ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" жовтня 2019 р. справа № 300/1665/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Тимощука О.Л.,
за участю: секретаря судового засідання - Ткачук О.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Яремчука О.О. ,
представника відповідача - Крайник О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області
про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.04.2019 №078561, -
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), 07.08.2019, звернувся в суд з позовною заявою (а.с.6-10) до Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.04.2019 №078561.
Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області грубо порушено процедуру проведення і фіксації вагового контролю автомобіля МАН д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , оскільки в присутності водія жодного документа проведення зважування та фіксування перевищення ваги складено не будо. Також, посадовими особами відмовлено у проведенні повторного зважування та дозволено подальший рух автомобіля. Позивач вказує, що документи, складені посадовими особами відповідача є недостовірними та складеними з порушеннями вимог чинного законодавства. Також зазначив, що відсутність заборони подальшого руху автомобіля без проведення оплати та усунення порушень свідчить про відсутність підстав для цього та недостовірність складених у подальшому без участі уповноваженої особи (водія) акту та довідок. Крім цього, розрахунок плати за проїзд 12.03.2019 водієм ОСОБА_3 за маршрутом «с. Мамаївці - м. Харків» складений на підставі товарно-транспортної накладної від 03.03.2019 №185708, за явою перевозився інший вантаж 03.03.2019 водієм ОСОБА_4 Натомість водієм ОСОБА_3 перевозився вантаж відповідно до товарно-транспортних накладних №№ 185871, 185844 та 185845 від 12.03.2019, які посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області взагалі не вимагали та не досліджували.
Ухвалою Іван-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України), судовий розгляд справи призначено на 27.08.2019 (а.с.1-2). Також, зобов'язано ОСОБА_1 та Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області у судовому засіданні, призначеному на 27.08.2019 надати суду для огляду оригінали усіх наявних письмових доказів, пов'язаних із проведенням габаритно-вагового контролю автомобіля МАН (д.н.з. НОМЕР_1 ) та винесенням оскарженої постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.04.2019 №078561.
На адресу суду, 27.08.2019, надійшло клопотання від представника відповідача, у якій Управління просило замінити неналежного відповідача - Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області на належного - Державну службу України з безпеки на транспорті (а.с.37-38).
Судове засідання, що відбулося 27.08.2019 відкладено на 12.08.2019 о 14:00 год у зв'язку із заміною відповідача та наданням можливості для подання відзиву на позовну заяву. У засіданні проголошено скорочену ухвалу, якою заяву Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про заміну неналежного відповідача - задоволено. Замінено відповідача - Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області належним відповідачем - Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 39816845) (надалі, також - відповідач, а.с. 61). Повний текст ухвали складено 30.08.2019 (а.с.62-64).
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 12.09.2019 (а.с.68-76), копія направлена позивачу (а.с.77). Відповідач заперечив проти поданого позову, зазначивши, що в ході перевірки виявлено, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових параметрів, а саме навантаження на здвоєну вісь склало 17,85 тон при нормативно допустимих 16 тон передбаченими пунктом 22,5 Правил дорожнього руху. Також вказав на те, що транспортний засіб позивача проходив точний габаритний контроль на сертифікованому та повіреному пересувному пункті габаритно-вагового контролю. На посилання позивача про можливе зміщення вантажу відповідач вказав, що за кріплення вантажу, а також за його зміщення під час руху транспортного засобу відповідають лише автомобільний перевізник та водій незалежно від виду вантажу та його групи. Щодо не здійснення посадовими особами відповідача затримання транспортного засобу до усунення порушення зазначив, що до їх повноважень такі заходи не належать. А твердження позивача, що водію не було відомо про складення акта та довідки не є обґрунтованими, оскільки вказані документи містять інформацію, яку надав водій.
Судовий розгляд справи, призначений на 12.09.2019 відкладено на 18.09.2019 о 14:00 хв у зв'язку з наданням можливості сторонам ознайомитися з матеріалами справи та наданням позивачу часу для підготовки відповіді на відзив.
У судовому засіданні судом ухвалено викликати в якості свідків водія позивача - ОСОБА_3 та інспекторів Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області - ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , з приводу чого розгляд справи відкладено до 07.10.2019 о 10:00 год.
У судовому засідання, що відбулося 07.10.2019 представником відповідача долучено до матеріалів справи документи, що засвідчують сертифікацію та повірку зважувального пристрою (а.с.100-103).
Також, у судовому засіданні, під присягою (а.с.104) допитано свідка ОСОБА_3 , який вказав, що працює водієм вже більше двадцяти років. З приводу зупинки для проведення зважування зазначив, що поліціант разом із представником Укртрансбезпеки зупинив автомобіль, після проведення зважування повідомив, що наявне перевантаження подвійної вісі. Проте здійснити переважування відмовилися, зазначивши, що обмежаться попередженням і відпустили. Ніяких документів на місці проведення зважування підписувати не давали та не ознайомлювали.
У зв'язку із неявкою свідків - інспекторів ОСОБА_9 . та ОСОБА_6. судом здійснено повторний виклик вказаних свідків та відкладено розгляд справи на 28.10.2019 о 10:00 год.
На адресу електронної пошти суду 25.10.2019 від представника Державної служби України з безпеки на транспорті - І. В. Гончаренка, відправленої із особистої адреси електронної пошти Ігоря Гончаренка «ІНФОРМАЦІЯ_1» надійшло клопотання в якому повідомлено про відсутність змоги з'явитися у Івано-Франківський окружний адміністративний суд та запропоновано доручити допит свідків Вінницькому окружному адміністративному суду у зв'язку із відрядженням головного спеціаліста ВНАП ОСОБА_9 в місто Одесу та покладенням службових обов'язків на старшого державного інспектора ВНАП ОСОБА_6 на території Вінницької області.
У судовому засіданні, що відбулося 28.10.2019 судом розглянуто клопотання про доручення допиту свідків Вінницькому окружному адміністративному суду та протокольною ухвалою відмовлено в його задоволенні. З даного приводу, суд зазначає, що судова повістка про виклик до суду є підставою для відрядження вказаних посадових осіб у відрядження для участі в даній адміністративній справі. У свою чергу, судове доручення зумовить зупинення провадження у справі та невиправдане затягування розгляду даної адміністративної справи. Окрім цього, покладення обов'язку допиту свідків на Вінницький окружний адміністративний суд позбавить можливості учасників справи прийняти безпосередню участь у відібранні показів зазначених свідків, на чому наполягав представник позивача, а тому перешкоджатиме повному і об'єктивному з'ясуванню усіх обставин справи. Враховуючи те, що обов'язок доказування правомірності своїх дій та рішення покладається на суб'єкта владних повноважень, а вказані свідки повторно не прибули в судове засідання без поважних причин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи без їхньої участі на підставі наявних матеріалів справи та показів свідка - ОСОБА_3 Додатково суд зазначає, що направлення копій документів із неофіційної електронної пошти та без відповідного цифрового підпису не може вважатися належно оформленим клопотанням.
Позивач та його представник вимоги, викладені у позовній заяві підтримали в повному обсязі. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просила у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, судом встановлено таке.
Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок у період 11.03.2019-17.03.2019 (а.с.82), направлення на рейдову перевірку №009416 від 11.03.2019 (а.с.84) на автодорозі М-21 «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський» проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу позивача МАН 26.403, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується актом №114042 від 12.03.2019 (а.с.78).
Окрім цього, зазначеним актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено надання послуг перевезення вантажу, ТТН №185708 від 03.03.2019 без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, відсутній дозвіл на рух автомобільними дорогами України, виданий уповноваженими компетентними органами у разі перевезення вантажів з перевищенням ваги. Також зазначено, що водій транспортного засобу відмовився від підписання акта перевірки та надання пояснень.
За результатами проведення зважування, вимірювальною технікою 12.03.2019 о 11:00 сформовано чек габаритного контролю №06263, в якому зазначено: номер транспортного засобу НОМЕР_1 , загальна вага на першу вісь - 5850 кг, другу - 10900 кг, третю - 6950 кг, разом - 23700 кг (а.с.81).
На підставі даних, зазначених у вищевказаному чеку, посадовими особами відповідача складено довідку №0000418 від 12.03.2019 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.20), в яку перенесено показники вагового контролю з чеку.
Також, відповідачем складено акт про перевищення транспортного засобу нормативних вагових параметрів №0009418 від 12.03.2019 (а.с.19), в якому встановлено перевищення навантаження на другу вісь, при допустимому навантаженні 11/16 тон, навантаження транспортного засобу, що перевірялося фактично склало 5,85/10,90/6,95 тон. Також в акті вказано, що водій транспортного засобу відмовився від підпису.
На підставі вищезазначених документів, відповідачем складено розрахунок №0009418 від 12.03.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 03.03.2019 №185708, платник: ОСОБА_1 , маршрут: с. Мамаївці - м. Харків, пройдена відстань 1008 км, автомобіль: МАН НОМЕР_1 , ПІБ водія: ОСОБА_3 , яким обраховано до сплати - 816,48 євро (а.с.21).
Листом відповідача №961/27/24-19 від 05.04.2019 запропоновано позивачу прибути 18 квітня 2019 в Управління Укртрансбезпеки (м. Івано-Франківськ, вул. Тополина, 3) для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.79). Вказаний лист отримано позивачем 09.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.79).
Відповідачем 18.04.2019 складено постанову №078561 про застосування адміністративно-господарського штрафу (а.с.11), згідно з якою, за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постановлено стягнути з позивача 1700 гривень штрафу.
Не погоджуючись із діями та рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся зі скаргами до Голови Державної служби України з безпеки від 22.05.2019 (а.с.12-13) на транспорті та Начальника Управління Уктрансбезпеки у Вінницькій області від 10.04.2019 (а.с.14-15).
Державною службою України з безпеки на транспорті листом №3711/03/15-19 від 06.06.2019 (а.с.17-18) залишено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.04.2019 №078561 - без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із відповідачем, з метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся до суду.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення події, обставин чи відповідних відносин або вчинення конкретної дії у спірних правовідносинах.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103).
Відповідно до пункту 1 Положення №103, державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 4 Положення №103 передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті;
Згідно з підпунктами 15, 27, 29 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.
У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби.
Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (надалі, також - Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Суд зазначає, що повноваження позивача щодо права здійснювати габаритно-ваговий контроль позивачем не оспорюється.
Відповідно до приписів частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, шо визначені окремими актами законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі, також - Порядок №879).
Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Так, у відповідності до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0000418 від 12.03.2019 (а.с.20) відповідачем зафіксовано порушення нормативно допустимого осьового навантаження транспортного засобу позивача, при якому навантаження на здвоєну задню вісь цього транспортного засобу становила 17,85 тон, при допустимих 16 тон.
Стосовно підстав визнання дій відповідача неправомірними та скасування відповідних рішень суб'єкта владних повноважень, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Пунктом 1 та 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд зазначає, що основними аргументами позивача в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення були:
- матеріали перевірки транспортного засобу позивача складені посадовими особами відповідача за відсутності водія позивача та без його відома;
- водія позивача не ознайомлювали із довідкою про результати габаритно-вагового контролю, не був проінформований про її складання та не отримував примірник довідки;
- водію позивача після встановленого порушення дозволено продовжити рух та не надано можливості здійснити повторне зважування;
- розрахунок плати за проїзд складений на підставі неналежної товарно-транспортної накладної, яка взагалі не стосувалася перевезення водієм ОСОБА_3 а іншого водія і іншого маршруту.
Аналізуючи норми, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.
У відповідності до пунктів 15, 16, 18, 21, 22, 23, 24, 25, 28 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.
Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.
Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням уповноваженого підрозділу Національної поліції.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Згідно з підпунктом 6 пункту 7 Положення №103, Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право забезпечувати державних службовців та працівників Укртрансбезпеки службовими посвідченнями, форменим одягом, нагрудними знаками та знаками розрізнення, засобами аудіо- та відеотехніки, видавати для проведення заходів державного контролю сигнальні диски (жезли).
Вивчивши матеріали справи суд зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження факту належного повідомлення водія позивача чи іншої уповноваженої особи про складання відповідачем відповідних матеріалів, підтверджуючих перевищення вагових показників за результатами зважування автомобіля 13.03.2019. У матеріалах справи відсутні фото- відео- докази здійснення зважування, складання документів за результатами зважування автомобіля позивача, доведення до відома водія про порушення та про його негативі наслідки для позивача. Окрім цього, в судове засідання не прибули свідки - посадові особи відповідача: ОСОБА_9 та ОСОБА_6 та не надали пояснення з приводу дій у момент здійснення зважування автомобіля позивача та складання документів за його результатами, з метою спростування доводів позивача. Водночас свідок ОСОБА_3 під присягою пояснив, що ніяких документів при ньому не складалося, від підписання документів він не відмовлявся, а особи, які здійснювали перевірку відмовляючись здійснити повторне зважування дозволили подальший рух автомобіля. Відповідачем вказані покази свідка не спростовано.
Окрім цього в розрахунку №0009418 від 12.03.2019 (а.с.21) зазначена товарно-транспортна накладна від 03.03.2019 №185708, проте зазначена накладна виписана на автомобіль: МАН НОМЕР_6, водій: ОСОБА_10 , автомобільний перевізник: ОСОБА_1 (а.с.91). Водночас водій ОСОБА_11 здійснював перевезення 12.03.2019 на підставі товарно-транспортних накладних №№ 185845; 185871; 185844 від 12.03.2019 (а.с.92, 93, 94). Так, суд констатує, що відповідачем у порушення норм чинного законодавства при складанні документів за результатами зважування вказано помилкову товарно-транспортну накладну, що також підтверджує пояснення свідка про складання документів за його відсутності.
Також, відповідачем не спростовано твердження позивача про відмову водію у здійсненні повторного зважування та фіксування відповідних результатів після усунення порушення, що передбачено Порядком №879.
Таким чином, на переконання суду відповідачем винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №078561 від 18.04.2019 на підставі хибних документів, складених із суттєвими порушеннями процедури їх прийняття, а тому таке рішення підлягає скасуванню.
Що стосується повірки та сертифікації вимірювальної техніки, суд зазначає, що представником відповідача в повному обсязі доведено відповідність застосованої вимірювальної техніки вимогам ГОСТ, на момент проведення зважування, яка перебуває на балансі Калинівської ДЕД, ДП "Вінницький облавтодор" та підтверджується копіями свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки №34-00/2941 від 16.08.2018 та сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки Серія НОМЕР_4 (а.с.101-103).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно.
Принцип добросовісності - загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова винесена необґрунтовано, не добросовісно, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1427943831.1 від 05.08.2019 (а.с.3).
Учасниками справи не подано до суду доказів про понесення ними інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, а тому в суду відсутні процесуальні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 18.04.2019 №078561.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код - 39816845) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ;
відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, адреса: проспект Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ - 39816845, в особі Управління Укртрансбезпеки в Івано-Франківській області, адреса: вул. Тополина, буд. 3, с. Угорники, м. Івано-Франківськ, 76492.
Рішення складене в повному обсязі 01 листопада 2019 р.
Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.