
Відмовляючи в стягненні 12 000 грн. комісії, місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, виходив із того, що розмір та порядок нарахування процентів і комісії є тотожними, позивач здійснив нарахування як процентів, так і комісії, що є по суті подвійним нарахуванням процентів.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із рішенням та постановою у даній справі в частині відмови у стягненні заборгованості з комісії, АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову в частині відмови у стягненні заборгованості з комісії скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з комісії задовольнити.
На думку скаржника, судами попередніх інстанцій неправомірно відмовлено у стягненні заборгованості з комісії, оскільки відповідно до п. 3.2.8.3 Умов та Правил кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів, комісій та винагороди.
Також скаржник вказує, що згідно з п. 1.4 заяви проценти (комісія) за користування кредитом - 2 % в місяць від початкового розміру кредиту.
Тому, на думку скаржника, позичальник зобов'язався сплачувати комісію на умовах, передбачених цим договором.
4. Позиції інших учасників справи
Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
Між АТ КБ "Приватбанк" та ПП "Завод обробки каменю" укладений кредитний договір шляхом приєднання ПП "Завод обробки каменю" (відповідач-1) до публічної оферти через підписання шляхом накладання електронного цифрового підпису анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг "КУБ" від 28.07.2017 р.
Оскільки анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг "КУБ" підписана відповідачем-1 28.07.2017 р., саме вказана дата є датою укладення кредитного договору, відтак регулювання правовідносин сторін здійснюється розділом 3.2.8. Умов та Правил надання послуг "КУБ" у редакції, чинній з 01.07.2017р. по 01.08.2017 р.
Відповідно до п. п. 1.1 - 1.3 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил, вид кредиту - строковий; розмір кредиту: визначається банком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів.
За п. п. 1.4 -1.6 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно з розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 3.2.8.1 розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг "КУБ" банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредит надається шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари, придбані клієнтом для ведення своєї господарської діяльності. Кредитування клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який банк повідомляє клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в заяві про приєднання по Умов та Правил надання банківських послуг (далі заява). Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між громадянином ОСОБА_1 як поручителем та ПАТ КБ "Приватбанк" як кредитором укладено договір поруки №POR1501153551069 від 27.07.2017 р., підписаний зі сторони поручителя шляхом накладення електронного цифрового підпису, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за "Угодою №1" (розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг "КУБ") у тому ж розмірі, що і боржник (відповідач-1), включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користуванням кредитом винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно з цим пунктом поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2 договору поруки).
Згідно з пп. 2.1.2 п. 2.1 договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, кредитор має право направити кредитору вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє кредитора права звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншим способом. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за "Угодою №1", незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої цим пунктом вимоги.
Відповідно до п. 4.1. договору поруки сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх своїх зобов'язань за "Угодою №1" цей договір припиняє свою дію.
03 серпня 2017 р., на виконання кредитного договору, сума грошових коштів в розмірі 300 000 грн. була перерахована позивачем на поточний рахунок відповідача-1.
Судами встановлено, що клієнт своїх зобов'язань з повернення кредиту у строк, визначений у анкеті-заяві, не виконав, до 04.08.2018 р. кредиту не повернув, відтак за ним рахується заборгованість по тілу кредиту у розмірі 188 135,56 грн., що підтверджується виписками по рахункам відповідача-1 № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .
Позивач стверджував, що станом на 25.10.2018 р. у відповідача-1 існує заборгованість перед позивачем в сумі 244181,42 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 188135,56 грн., заборгованість за процентами - 26396,61 грн., заборгованість по комісії - 12000,00 грн., пеня - 17649,25 грн.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Суди попередніх інстанцій, враховуючи відсутність доказів повернення основного боргу за кредитом, дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу за кредитом - 188135,56 грн., що не оскаржується скаржником.
Також, здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум процентів за користування кредитом та пені, суди дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову у цій частині, що також не оскаржується скаржником
У касаційній скарзі позивач не погоджується з відмовою судами у стягненні заборгованості з комісії, а тому судові рішення переглядаються Верховним Судом в межах доводів та вимог касаційної скарги, а саме в частині позовних вимог про стягнення 12 000 грн. комісії.
Господарські суди дійшли правильного висновку, що за правовою природою укладений між позивачем та відповідачем-1 договір шляхом приєднання до запропонованих банком умов та тарифів, є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, який не суперечить нормам чинного законодавства України, оскільки сторонами були здійсненні всі необхідні дії, які спрямованні на виникнення, припинення або зміну цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього договору, складовими якого виступають заява про приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг", з якими відповідач ознайомлений.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 12 000 грн. заборгованості по комісії, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розмір та порядок нарахування процентів і комісії є тотожними, а в анкеті-заяві йдеться про проценти, як плату за користування кредитом, а не про комісію, як про винагороду за здійснення банком банківських операцій, яка, як правило, визначається у відсотках від суми конкретно наданої операції, а не щомісячно від суми наданого кредиту. У той же час позивач здійснив нарахування як процентів, так і комісії, що є по суті подвійним нарахуванням процентів.
Верховний Суд вважає такі висновки господарських судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки їх зроблено з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 3.2.8.3.2 Умов та Правил надання послуг "КУБ" за користування послугою клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі, що зазначені в заяві та тарифах.
Судами встановлено, що у п. 1.4 анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил сторони погодили проценти (комісію) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту.
Крім того, в Умовах та Правилах надання послуг "КУБ" встановлено тарифи щомісячної комісії за користування кредитом «КУБ» - 2 % від початкової суми кредиту, що відповідає узгодженому сторонами тарифу в анкеті-заяві.
Проте вказаного судами попередніх інстанцій не враховано.
Вказуючи, що розмір та порядок нарахування процентів і комісії є тотожними, судами не надано належної оцінки, зокрема п. 3.2.8.9.6 Умов та Правил надання послуг "КУБ", відповідно до якого розрахунок і нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється в терміни, зазначені в заяві, кожного наступного місяця з дати списання коштів з позикового рахунку і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Розрахунок відсотків у вигляді щомісячної комісії проводиться банком на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу, а нарахування відсотків у вигляді щомісячної комісії проводиться банком у день погашення чергової частини боргу або у дату погашення клієнтом боргу до такого дня.
За п. 3.2.8.9.7 Умов та Правил надання послуг "КУБ" нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується.
Тобто в Умовах та Правилах, а також в анкеті-заяві про приєднання, сторонами погоджено як нарахування відсотків за користування кредитом, яке здійснюється на суму залишку заборгованості за кредитом, так і нарахування відсотків у вигляді комісії , яке здійснюється на початкову суму кредиту.
Посилання суддів як на підставу для відмови у стягненні комісії на відсутність у розділі 3.2.8 Умов та Правил надання послуг "КУБ" порядку нарахування та сплати комісій, Верховний Суд визнає помилковим, оскільки порядок нарахування комісії встановлений в анкеті-заяві відповідача-1, а також в Умовах та Правилах - в розділі Тарифи.
Враховуючи свободу договору та встановлені сторонами умови договору, Верховний Суд приходить до висновку, що у позивача наявні підстави для стягнення з відповідачів комісії.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проте суди попередніх інстанцій допустились порушення ст. 86 ГПК України та дійшли передчасного висновку про відмову у задоволення позовних вимог про стягнення комісії.
При цьому, у зв'язку з неправильним застосуванням наведених норм права, зокрема, ст. 627 ЦК України, та порушенням ст. 86 ГПК щодо повного та об'єктивного розгляду справи, дійшовши помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення комісії, суди попередніх інстанцій залишили без дослідження правильність розрахунку заявленої до стягнення суми комісії. Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості з'ясувати здійснення правильності такого розрахунку.
З огляду на викладене, справа в частині позовних вимого про стягнення 12 000 грн. комісії підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень ч. 3 ст. 310 ГПК України.
8. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги та дії, які повинен виконати суд першої інстанції при новому розгляді
Виходячи з вищевикладеного, з дотриманням передбачених ГПК України меж перегляду судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги наведене вище, перевірити розрахунок заявленої до стягнення суми комісії, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності та враховуючи викладене в мотивувальній частині даної постанови вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.
Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого суду, то відповідно до вимог ч. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Рівненської області від 11.03.2019р. та постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019р. у справі №918/723/18 в частині позовних вимог про стягнення комісії скасувати.
Справу №918/723/18 в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. О. Мамалуй
Судді І. Д. Кондратова
О. А. Кролевець