Тростянецький районний суд
Вінницької області
справа № 147/951/18
номер провадження № 2/147/213/19
29 жовтня 2019 року Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Дудікова А.В.,
при секретарі Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу № 147/951/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.11.2003р. За час спільного проживання у сторін народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні цінності, відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства, виховання дітей. На даний час проживають окремо. Спору про майно, спільних боргових зобов'язань не мають. З огляду на викладене, позивач просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, стягнути з відповідача понесені нею судові витрати та відновити їй дошлюбне прізвище.
Ухвалою Тростянецького районного суду від 22.03.2019 р. дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою Тростянецького районного суду від 09.07.2019 р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги не визнав, заперечив проти розірвання шлюбу та просив суд розглянути справу без його участі.
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.11.2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб Верхівською сільською радою Тростянецького району, про що в книзі реєстрації актів про одруження 23.11.2003р. зроблено запис за №20. Прізвище дружини після одруження - « ОСОБА_6 » (а.с. 4).
ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08.04.2004р. Верхівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області (а.с. 7).
ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03.05.2012р. Верхівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області (а.с. 8).
Згідно довідки №476 від 31.07.2018р., виданої виконкомом Верхівської сільської ради, ОСОБА_2 , 1978р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Фактично за вказаною адресою не проживає (а.с. 10).
Відповідно до статті 51Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1статті 24СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Позивач в заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться, проживають окремо.
Відповідач у заяві позовні вимоги не визнав, заперечив проти розірвання шлюбу, однак відзиву на позовну заяву не подав та будь-яких доказів, на підтвердження зазначених в заяві обставин, суду не надав.
Статтею 111 Сімейного кодексу України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Позивач у своїй заяві зазначила, що збереження їх сім'ї є неможливим та суперечить їхнім інтересам, а тому суд вважає, що розірвання шлюбу не суперечитиме моральним засадам суспільства та вимогам закону, оскільки примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Окрім того суд зазначає, що позовну заяву подано до суду 23.08.2018р., на момент розгляду справи відповідачем не було вжито заходів щодо примирення подружжя.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб. За таких обставин суд прийшов до висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
За змістом ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до вимог ст. 113 СК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
ОСОБА_1 у заяві вказала, що бажає повернути своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст.ст. 110, 112, 113 СК України, ст.ст. 200, 206, 211, 259, 264-268, 272 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.11.2003р. Верхівською сільською радою Тростянецького району, про що в книзі реєстрації актів про одруження 23.11.2003р. зроблено запис за №20, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704 ( сімсот чотири) гривні 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН - НОМЕР_3 , уродженка села Верхівка Тростянецького району Вінницької області, місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН - НОМЕР_4 , уродженець села Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: