Справа № 462/5862/19
01 листопада 2019 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання необгрунтованим та незаконним нарахування боргу та зобов'язання списання боргу,
ОСОБА_1 12 вересня 2019 року звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати необгрунтованим та незаконним нарахування ЛМКП «Львівтеплоенерго» боргу у розмірі 9405,39 грн., зобов'язати ЛМКП «Львівтеплоенерго» списати з особового рахунку позивача заборгованість у розмірі 9405,39 грн., стягнути на його користь з відповідача 5000 грн. витрат на правову допомогу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . 16 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявою про призначення йому субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, при цьому подавши декларацію про доходи та витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії. За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 було призначено та виплачено зазначену субсидію з 01.05.2015 року до 30.04.2016 року. В подальшому, згідно п.16 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат па оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, Шевченківський відділ соціального захисту в період з 01.01.2019 р. по 31.05.2019 р., без звернення ОСОБА_1 , без додаткового надання ним будь-яких підтверджуючих документів, самостійно зібрав всю необхідну інформацію у порядку, передбаченому п.14 Положення та призначив йому субсидію. Впродовж липня 2017- травня 2019 року, Шевченківським відділом соціального захисту неодноразово здійснювалось нарахування субсидії без жодних зауважень до ОСОБА_1 чи вимог повернути надмірно сплачені суми субсидій. На виконання свого обов'язку, передбаченого статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ЛМКП «Львівтеплоенерго» щомісяця впродовж липня 2017 - травня 2019 року, надсилало ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 повідомлення на оплату послуг, в яких повідомляло про необхідність сплати суми зазначеної в графі «Разом до сплати», а саме «0,00». В травні 2019 року ОСОБА_1 отримано повідомлення ЛМКП «Львівтеплоенерго» на оплату послуг, в сумі 9 405,39 грн., без жодних додаткових пояснень та обгрунтувань. З відповіді на адвокатський запит ЛМКП «Львівтеплоенерго» № 08- 8816 вих. від 03.07.2019 р. позивачу стало відомо, що через технічні проблеми стався програмний збій, і як наслідок, на послугу ЛМКП «Львівтеплоенерго» ОСОБА_1 було перераховано надлишкову суму субсидій. Через помилково встановлену субсидію в розмірі 41 395,37 грн., та оскільки споживач ОСОБА_1 не здійснював поточних оплат вартості послуг з центрального опалення виникла заборгованість за послугу з центрального опалення в розмірі 9405,39 грн. На даний час недоліки усунено, проведено перерахунок та в травні 2019 року повернуто надлишок виплаченої субсидії до державного бюджету. Звертає увагу суду, що програмний збій, що призвів до нарахування надлишкової суми субсидії, стався в липні 2017 року, а виявлення такого збою мало місце лише в травні 2019 року. Такі дії Шевченківського відділу соціального захисту свідчать про протиправну бездіяльність державного органу впродовж липня 2017-травня 2019 року, яка полягала у невчасному виявленні помилки, яка сталася з їхньої вини та потягла за собою заподіяння шкоди ОСОБА_1 у вигляді безпідставного нарахування боргу за оплату послуг з центрального опалення квартири за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 9405,39 грн., та позбавлення позивача права на подальше отримання субсидії. У звязку з вищевикладеним, просить позов задовольнити, а також стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.09.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами, зазначивши, що дійсно 16 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського відділу соціального захисту із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі послуг з централізованого опалення. За результатами розгляду даної заяви, Шевченківським відділом соціального захисту було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2015р. по 30.04.2016р. за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема, послуг з централізованого опалення. Шевченківський відділ соціального захисту у своєму листі від 02.07.2019 р. зазначає, що через технічні проблеми стався програмний збій, і як наслідок, на послугу ЛМКП „Львівтеплоенерго» гр. ОСОБА_1 було перераховано надлишкову суму субсидії, а саме у липні 2017 року, в неопалювальний сезон, йому було призначено субсидію у розмірі - 41 342,69 грн. На даний час недоліки усунено, проведено перерахунок та в травні 2019 року повернуто надлишок виплаченої субсидії до державного бюджету. В результаті утворилася заборгованість в сумі 9405,39 грн., а саме: борг станом на 01.07.2017р. - переплата 95,39 грн., нараховано за період з 07.2017р. по 05.2019р. - 13423,72 грн., надана субсидія за період з 07.2017р. по 01.2019р. - 3922,94 грн., заборгованість на 01.05.2019р. - 9405,39 гри. (-95,39+13423,72-3922,94). Відповідно до п. 3 «Положення про порядок призначення та надання населенню субсидії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848, Шевченківський відділ соціального захисту на законних підставах та в межах своїх повноважень у травні 2019 року зробив перерахунок надлишково наданої субсидії на суму - 41314,92 грн. (41395,37 - 80,45), яку повернув до державного бюджету. На підставі вищезазначеного ЛМКП «Львівтеплоенерго» стверджує, що саме позивач не виконав свої зобов'язання з приводу щомісячної оплати вартості фактично спожитої послуги з урахуванням суми житлової субсидії за період з квітня 2017р. до травня 2019р., оскільки поточних оплат вартості послуг з централізованого опалення не здійснював, а встановлена йому субсидія не покривала поточних нарахувань за вказаний період, чим порушив вимоги абз. 15 п. 18 Положення. Просять в позові відмовити.
Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
За змістом п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до вимог п. 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Положення "Про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення), право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), в частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
Згідно із пунктами 3, 4 Положення - призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.
Субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.
Згідно з п. 14 Положення субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: на неопалювальний сезон - з 1 травня по 30 вересня; на опалювальний сезон - з 1 жовтня по 30 квітня.
Згідно з п. 16 Положення після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 13 цього Положення, без звернення громадян і протягом десяти днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (непризначення) субсидії та інформують про прийняте рішення громадян.
У разі отримання інформації про прострочену понад два місяці заборгованість з оплати послуг субсидія на наступний строк не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує особу. Якщо протягом двох місяців з дати інформування про непризначення субсидії на наступний строк громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, субсидія призначається з дати закінчення дії попередньої субсидії, в іншому випадку - з місяця, в якому громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або укладення договору.
Особа, що не згодна з рішенням про проведення розрахунку субсидії на наступний період та має додаткові обставини, які безпосередньо впливають на визначення розміру сукупного доходу за попередній період, повідомляє про це структурний підрозділ з питань соціального захисту та подає відповідні підтверджуючі документи для проведення перерахунку субсидії в межах строку призначення.
Судом встановлено, що 16 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради із заявою про призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі з централізованого опалення. За результатами розгляду даної заяви Шевченківським відділом соціального захисту було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з 01.05.2015 р. по 30.04.2016 р. за адресою АДРЕСА_1 , зокрема послуг з централізованого опалення /а.с. 18/.
З листа Шевченківського відділу соціального захисту від 02.07.2019 року №260310-3801 вбачається, що відповідно до п. 16 Положення Шевченківський відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради призначив ОСОБА_1 субсидію на оплату послуг за центральне опалення за період з 01.01.2017 р. по 31.05.2019 р. у розмірі:
2017 рік:
січень - 899,88 грн.; лютий - 900,03 грн.; березень - 902,26 грн.; квітень - 485,68 грн.; травень - 26,84 грн.; червень - 25,84 грн.; липень - 41342,69 грн.; серпень -26,63 грн.; вересень - 25,59 грн.; жовтень - 234,90 грн.; листопад - 572,56 грн.; грудень - 571,77 грн.
2018 рік:
січень - 561,17 грн.; лютий - 562,94 грн.; березень 564,24 грн.; квітень - 42,44 грн.; травень - 0,00 грн.; червень - 0,00 грн.; липень - 0,00 грн.; серпень - 0,00 грн.; вересень - 0,00 грн.; жовтень - 0,00 грн.; листопад - 114,09 грн.; грудень - 223,20 грн.
2019 рік:
січень - 340,16 грн.; лютий - 0,00 грн.; березень - 0,00 грн.; квітень - 0,00 грн.; травень - 41314,92 грн. /а.с. 17/.
Судом встановлено, що згідно повідомлень ЛМКП «Львівтеплоенерго» на оплату послуг, які надсилались ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1 , з липня 2017 по травень 2019 року позивачу повідомлялось про необхідність сплати суми зазначеної в графі «Разом до сплати», а саме «0,00» /а.с. 11-15/.
В травні 2019 року позивачем отримано повідомлення від ЛМКП «Львівтеплоенерго» на оплату послуг станом на червень 2019 року в розмірі 9405,39 грн. /а.с. 15/.
З листа ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 03.07.2019 року № 08-8816 позивачу повідомлено, що дана заборгованість утворилась внаслідок того, що в липні 2017 року Шевченківським відділом соціального захисту за адресою позивача помилково встановлена субсидія у розмірі 41395,37 грн., замість 80,45 грн. (субсидія за травень, червень та липень 2017 р.). Дану помилку Шевченківський відділ соціального захисту виявив у травні 2019 р., а відповідно надлишкову надану субсидію в розмірі 41314,92 грн. (41395,37 - 80,45) повернуто до державного бюджету /а.с. 21/.
З вказаною заборгованістю позивач не погоджується та вважає таку незаконною, тобто оспорює правильність нарахування послуги з централізованого опалення.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі ж порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ч.2ст. 16 ЦК).
Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права у виді списання боргу з особового рахунку, суд звертає увагу, що такий спосіб захисту не передбачений ні загальною нормою статті 16 ЦК України, ні спеціальною нормою, яка міститься у статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою закріплено право споживача послуг на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості, в порядку, визначеному договором або законодавством.
Враховуючи наведені вище норми матеріального права й встановлені обставини справи, на переконання суду, обґрунтування вимог позивача щодо незаконного нарахування йому оспорюваної заборгованості може бути запереченням у разі пред'явлення до нього вимоги про стягнення плати (заборгованості по оплаті) за вказаний вид спожитих послуг, що відповідатиме визначеному законом способу захисту права споживача послуг та буде ефективним, в тому числі й при виконанні рішення суду, з урахуванням характеру спірних правовідносин.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги по суті, суд враховує, що нарахована ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість в розмірі 9087,25 грн. є даними бухгалтерського обліку та внутрішнім документом і не належать до актів у розумінні ст. 16 ЦК України.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Таким чином, оскарження дій відповідача лише щодо факту нарахування заборгованості не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту, позивач не довів того, що відповідачем відповідні розрахунки здійснено не вірно, тому суд не встановив підстав для задоволення позовних вимог.
В силу ст. 141 ЦПК України в разі відмови в позові судові витрати, пов'язані з розглядом справи відшкодуванню не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12,81,258-259,264-265 ЦПК України, суд
В задоволені позову ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про визнання необгрунтованим та незаконним нарахування боргу та зобов'язання списання боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1
Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ 05506460, знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Д. Апостола, 1.
Суддя /підпис/ Постигач О.Б.
З оригіналом згідно
Суддя Постигач О.Б.