Справа № 826/10094/17
01 листопада 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Аліменка В.О., суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вна Трейд" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2019року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною третьою статті 55 КАС юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
Частиною третьою статті 59 КАС встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що право участі у розгляді справи від імені юридичної особи має право її керівник чи інша особа, уповноважена на це законом, статутом чи іншим положенням. При цьому, юридична особа також має право брати участь у розгляді справи через представника, повноваження якого мають бути підстережені довіреністю, яка видана за підписом уповноваженої на це посадової особи.
Зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що вона підписана представником скаржника Богодистою Т.С. , на підтвердження повноважень якого надано оригінал довіреності, яка видана за підписом заступника начальника Демченка В. Водночас, доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала довіреність - заступника начальника Демченка В., на підписання та видачу довіреностей на представництво інтересів скаржника, до апеляційної скарги долучено не було, а матеріали справи не містять.
Інших оригіналів або належним чином засвідчених копій діючих документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, матеріали справи не містять.
Такі ж правові висновки щодо відсутності повноважень особи, яка підписала довіреність представника, Верховний Суд висловив у постановах від 24 жовтня 2018 року по справі № 825/1560/18, від 28 серпня 2018 року по справі №802/2236/17-а та в ухвалах від 20 лютого 2019 року по справі № 810/1810/18, від 20 лютого 2019 року по справі № 812/107/18, від 18 лютого 2019 року по справі №826/865/18, від 21 лютого 2019 року по справі №826/7498/18.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування викладених норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду не відступала (стаття 347 КАС).
Згідно пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.
Колегія суддів наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку та права, за необхідності, заявити клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 34, 248, 256, 298 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вна Трейд" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма