01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"13" жовтня 2009 р. Справа № 7/110-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-СМЦ”, м. Київ
до Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція», м. Харків
Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП Електромережі”, м. Вишневе
про стягнення 2070627, 37 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Пиляй С.І. (дов. № 50 від 16.09.2009 р.);
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився.
секретар судового засідання: Яцук Е.В.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман - Україна” (далі-позивач) до Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція»та Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП Електромережі” (далі -відповідачі) про стягнення 2070627, 37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору поставки металопродукції № ХА-0001/08 від 09.01.2008 р., зокрема, щодо оплати за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.05.2009 р. було порушено провадження в справі № 7/110-09 та призначено її до розгляду на 11.06.2009р.
Одночасно, ухвалою суду від 27.05.2009 р. на підставі ст. 67 ГПК України з метою забезпечення позову накладений арешт на грошові суми ( а в разі їх відсутності на майно) Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція», в розмірі 2091646, 14 грн.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП Електромережі” в судове засідання 11.06.2009р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 09.07.2009 р.
Супровідним листом від 23.06.2009 р. матеріали господарської справи № 7/110-09 були направлені до Київського міжобласного апеляційного господарського суду, в зв'язку із оскарженням Закритим акціонерним товариством «Металіст-Будметалконструкція»в апеляційному порядку ухвал господарського суду Київської області від 27.05.2009 р. про порушення провадження у справі та про вжиття заходів забезпечення позову.
25.06.2009 р. через загальний відділ суду надійшла заява за підписом керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман - Україна” та Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція»про затвердження мирової угоди.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2009 р. прийнято відмову скаржника від апеляційного скарги, повернуто без розгляду зазначену апеляційну скаргу та направлено до господарського суду Київської області матеріали справи № 7/110-09 для подальшого провадження.
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.08.2009 р. розгляд справи призначено на 08.09.2009 р.
В зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання 08.09.2009 р. розгляд справи було відкладено на 22.09.2009 р.
В судовому засідання 22.09.2009 р. представником позивача подано заяву, з повідомленням про зміну назви позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман - Україна” на Товариство з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-СМЦ” та надав суду в якості підтвердження оригінали для огляду та копії для залучення до матеріалів справи свідоцтва про державну реєстрацію, довідки з ЄДРПОУ та Статуту. Крім того, представник позивача подав письмову заяву про відмову від позовних вимог щодо відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП Електромережі” та просив припинити провадження у справі в цій частині.
Ухвалою суду від 22.09.2009 р. розгляд справи було відкладено на 01.10.2009 р., в зв'язку з неявкою представників відповідачів в судове засідання.
Ухвалою заступника голови господарського суду Київської області від 22.09.2009 р. строк вирішення спору у справі № 7/110-09 продовжено на один місяць, до 22.10.2009 р.
В зв'язку з повторною неявкою представників відповідачів в судове засідання 01.10.2009 р. розгляд справи відкладався до 13.10.2009 р.
В судовому засіданні 13.10.2009 р. представником позивача подано письмову заяву про відкликання мирової угоди, у зв'язку з відсутністю з боку відповідача будь-яких дій спрямованих на її виконання та добровільне погашення існуючої заборгованості. Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Представники відповідачів в судове засідання 13.10.2009 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча ухвалою суду від 01.10.209 р. їх явка в судове засідання визнавалась обов'язковою, а тому на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
09 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Леман -Україна” (з 22.07.2009 р. -ТОВ “МЕТІНВЕСТ-СМЦ” та Акціонерним товариством «Металіст-Будметалконструкція»було укладено договір поставки № ХА-0001/08 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого позивач (постачальник) зобов'язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність відповідача (покупця) металопродукцію (далі - Продукція), а відповідач зобов'язується оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п. 1.2 Договору вартість вказаного Договору визначається як сума за всіма Специфікаціями, що є невід'ємною частиною Договору.
Пунктами п. 2.1, 3.3, 4.1 визначено, зокрема, що кількість, сортамент, номенклатура, строки поставки Товару та його ціна вказуються в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною Договору з моменту їх підписання.
У відповідності із п. 5.3 Договору Покупець проводить передоплату в розмірі 100% вартості Товару протягом 5 банківських днів з моменту підписання відповідної Специфікації на підставі виставленого рахунку.
Пунктом 5.5 Договору передбачено за взаємною згодою сторін поставку продукції без передоплати, у випадку коли Покупець гарантує розрахунок з Постачальником протягом 5 банківських днів з моменту поставки.
Відповідно до п. 13.2 Договору він набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2008 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
На виконання умов Договору позивач протягом лютого -жовтня 2008 року поставив відповідачеві металопродукцію на загальну суму 5265134, 13 грн.
Факт отримання Товару відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, з відміткою відповідача та довіреностей за вказаний період (належним чином завірені копії в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).
Як свідчать матеріали справи, в порушення договірних зобов'язань відповідач за отриманий за видатковими накладними товар розрахувався частково, в сумі 3695390, 64 грн. в результаті чого за ним утворилась заборгованість у сумі 1569743, 49 грн.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення із Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція»заборгованості за отриманий згідно Договору № ХА-0001/08 від 09.01.2008 р. Товар, у сумі 1569743, 49 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Пунктом 8.3 Договору передбачено, що в разі порушення Покупцем умов п. 5.4 та п. 5.5 Договору останній сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
На цій підставі позивачем нараховано до сплати пеню у розмірі 188370, 86 грн.
У відповідності із п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, Господарський кодекс України обмежує нарахування пені шестимісячним строком з моменту прострочення виконання зобов'язання, у зв'язку з чим позивачем необґрунтовано вказано більший період прострочення.
Згідно розрахунку господарського суду сума пені становить 188454,01 грн.
Таким чином, розрахунок пені здійснено позивачем невірно, проте, виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 188370, 86 грн., заяви про збільшення або зміну позовних вимог в цій частині не подавалось, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем.
Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
На цій підставі позивачем нараховано 172090, 67 грн. інфляційних збитків та 28084,46 грн. -3 % річних.
Після перерахунку суд дійшов висновку, що штрафні санкції підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 112337,89 грн. процентів за користування чужими коштами суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Отже, частина друга ст. 536 ЦК України чітко пов'язує нарахування процентів у розмірі встановленим договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Договір поставки № ХА-0001/08 від 09.01.2008 р. не містить розміру процентів які повинен сплатити відповідач за користування грошовими коштами позивача.
Наведений позивачем розрахунок процентів є необґрунтованим з огляду на те, що будь-яких актів цивільного законодавства, які б визначали розмір процентів передбачених ст. 536 ЦК України позивачем суду не наведено.
Суд також зазначає, що проценти річних, визначені статтею 625 ЦК України, слід відрізняти від процентів, передбачених статтею 536 ЦК України. Проценти річних є одним з правових наслідків порушення грошового зобов'язання, тоді як проценти, про які йдеться у статті 536 ЦК України, є платою за користування чужими грошовими коштами без ознак порушення грошового зобов'язання. Різновидами останніх процентів є, наприклад, проценти за договором позики (стаття 1048 ЦК), проценти за кредит (стаття 1054 ЦК), проценти на банківський вклад (стаття 1061 ЦК), проценти за користування безпідставно одержаними чи збереженими грішми (стаття 1214 ЦК). Ці категорії процентів мають різну правову природу.
З урахуванням наведеного, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 112337,89 грн. процентів за користування чужими коштами.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП Електромережі” 17, 00 грн., то враховуючи відмову позивача від позову в цій частині, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З урахуванням наведеного позовні вимоги до Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція»підлягають задоволенню частково, у сумі 1958289,48 грн.
Відповідно до ч. 2 с. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Закрите акціонерне товариство «Металіст-Будметалконструкція»пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 27.05.2009 р. про забезпечення позову накладено арешт на грошові суми ( а в разі їх відсутності на майно) Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція»у розмірі предмету позову та судових витрат (2091646,14 грн.)
Враховуючи те, що судом частково задоволено позов до Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція»на суму 1958289,48 грн., то вжиті судом заходи забезпечення позову підлягають частковому скасуванню, на суму 113478, 22 грн. (з урахування розміру пропорційно розподілених судових витрат).
За таких обставин залишаються в силі до виконання рішення суду заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові суми (а в разі її відсутності на майно) Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція» у розмірі задоволених позовних вимог та судових витрат -1978167, 92 грн.
Керуючись, ст.ст. 44, 49, 68, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Металіст-Будметалконструкція»(61124, м. Харків, проспект Гагаріна, 165, корп. 2, кв. 67, код ЄДРПОУ 30653953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТІНВЕСТ-СМЦ” (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32036829) 1569743 (один мільйон п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч сімсот сорок три) грн. 49 коп. -заборгованості, 188370 (сто вісімдесят вісім тисяч триста сімдесят) грн. 86 коп. -пені, 28084 (двадцять вісім тисяч вісімдесят чотири) грн. 46 коп. -3% річних, 172090 (сто сімдесят дві тисячі дев'яносто) грн. 67 коп. -інфляційних збитків та судові витрати: 19582 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 89 коп. державного мита та 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн. 55 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження в частині стягнення 17, 00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВП Електромережі” припинити.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Скасувати частково -на суму 113478, 22 грн. грн. вжиті судом заходи забезпечення позову.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В. М.
Дата підписання 16.10.2009 р.