23 жовтня 2019 рокуЛьвів№ СК-857/3879/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Гудима Л.Я., Ільчишин Н.В.
за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,
на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову (суддя - Микуляк П.П., час ухвалення - не вказаний, місце ухвалення - м.Ужгород, дата складання повного тексту - не вказана),
в адміністративній справі №0740/1069/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області,
про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
У жовтні 2018 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04.09.2018 року, винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. про накладення штрафу на позивача у розмірі 335070 грн..
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 року відкрито провадження в справі за цим адміністративним позовом.
У цій адміністративній справі позивач подав до суду першої інстанції заяву від 22.10.2018 року про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення на підставі постанови про накладання штрафу №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04.09.2018 року на позивача у розмірі 335070 грн., у виконавчому провадженні №57409038, яке перебуває на виконанні у Мукачівському РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що 11.10.2018 року державним виконавцем Мукачівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області відкрито виконавче провадження №57409038 на підставі оскарженої постанови відповідача від 04.09.2018 року №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169. У зв'язку з накладеним арештом у рамках даного виконавчого провадження, 14.10.2018 року поліцейським взводу 2 роти 2 батальйону УПП у Закарпатській області ДПП капралом поліції було тимчасово затримано належний позивачу транспортний засіб. Також 16 жовтня 2018 року державним виконавцем Мукачівського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області було накладено арешт на кошти та майно позивача. Вказував заявник (позивач) на те, що стягнення з нього суми штрафу відповідно до оскарженої постанови від 04.09.2018 року, з урахуванням виконавчого збору, поставить під загрозу виконання грошових, майнових та інших зобов'язань перед контрагентами та фактично зупинить господарську діяльність через виникнення неплатоспроможності. Тому, у разі встановлення судовим рішенням протиправності постанови про накладання штрафу №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04.09.2018 року, позивачу доведеться докласти значних зусиль для відновлення своїх прав та повернення майна.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено.
З цією ухвалою суду першої інстанції від 22.10.2018 року не погодився позивач ФОП ОСОБА_1 та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до неправильного вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому оскаржена ухвала суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що предметом судового розгляду у даній адміністративній справі є визнання протиправною і скасування постанови про накладання штрафу №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 від 04.09.2018 року, яка є одночасно виконавчим документом на підставі якого органами ДВС здійснюється безспірне списання коштів в рахунок погашення визначеної нею суми штрафних санкцій. Також звертає увагу апелянт на те, що на час звернення в суд із цим адміністративним позовом вже розпочалося стягнення за оскарженою постановою від 04.09.2018 р.. Тому невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до невідворотних наслідків та у разі порушення прав позивача, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль. Крім того, зазначає апелянт, що інститут заходів забезпечення позову направлений для захисту прав сторони саме у випадках, коли оскарження рішення суб'єкта владних повноважень не зупиняє його дію, тому з метою недопущення настання негативних наслідків до моменту визнання протиправними чи правомірними рішення контролюючого органу слід такі заходи застосовувати, що гарантуватиме принцип непорушності прав сторони.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить ухвалу суду від 23.10.2018 року щодо відмови у вжитті заходів забезпечення позову - скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задоволити в повному обсязі.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; - або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно норм ч. 1, 2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Колегія суддів враховує, що виходячи з аналізу норм процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову; 2) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; 4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оспорюваним рішенням, дією або бездіяльністю.
Також суд апеляційної інстанції зазначає, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення, повинні забезпечувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Даючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення адміністративного позову суд апеляційної інстанції також враховує: - розумність, обґрунтованість й адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявність зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - необхідність у зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Судом першої інстанції також вірно зазначено, що прийняття рішення про забезпечення позову доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Із матеріалів адміністративної справи та змісту позову видно, що позивач оскаржує постанову Управління Держпраці у Закарпатській області від 04.09.2018 року №ЗК393/214/АВ/П/ПТ-ТД-ФС-169 про накладання штрафу на позивача у розмірі 335070 грн..
У заяві про забезпечення позову позивач просив зупинити стягнення на підставі оскарженої постанови про накладання штрафу, у виконавчому провадженні №57409038, яке перебуває на виконанні у Мукачівському РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Судом першої інстанції вірно враховано, що позивач просив вжити заходи забезпечення позову у адміністративній справі шляхом зупинення стягнення Мукачівським районним відділом Державної виконавчої служби, яка не є стороною по даній справі та не є іншим учасником процесу.
Суд апеляційної інстанції також вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що не погоджуючись з діями, що проводить чи буде проводити державна виконавча служба та з її прийнятими рішеннями, позивач повинен обирати належний спосіб захисту своїх прав та інтересів, зокрема, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість оскарження рішення та дій державного виконавця.
Крім цього, відповідно до п.17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів також зазначає, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення вчинення виконавчих дій Мукачівським районним відділом Державної виконавчої служби, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, суперечить вимогам вищенаведеного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 року залишено без змін рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 року у справі №0740/1069/18, яким задоволено адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 у цій адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 243 ч.3, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року про відмову у вжитті заходів забезпечення позову в адміністративній справі №0740/1069/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується.
Головуючий: В. В. Гуляк
Судді: Л. Я. Гудим
Н. В. Ільчишин
Повний текст постанови складено 01.11.2019 року