Справа № 560/1924/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
31 жовтня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року (ухвалене у м. Хмельницькому 23.07.2019 о 17:30) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області про скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови від 04.06.2019 ВП№59259144 про стягнення виконавчого збору.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.07.2019 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 по справі №2240/2776/18 виконане Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до відкриття виконавчого провадження №59259144. Крім того, зобов'язання в даному випадку стосується здійснення перерахунку та виплати періодичних платежів, а тому в даному випадку виконавчий збір не стягується.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що державним виконавцем правомірно прийнято разом із постановою про відкриття виконавчого провадження №59259144 і оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору. Більш того, прийняття у такому випадку постанови про стягнення виконавчого збору є прями обов'язком державного виконавця. Постанова про відкриття виконавчого провадження №59259144 позивачем не оскаржена. Доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року по справі №2240/2776/18 до відкриття виконавчого провадження №59259144 - відсутні.
Також відповідач вказав, що у рішенні Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року по справі №2240/2776/18 відсутні зобов'язання щодо стягнення періодичних платежів, вказане рішення має зобов'язальний характер.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року по справі №2240/2776/18, яке набрало законної сили 24.01.2019, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії у 2018, відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ в розмірі 70% від суми грошового забезпечення з 01.01.2016, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до статті 63 закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016, а з 01.01.2018 з врахуванням раніше проведених виплат.
06.03.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист по справі №2240/2776/18.
04.06.2019 на підставі заяви стягувача головний державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59259144 з примусового виконання виконавчого листа по справі №2240/2776/18, якою встановив 10-ти денний строк для його виконання, та постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 16692,00 грн.
Листом №15269/08 від 21.06.2019 Головне управління ПФУ у Хмельницькій області повідомило відповідача про те, що 05.02.2019 та 19.03.2019 провело перерахунок ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до статті 63 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, з урахуванням основного розміру пенсії за вислугу років 90% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2016, а з 01.01.2018 з врахуванням раніше проведених виплат. Розмір пенсії після перерахунку станом на 01.01.2018 склав 6985,18 грн. Сума доплати за період з 01.01.2016 по 31.03.2019 становить 58996,31 грн. Сума доплати пенсії ОСОБА_1 за період з 24.01.2019 по 28.02.2019 у розмірі 1939,72 грн виплачена у березні 2019 року та за період з 24.01.2019 по 31.03.2019 у розмірі 23,55 грн виплачена у квітні 2019 року. Сума доплати пенсії за період з 01.01.2016 по 23.01.2019 в розмірі 57033,04 грн буде виплачена з урахуванням Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649.
Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору від 04.06.2019 ВП №59259144 неправомірною, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що винесення державним виконавцем постанови №59259144 про стягнення виконавчого збору від 04.06.2019 року є його прямим обов'язком, який виник одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, позивачем не надано доказів виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.09.2018 по справі №2240/2776/18 до відкриття виконавчого провадження №59259144.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
За змістом частин 5, 6 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно з частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Як зазначив, Верховний Суд у постанові по справі №750/7624/17 від 07 березня 2018 року, винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору є його прямим обов'язком, який виник одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, винесення державним виконавцем постанови №59259144 про стягнення виконавчого збору від 04.06.2019 року є правомірним та відповідає вимогам Закону №1404-VIII.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на частину 5 статті 27 Закону №1404-VIII згідно якої виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, виконавчий лист №2240/2776/18, виданий 06.03.2019 Хмельницьким окружним адміністративним судом, на виконання судового рішення, має зобов'язальний характер, тому вказані норми Закону №1404-VIII до спірних правовідносин не застосовуються. Рішення у справі №2240/2776/18 не стосується стягнення з позивача періодичних платежів.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №296/2223/17.
Необґрунтованими також є доводи позивача щодо виконання рішення №2240/2776/18 від 14.09.2018 до відкриття виконавчого провадження, оскільки на їх підтвердження позивач не надав жодних доказів.
Так, механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету визначає Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі - Порядок №649).
Відповідно до пункту 5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Разом з цим, позивач не надав докази, які б свідчили про вчинення ним дій, зазначених у пункті 5 Порядку №649, до відкриття виконавчого провадження №59259144. При цьому, позивач не оскаржив постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.06.2019 №59259144.
На підтвердження виконання судового рішення у справі №2240/2776/18 від 14.09.2018 позивач подав електронний лист від 16.07.2019 №23279/03 до якого надано доказ включення вказаного рішення до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Однак, апеляційний суд зазначає, що вказаний лист складено після відкриття виконавчого провадження від 04.06.2019 №59259144. Зміст цього листа не дає підстав беззаперечно вважати, що позивач до 04.06.2019 виконав судове рішення у справі №2240/2776/18 від 14.09.2018
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.