про залишення позовної заяви без руху
30 жовтня 2019 року м. Київ № 361/6488/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву
Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
до Головного територіального управління юстиції у Київській області (відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби)
про скасування постанови,-
До Броварського міськрайонного суду Київської області звернулося Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулося із позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Київській області, в якому просить суд:
- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Київській області Качанова Михайла Олександровича від 14.08.2019 ВП № 59808687 про стягнення виконавчого збору з Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду, згідно виконавчого листа від 24.07.2019, виданого у справі № 320/1118/19.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.09.2019 зазначену справу передано за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, дану справу передано для розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви також додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI.
Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені статтею 5 Закону України “Про судовий збір”. Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.
Частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру у розмірі 16 692 грн.
Положеннями статті 7 Закону України “Про Державний бюджет на 2019 рік” від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1 921 гривня.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачеві необхідно було сплатити 1 921 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Втім, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом.
Натомість, позивачем у змісті позовної заяви зазначено, що за подання даної позовної заяви Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звільнене від сплати судового збору, оскільки провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі. Також позивач як на підставу для звільнення від сплати судового збору посилається на постанову Верховного Суду від 18.01.2018 по справі № 565/256/15-ц.
Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
Разом із тим, положення процесуального закону дають підстави для висновку, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду. При цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Разом із тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану чи існування інших підстав для звільнення від сплати судового збору.
Щодо посилання на постанову Верховного суду від 18.01.2018 року по справі №565/256/15-ц, суд зазначає таке.
В постанові Верховного суду від 18.01.2018 року справи №565/256/15-ц зазначено, що відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 14 постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" (Постанова N 6) ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року "Про судовий збір" (частина перша статті 3) (ОСОБА_2 N 3674-VI) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Отже, зі змісту постанови Верховного суду від 18.01.2018 року у справі 565/256/15-ц вбачається, що остання стосується висновку про несплату судового збору виключно за подання скарги, в порядку ЦПК України, а не звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду з позовною заявою.
Відтак, Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи та повинно неухильно дотримуватись покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.
В силу приписів пунктів 4, 5 та 8 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; докази, що підтверджують вказані обставини; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (частина четверта статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України).
Також, згідно частин першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п'ята статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судом встановлено, що додані до позовної заяви копії документів лише частково посвідчені головним спеціалістом - юрисконсультом - Музиченко І.О., а відтак позивачем всупереч вимог частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, додано до позовної заяви документи, які не відповідають вимогам Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації".
Зокрема, згідно пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
З огляду на зазначене судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений недолік повинен бути усунений шляхом надання суду копій документів, що додані до позовної заяви (також, для відповідачів), які мають бути засвідчені відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", або шляхом зазначення про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів.
Також суд роз'яснює позивачеві, що згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Дослідивши заявлені у прохальній частині позовні вимоги, судом встановлено, що вони не відповідають вимогам статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви у відповідності до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (відповідно до кількості учасників справи).
- документів відповідно до переліку, вказаного у позовній заяві, засвідчених відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації" (також, для відповідачів), враховуючи наявність вже наданих належним чином засвідчених копій, або зазначення про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу;
- доказів сплати судового збору у сумі 1 921 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за належними реквізитами щодо його сплати.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України” за інтернет-адресою https://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Головного територіального управління юстиції у Київській області (відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби) про скасування постанови, - залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.