Справа №463/6812/19
Провадження №1-кс/463/4673/19
25 жовтня 2019 року Личаківський районний суд м. Львова
слідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
скаржників - ОСОБА_3
представників скаржника - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
слідчого - ОСОБА_6
в м. Львові,
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, про відмову в визнанні потерпілим,
скаржник звернувся до слідчого судді із скаргою на постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 від 27 вересня 2019 року про відмову в визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62019140000000694 від 12 липня 2019 року.
Скаргу мотивує тим, що слідчим ТУ ДБР розташованого в м. Львові ОСОБА_6 винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання про визнання потерпілим. Вважає дану постанову безпідставною, невмотивованою та необґрунтованою. Зазначає, що являється у даному кримінальному провадженні потерпілим, так як внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема діями ст.слідчого ОСОБА_7 і прокурора ОСОБА_8 йому завдано моральної та матеріальної шкоди. А тому постанова слідчого незаконна та суперечить вимогам ст. 55 КПК України. Крім того просить зобов'язати слідчу ОСОБА_6 визнати ОСОБА_3 потерпілим у вказаному кримінальному проваджені.
В судовому засіданні скаржник та його представники подану скаргу підтримали з мотивів викладених в ній, просили її задовольнити. Представник додатково пояснив, що слідчий вже виносила аналогічну постанову від 30 липня 2019 року. Оскаржувана постанова відрізняється лише тим, що слідчий аргументуючи свій висновок зазначає, що до цивільних позовів, долучених до заяви про визнання потерпілим, долучена копія чеку, який не є належним документом на підтвердження спричинення матеріальної шкоди злочином. Отже, слідча взяла на себе функцію суду.
Слідча ОСОБА_6 проти задоволення скарги заперечила, вважає, що підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні №62019140000000694 від 12 липня 2019 року.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скаргита долучені до неї документи, слідчий суддя приходить до наступного.
Частина перша ст. 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
З матеріалів скарги вбачається, що постановою від27 вересня 2019 року слідчий Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 відмовила у визнанні ОСОБА_3 потерпілим в кримінальному провадженні №62019140000000694 від 12 липня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.371, ч.2 ст.372 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
У частині 2 статті 55 КПК України визначається момент виникнення в особи статусу потерпілого як учасника кримінального провадження: права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Скаржник звернувся 26 вересня 2019 року із клопотанням про залучення до провадження як потерпілого, із додатками, що підтверджується копією такого, долученого до матеріалів скарги (а.с.8)
Частина 5 ст. 55 КПК України передбачає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною нормою мають бути належним чином мотивовані.
Отже, слідчий виносячи оскаржувану постанову повинен був надати аналіз та зазначити мотиви прийняття оскаржуваної постанови виходячи з дослідження всіх наявних в матеріалах кримінального провадження даних щодо можливого спричинення ОСОБА_3 шкоди.
З долученого до матеріалів скарги цивільного позову ОСОБА_3 до ст.слідчого СУ ГУ НП у львівській області та прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_9 (а.с.26-27) вбачається, що скаржником детально описано в чому саме полягає завдану йому моральна шкода, а також наводяться аргументи щодо спричиненої матеріальної шкоди.
Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до переконання, що постанову слідчого слід скасувати.
Однак, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги в частині вимоги про зобов'язання слідчого ОСОБА_6 визнати ОСОБА_3 потерпілим у вказаному кримінальному проваджені, оскільки відповідно доположень ч.5 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що аналогічна за змістом постанова про відмову у визнанні потерпілим вже були предметом розгляду слідчого судді, за наслідками якого зазначена постанова були скасована. Не зважаючи на дані обставини слідчим надалі не мотивовано підстави для відмови у задоволенні клопотання, що призводить до чергового скасування постанови про відмову у визнанні потерпілим.
Керуючись вимогами статей 55, 303, 306, 307, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, -
скаргу задоволити частково.
Скасувати постанову слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_6 від 27 вересня 2019 року про відмову в визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №62019140000000694 від 12 липня 2019 року.
В решті в задоволенні скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 31 жовтня 2019 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1