Постанова
Іменем України
23 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 362/970/17
провадження № 61-33875св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»,
суб'єкт оскарження - начальник Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гумуржи Дмитро Миколайович,
боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, у складі судді Грибанової Ю. Л., від 04 липня 2017 року, та ухвалу Апеляційного суду Київської області, у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Волохова Л. А., Мельника Я. С., від 28 вересня 2017 року,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 року публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»
(далі - ПАТ «ПроКредит Банк», Банк) звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області зі скаргами, в яких просило визнати незаконними та скасувати:
- постанову начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області) Гумуржи Д. М. в рамках виконавчого провадження № 53113017 по стягненню заборгованості з боржника ОСОБА_1 про скасування процесуального документу від 13 лютого 2017 року (справа № 362/969/17, провадження № 4-с/362/38/17);
- постанову начальника Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Гумуржи Д. М. в рамках виконавчого провадження № 53113856 по стягненню заборгованості з боржника ОСОБА_2 про скасування процесуального документу від 13 лютого 2017 року (справа № 362/970/17, провадження № 4-с/362/39/17);
- постанову начальника Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Гумуржи Д. М. в рамках виконавчого провадження № 53113294 по стягненню заборгованості з боржника ОСОБА_3 про скасування процесуального документу від 13 лютого 2017 року (справа № 362/972/17, провадження № 4-с/362/41/17).
Скарги ПАТ «ПроКредит Банк» мотивовані тим, що на підставі рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня
2013 року у справі № 1008/6818/12 із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» стягнуто заборгованість за кредитними договорами в розмірі 4 424 931, 02 грн., та видано виконавчі листи.
В подальшому, між банком та боржниками було укладено договори про порядок виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2013 року у справі № 1008/6818/12, вимоги яких були виконані лише частково.
ПАТ «ПроКредит Банк» неодноразово зверталося із виконавчими листами до Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області, однак у відкритті виконавчого провадження виконавці відмовляли, і лише 14 грудня
2016 року головним державним виконавцем Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Гриченюк А. А. були відкриті виконавчі провадження № 53113294, № 53113017 та № 53113856.
Разом з тим, 13 лютого 2017 року начальник Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Гумуржи Д. М. при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця, вважав, що останнім порушено вимоги
статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», а саме пропуск встановленого законом строку пред'явлення виконавчих документів до виконання.
Зазначена постанова, на думку заявника, є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець Гриченюк А. А. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2016 року діяла в межах наданих їй повноважень та у відповідності до вимог
Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 18 квітня 2017 року зазначені скарги Банку об'єднані в одне провадження із присвоєнням об'єднаній справі єдиного № 362/970/17 (провадження № 4-с/362/39/17).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 04 липня 2017 року у задоволенні скарг ПАТ «ПроКредит Банк» відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні скарг, суд першої інстанції виходив з того, що постановами в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Зарецької О. М. № 5, № 6 та № 7 від 20 березня 2017 року оспорювані ПАТ «ПроКредит Банк» постанови начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гумуржи Д. М. про проведення перевірки виконавчого провадження від 13 лютого 2017 року вже визнано такими, що винесені із порушенням частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а тому суд вважав відсутнім предмет спору, що є підставою для відмови в задоволенні скарги.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «ПроКредит Банк» відхилено, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня
2017 року залишено без змін.
Постановляючи ухвалу від 28 вересня 2017 року, колегія суддів виходила з того, що державним виконавцем Гриченюк А. А. при відкритті 14 грудня 2016 року виконавчих проваджень № 53113294, № 53113017 та № 53113856 було порушено вимоги статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», а дії начальника Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській областіГумуржи Д. М. по винесенню постанови від 13 лютого 2017 року вчинені в межах його повноважень, у відповідності до вимог
статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та права чи свободи ПАТ «ПроКредит Банк» не порушують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ «ПроКредит Банк», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити по справі нове рішення про задоволення скарг в повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «ПроКредит Банк» і витребувано матеріали цивільної справи № 362/970/17 з місцевого суду.
Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
06 червня 2019 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 362/970/17 передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не досліджено питання пропуску строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання та підстав для переривання строків пред'явлення виконавчого листа до виконання у відповідності до чинних на момент виникнення відповідних правовідносин норм Закону України «Про виконавче провадження» та невірно витлумачено поняття «пред'явлення до виконання». У період із
06 листопада 2013 року по 26 травня 2016 року строк пред'явлення виконавчого листа до виконання було перервано частковим виконанням рішення боржником, що відповідає статті 23 Закону України «Про виконавче провадження», у відповідній редакції.
У період з 26 травня 2016 року по 07 грудня 2016 року строк пред'явлення виконавчого листа до виконання було перервано пред'явленням виконавчого листа до виконання, у відповідності до частини четвертої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Начальником ВДВС не дотримано порядок проведення перевірки, перебачений статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження»
2016 року та розділом 12 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5
від 02 квітня 2012 року, оскільки такої підстави для проведення начальником ВДВС перевірки виконавчого провадження, як заява боржника законом не передбачено.
У державного виконавця відсутні повноваження щодо перегляду винесених в рамках виконавчого провадження постанов, окрім випадку визначеного абзацом 3 частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а саме виправлення допущених у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичних чи арифметичних помилок, про що виноситься відповідна постанова.
Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на касаційну скаргу
У січні 2018 року до Верховного Суду надійшло заперечення, подане начальником Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області
Гумуржи Д. М., в якому, посилаючись на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
У січні 2018 року до Верховного Суду від представника боржника
ОСОБА_1 - адвоката Волощук В. В. надійшло заперечення на касаційну скаргу, в якому останній, посилаючись на правильне застосування судами норм права, зазначав про відсутність підстав для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня
2013 року у справі № 1008/6818/12 видані виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованості за кредитними договорами в розмірі 4 424 931, 02 грн.
06 листопада 2013 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та боржниками
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договори про порядок виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня 2013 року у справі № 1008/6818/12.
Із меморіальних ордерів та виписок з особових рахунків судами встановлено, що боржниками частково виконується рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 квітня
2013 року в справі № 1008/6818/12.
14 грудня 2016 року головним державним виконавцем Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Гриченюк А. А. було відкрито виконавчі провадження № 53113294, № 53113017 та № 53113856 з виконання виконавчих листів у справі № 1008/6818/12.
13 лютого 2017 року начальником Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Гумуржи Д. М. на підставі статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» 2016 року, з метою здійснення контролю за законністю здійснення виконавчого провадження, проведено перевірку матеріалів відкритих виконавчих проваджень, про що винесено відповідну постанову, за результатами якої встановлено, що головним державним виконавцем відділу Гриченюк A. A. при відкритті виконавчих проваджень порушено вимоги статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не взято до уваги той факт, що строки пред'явлення виконавчих документів до виконання згідно чинного законодавства порушено, та зобов'язано державного виконавця відділу усунути недоліки шляхом винесення повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу.
15 лютого 2017 року головним державним виконавцем відділу
Гриченюк A. A. на підставі пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» винесено повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання, та винесено постанови про скасування постанов про відкриття виконавчих проваджень.
Постановами в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Зарецької О. М. № 5, № 6 та № 7 від 20 березня 2017 року постанови начальника Васильківського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Гумуржи Д. М. про проведення перевірки виконавчих проваджень від 13 лютого 2017 року визнано такими, що винесені з порушенням частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга
статті 400 ЦПК України).
Відповідно до статті 213 ЦПК України (в редакції на час ухвалення оскаржених судових рішень) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних постанов) рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Крім того за змістом абзацу 2 пункту 2 розділом ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (в редакції на час винесення начальником ВДВС оскаржуваних постанов) начальник відділу державної виконавчої служби - має право перевірити законність виконавчого провадження, що перебуває (перебувало) на виконанні у цьому відділі за скаргою стягувача та інших учасників виконавчого провадження
(крім боржника).
Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року (в редакції на час винесення начальником ВДВС оскаржуваних постанов) про проведення перевірки виконавчого провадження та витребування його матеріалів відповідною посадовою особою виноситься вмотивована постанова, в якій зазначаються у тому числі підстави витребування виконавчого провадження та обставини, що зумовили проведення перевірки.
Начальник Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гумуржи Д. М. приймаючи оскаржувані постанови від 13 лютого 2017 року про проведення перевірок виконавчих проваджень № 53113017, № 53113856 та № 53113294 зазначив, що підставою для проведення таких перевірок є заяви боржників - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
При цьому начальник ВДВС не врахував, що за змістом статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» боржник у виконавчому провадженні має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ або, в передбачених законом випадках, до відповідного адміністративного суду.
Відповідно до частини другої статті 383 ЦПК України 2004 року сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи (частина друга статті 387 ЦПК України 2004 року).
Аналогічні положення містить частина друга статті 447 та частина друга статті 451 чинного ЦПК України.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суди попередніх інстанцій на зазначені вимоги законодавства увагу не звернули, не врахували, що положення Закону України «Про виконавче провадження» на час прийняття оскаржуваних постанов, передбачали право боржника оскаржити рішення дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення виключно до суду.
Начальник відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець не наділений повноваженнями щодо проведення перевірки виконавчого провадження за заявою боржника (крім виправлення граматичних чи арифметичних помилок) та розглядати скарги боржника на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановами в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області № 5, № 6 та № 7 від 20 березня 2017 року постанови начальника Васильківського МВ ДВС про проведення перевірки виконавчих проваджень від 13 лютого 2017 року визнано такими, що винесені з порушенням частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Однак відомості про скасування оскаржених банком постанов начальника Васильківського МВ ДВС про проведення перевірки виконавчих проваджень від 13 лютого 2017 року в матеріалах справи відсутні.
Частиною першою статті 412 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме Закону України «Про виконавче провадження», Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з ухваленням нового рішення про задоволення скарг, визнання неправомірними та скасування постанов начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
Гумуржи Д. М від 13 лютого 2017 року про проведення перевірки виконавчих проваджень № 53113017, № 53113856 та № 53113294.
Відповідно до статті 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 412, 416, 452 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 04 липня 2017 року, та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року скасувати.
Скарги публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» на постанови начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Гумуржи Д.М від 13 лютого 2017 року про проведення перевірки виконавчих проваджень задовольнити.
Визнати неправомірними та скасувати постанови начальника Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області
Гумуржи Д. М. від 13 лютого 2017 року про проведення перевірки виконавчих проваджень № 53113017, № 53113856 та № 53113294.
Стягнути з Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» судовий збір у розмірі 3 200 грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. М. Осіян Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович