Справа № 699/761/19
про залишення апеляційної скарги без руху
31 жовтня 2019 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2019 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської міської ради, за участю третьої особи: ОСОБА_2 про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення матеріальної шкоди, -
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2019 року дану адміністративну справу передано за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на розгляд до адміністративного суду належної підсудності.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статтям 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходячи з наступного.
Правовими положеннями частини 1 статті 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Частиною другою вказаної статті визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як свідчать матеріали справи, ухвала Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області прийнята 28 серпня 2019 року.
Згідно реєстру на відправку рекомендованих листів Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області та відповідно до відстеження поштових відправлень з сайту ПАТ «Укрпошта» за № 1940202369428 копія оскаржуваної ухвали отримана позивачем 06 вересня 2019 року (а.с. 73).
Втім, апеляційна скарга подана лише 22 жовтня 2019 року, тобто з пропуском 15-денного строку для подачі апеляційної скарги на ухвалу суду.
Суд наголошує на тому, що ухвала Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2019 року була надіслана судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 30.08.2019 та оприлюднена 02.09.2019.
Відтак, апелянт не був позбавлений можливості ознайомитись з вказаною ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень з 02 вересня 2019 року, та у подальшому з моменту отримання такої ухвали (06 вересня 2019 року), у той час як апеляційна скарга подана 22 жовтня 2019 року.
При цьому, скаржник просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження та вказує, що точної дати отримання ухвали суду не пам'ятає, та на даний час знаходиться на лікуванні.
Разом з тим, до суду апелянтом не надано суду належних доказів, що свідчать про поважність причин пропуску такого строку.
Колегія суддів звертає увагу на статтю 44 КАС України, якою передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пунктів 6-7 частини 5 цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що до неї повинні бути додані, в тому числі докази сплати судового збору.
Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необхідність надати скаржнику час для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення.
Окрім того, відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - «Закон № 3674-VI»).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга подана у жовтні 2019 року.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», установлено прожитковий мінімум на 2019 рік для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1 921,00 грн.
Таким чином, судовий збір при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції становить - 1921,00 грн. (1921 грн.*1) = 1 921,00 грн.).
Згідно частини 1 статті 9 Закону № 3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, Шостий апеляційний адміністративний суд для сплати судового збору має наступні реквізити:
отримувач - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101;
код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку (МФО) - 899998;
номер рахунка - UA658999980000034312206081055;
код класифікації доходів бюджету - 22030101.
В порушення вимог чинного законодавства України, скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
При цьому апелянт звертається до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, яке обгрунтовує тим, що знаходиться у скрутному матеріальному становищі, є пенсіонером та розмір пенсії ледве вистачає на купівлю продуктів харчування та ліків.
Перевіривши доводи клопотання, суддя-доповідач не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини другої цієї ж статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Тобто, вказані норми підлягають застосуванню виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Водночас, апелянтом не надано суду достовірних та достатніх доказів на підтвердження його незадовільного майнового стану у 2018 році, а саме довідки про розмір його пенсії у 2018 році, а також відомостей про розмір сукупного доходу (із всіх джерел, а не лише пенсії) за 2018 рік згідно пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», що об'єктивно унеможливлюють сплату ним судового збору у 2019 році за подання апеляційної скарги у даній справі.
Так, Верховний Суд в ухвалі від 19 вересня 2018 року у справі № 204/3944/17(2-а/204/170/17) зазначив, що сам по собі факт отримання пенсії не позбавляє позивача права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір, а тому скаржнику необхідно надати до суду інші докази, а саме довідку з органу доходів і зборів на підтвердження обставини, що пенсія є єдиним джерелом його доходу.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що апелянтом не надано доказів на підставі яких, суд може встановити чи дійсно розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
При цьому, апелянтом оскаржується відразу дві судові ухвали по адміністративній справі Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2019 року та Черкаського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року, на які подано апеляційну скаргу, що оформлена одним документом. Враховуючи те, що оскаржуються два різні процесуальні документи різних судів першої інстанції, позивачу слід надати належним чином оформлені апеляційні скарги.
Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, відповідно до статтей 169, 295 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 серпня 2019 року - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені пунктом 1 частини 4 статті 169 або пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя: Оксененко О.М.