18 жовтня 2019 року справа № 340/2446/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання в адміністративній справі
за позовом: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, вул. Пашутінська,1, м. Кропивницький, 25015
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Кіровоградтурист", вул. Ушакова,1а, м. Кропивницький,25001
про застосування заходів реагування, -
Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить до повного усунення порушень вимог пожежної безпеки застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача у вигляді зупинення роботи (експлуатації) будівлі готелю ПрАТ "Кіровоградтурист", розташованої по вул. Ушакова,1а в м. Кропивницькому Кіровоградської області, шляхом заборони їх використання (експлуатації) ПрАТ "Кіровоградтурист" та опечатування (опломбування) дверей вищевказаної будівлі даного підприємства.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.1-2).
17.10.2019 року на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Кіровоградтурист" надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (вх.№16860 від 17.10.2019 року). В обґрунтування даного клопотання зазначено, що вказана справа потребує детального розгляду, оскільки справа, у зв'язку зі своєю складністю та особливостями предмета доказування, потребує детального розгляду спору по суті.
Розглянувши заявлене клопотання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що слід відмовити у задоволенні заявленого клопотання з наступних підстав.
У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Пунктом 10 частини 6 статті 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 КАС України.
Разом з викладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником не доведено необхідність проводити розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання та в подальшому розгляду справи за правилами загального провадження представником не наведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, з урахуванням пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частин 1, 2 статті 257, статті 258, частини 5, 7 статті 262 КАС України, з метою забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи протягом розумного строку, суд дійшов висновку, що зазначений спір відноситься до юрисдикції адміністративного суду, є справою незначної складності, а тому підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Керуючись ст.ст.3, 257, 258, 260, 262 КАС України суд, -
Клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко