Ухвала
31 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 520/11760/13-ц
провадження № 61-19168 ск 19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сіржанта Юрія Володимировича, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Одеська міська рада, про визнання договору дарування недійсним,
У жовтні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сіржанта Ю. В., на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня
2019 року з пропуском строку на касаційне оскарження, оскільки згідно
з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 23 жовтня 2019 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Сіржант Ю. В. просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що копію постанови Одеського апеляційного суду
від 12 вересня 2019 року отримано 23 вересня 2019 року після її оприлюднення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, тому вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин.
Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції або на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України.
Частиною третьою статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, подавши відповідні докази.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Крім цього, заявником не виконано вимоги пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме не сплачено судовий збір.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Сіржант Ю. В. просить розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, посилаючись на тяжкий майновий стан позивача.
Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення
у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами
є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору
у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Згідно із статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Заявлене клопотання про розстрочення сплати судового збору не може бути задоволено, оскільки заявником не надано жодних належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо неможливості сплати судового збору
у повному розмірі.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.
У зв'язку з наведеним заявнику потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України
«Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної
заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» з 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата установлена у місячному розмірі 1 147,00 грн.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент звернення до суду
з позовом), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру становила 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 114,70 грн.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на момент подачі касаційної скарги)
за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового
збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при
поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми: (114,70 грн*200%=229,40 грн).
Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 229,40 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду
у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК
у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA678999980000031219207026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею
392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Сіржантом Юрієм Володимировичем, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними.
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Сіржанта Юрія Володимировича, про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сіржанта Юрія Володимировича, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 02 грудня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Д. Луспеник