про залишення заяви без руху
01 листопада 2019 року Справа № 340/2725/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали заяви Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області до спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" про стягнення коштів за податковим боргом, -
Заявник звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст.283 КАС України, в якій просить суд стягнення з відповідача кошти за податковим боргом в сумі 72 909 грн..
Дослідивши заяву і додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху, керуючись наступним.
Згідно до ч.1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України встановлено те, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Крім того, у відповідності до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відтак, оскільки положеннями статті 283 КАС України не встановлено інше, зазначене правило поширюється і на випадки звернення органу доходів і зборів з відповідною заявою.
Ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" визначено поняття судового збору. Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.2 Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Отже, сплата судового збору здійснюється за подання до суду як позовної заяви, так і іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Суд також звертає увагу на те, що серед визначених ч.2 ст.3 Закону України "Про судовий збір" заяв (в тому числі і позовних) та скарг, за подання яких судовий збір не справляється, відсутня заява органу доходів і зборів про стягнення коштів за податковим боргом. Крім того, органи доходів і зборів не належать до суб'єктів, визначених у ст. 5 Закону України "Про судовий збір", звільнених від сплати судового збору.
Враховуючи викладене, умовою реалізації права органу доходів і зборів на подання заяви про стягнення коштів за податковим боргом у порядку, встановленому ст.283 КАС України, є долучення до такої заяви документу про сплату судового збору.
Аналогічна правова позиція також викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2019 р. у касаційному провадженні №К/9901/1712/19, в ухвалі від 14.01.2019 р. у справі № 640/20001/18.
Відповідно до вимог ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.10 ст.169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 3 ст.283 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Враховуючи, що заявником не сплачено судовий збір за подання заяви в порядку ст.283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити заяву без руху та надати час для усунення недоліків.
Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана суб'єктом владних повноважень, становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в місячному розмірі з 1 січня - 1921 грн.,.
Таким чином за звернення до адміністративного суду з заявою в даному випадку ставка судового збору становить 1921,00 грн., отже, для усунення недоліків поданої заяви заявнику слід надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 1921,00 грн. за вимогу майнового характеру.
Суд також звертає увагу на максимально короткі строки, встановлені у ст.283 КАС України, що також впливає на можливість швидкого реагування, у даному випадку, для усунення недоліків заяви та виконання вимог суду.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне встановити строк: до 09 год. 00 хв. 04.11.2019 р. для усунення вказаних вище недоліків поданої заяви.
Керуючись ст. ст.160, 161, 169, 241, 248, 283 КАС України, суддя, -
Заяву залишити без руху та повідомити заявника про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви в строк до 13 год. 00 хв. 01.11.2019 р..
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення вказаних недоліків заяви у встановлений строк, така буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько