"21" жовтня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1219/19
Господарський суд Одеської області у складі судді Волков Р.В.,
при секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,
розглянувши справу №916/1219/19,
за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдрімлайт» (провулок Покровський, буд.16, м. Одеса, 65945, код ЄДРПОУ 40165704)
про стягнення штрафу 64610,00 грн.
Представники сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: Лукацький І.О.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдрімлайт» про стягнення штрафу 64610,00 грн.
Ухвалою від 06.05.2019 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків, 24.05.2019 позивач звернувся до суду із клопотанням про усунення недоліків, ухвалою від 27.05.2019 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 24.06.2019.
20.06.2019 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
24.06.2019 засідання відкладено на 17.07.2019.
Судове засідання, призначене на 17.07.2019, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному. Ухвалою від 22.07.2019 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 29.07.2019.
29.07.2019 суд увалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі. Оголошено перерву до 09.08.2019.
08.08.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
09.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.09.2019.
23.09.2019 оголошено перерву до 07.10.2019.
03.10.2019 відповідачем подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та встановлення додаткового строку для подання доказів.
07.10.2019 відкладено розгляд справи на 21.10.2019.
21.10.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що за накладною №44851251 зі станції Приколотне Південної залізниці відповідач направив на адресу ХД ДП «АМПУ» станція призначення Херсон - порт Одеської залізниці шість вагонів з вантажем - шрот кормовий, зазначивши в накладній масу вантажу 361600 кг, зокрема, у вагоні №24427619 - 60600 кг, тара 22800 кг. В процесі перевезення вантажу 14.11.2018 на станції Знам'янка Одеської залізниці було виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні та здійснено контрольне зважування на вагонних вагах, про що 14.11.2018 складено комерційний акт №410006/271/4.
Згідно з актами загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №№87881, 53144 від 14.11.2018 на дверях ЗПП відправника №Г 232014, Г 232013, справні, не пошкоджені. На верхніх завантажувальних люках ЗПП відправника №№ Г 232018, Г 232017, Г 232016, Г232015 - справні, не пошкоджені, згідно документа. Люки запінені монтажною піною. Усі ЗПП справні, пошкоджень не мають. Доступу до вантажу немає. Виявлено різницю у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у накладній. У вагоні №24427619 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 60600,00 кг, згідно з комерційним актом - брутто - 72250,00 кг, нетто - 49450,00 кг, тара - 22800,00 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 11150,00 кг. При прибутті на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі «Є» комерційного акта. Просить стягнути відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України штраф у п'ятикратному розмірі перевезення, що складає 64610,00 грн.
Відповідач заперечує проти позову, наголошує на тому, що позивач має застосовувати та враховувати коефіцієнт природної втрати маси та ваги вантажу при перевезенні в залізничних цистернах, норма природної втрати шроту кормового становить 2% від маси, зазначеної в накладній, тобто 60600*2%=1212,00 кг. Зазначає, що позивач не відобразив будь-які відомості щодо застосування норм природної втрати. Порушення форму акту, на думку відповідача, призводить до його недійсності. Вказує, що штрафні санкції є надмірними, оскільки ним не завдано позивачеві жодних збитків, при цьому позивач отримав плату за перевезення 11150 кг вантажу, який він не перевозив, і на який позивач не затратив жодних ресурсів за перевезення.
Вказує, що завантаження вантажу відбувалось на ТОВ «Приколотнянський олійноекстракційний завод», відповідно до листа заводу маса нето вантажу у вагоні складала 60600,00 кг, як і зазначено в залізничній накладній.
Крім того, посилається на Акт експертизи Херсонської Торгово-Промислової палати №В-39 від 23.11.2018, складений у пункті призначення на території ДП «Херсонський морський торгівельний порт» перед вивантаженням вантажу, де зазначено, що при огляді вагону №24427619 виявлено механічні пошкодження дощок дна вагону, які дають можливість прямого доступу до товару. Отвори та щілини в дошках в дні вагона заткнуті обламками дощок, пляшкою та ганчір'ям.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
За накладною №44851251 зі станції Приколотне Південної залізниці ТОВ «Продрімлайт» направив на адресу ХФ ДП «АМПУ» станція призначення Херсон - порт шість вагонів з вантажем - шрот кормовий, зазначивши в накладній масу вантажу 361600 кг, зокрема, згідно з відомістю вагонів у вагоні №24427619 - 60600 кг.
Згідно з ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічні положення щодо регулювання правовідносин в галузі перевезення передбачені і у ч. 5 ст. 306 ГК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі ст. 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Отже, між сторонами у справі виникли правовідносини щодо перевезення вантажу.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Статтею 23 Статуту встановлено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.
Положеннями ст. 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Вимогами п. 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила) визначено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
За матеріалами справи судом встановлено, що під час перевезення вантажу 14.11.2018 на станції Знам'янка Одеської залізниці позивачем було здійснено контрольне зважування вагону 24427619 на справних повірених вагонних вагах та виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з перевізним документом, про що 14.11.2018 на станції Знам'янка Одеської залізниці було складено комерційний акт №410006/271/4.
Згідно з актами загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №№87881, 53144 від 14.11.2018 на дверях ЗПП відправника №Г 232014, Г 232013, справні, не пошкоджені. На верхніх завантажувальних люках ЗПП відправника №№ Г 232018, Г 232017, Г 232016, Г232015 - справні, не пошкоджені, згідно документа. Люки запінені монтажною піною. Усі ЗПП справні, пошкоджень не мають. Виявлено різницю у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у накладній. Відсутні сліди розкрадання, втрати.
Відповідно до комерційного акта позивачем виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем накладній. Так, у вагоні № 24427619 відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 60600,00 кг, згідно з комерційним актом - брутто - 72250,00 кг, нетто - 49450,00 кг, тара - 22800,00 кг, різниця проти накладної в сторону зменшення складає 11150,00 кг. При прибутті на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі «Є» комерційного акта.
Дослідивши обставини справи, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо вірного визначення маси вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим позивачем правомірно було нараховано відповідачу штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати, що становить 12922*5=64610,00 грн.
Судом встановлено, що комерційний акт підписаний повноважними особами, складений у повній відповідності до вимог п.10 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України №334 від 28.05.2002. Так, відповідно до п.10 комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Заперечення відповідача щодо незастосування та неврахування коефіцієнту природної втрати маси та ваги вантажу, при цьому самостійно вказує, що норми природної втрати шроту кормового складають 2%, а саме - 1212,00 кг. В той же час, матеріалами справи встановлено, що різниця ваги у бік зменшення становить 11150 кг (зазначене підтверджується даними комерційного акту). Відповідачем надано акт експертизи №В-39 від 22.11.2018, з якого взагалі вбачається вага у розмірі 49100,00 кг, що становить ще більшу різницю ваги в бік зменшення - 11500,00 кг.
Незастосування позивачем у цьому випадку норм природної втрати вантажу не призводить до зміни обставини, яка є підставою для стягнення штрафу, оскільки норми природної втрати шроту у будь-якому випадку менше за різницю ваги у вагоні. Таким чином, невідповідність маси вантажу у вагоні 244851251 є підтвердженою матеріалами справи.
При цьому, лист ТОВ «Приколотнянський олійноекстракційний завод» не є належним та допустимим доказом, який доводить правильність зазначення маси вантажу, оскільки комерційним актом доведено невідповідність вказаної ваги фактичній.
Щодо Акту експертизи Херсонської Торгово-Промислової палати №В-39 від 23.11.2018, де зазначено, що при огляді вагону №24427619 виявлено механічні пошкодження дощок дна вагону, які дають можливість прямого доступу до товару, суд вказує наступне.
Наданим Актом експертизи не доведено можливість безпосередньої втрати вантажу через механічні пошкодження дна вагону, більше того, цією ж експертизою встановлено, що отвори та щілини в дошках в дні вагона заткнуті обламками дощок, пляшкою та ганчір'ям. Таким чином, це виключає зазначений вище прямий доступ до товару, оскільки безпосередні отвори та пошкодження, через які міг висипатись та/або розкрадатись товар, відповідно до цієї експертизи відсутні.
Крім того, суд в цілому критично розцінює наданий Акт експертизи в якості доказу, оскільки Акт датовано 23.11.2018, однак, він наданий до суду лише 03.09.2019, тоді як провадження у справі було відкрито 27.05.2019.
Посилання відповідача на те, що він не отримав вчасно ухвалу про відкриття провадження у справі, спростовується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 37), відповідно до якого ТОВ «Продрімлайт» було вручено ухвалу суду ще 03.06.2019 року. Усі подальші ухвали по справі також отримувались відповідачем своєчасно.
Водночас, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №916/2349/17).
Відповідач заявив про надмірність штрафних санкцій, щодо чого суд вказує наступне.
Вказує, що штрафні санкції є надмірними, оскільки ним не завдано позивачеві жодних збитків, при цьому позивач отримав плату за перевезення 11150 кг вантажу, який він не перевозив, і на який позивач не затратив жодних ресурсів за перевезення.
Згідно з ч.1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки. Господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18).
Згідно з ч.3 ст.13, ч.1 ст. 76, ч.1 ст. 78, ч.1 ст. 79 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) розміру заявленого штрафу, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань, кореспондує обов'язок сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно зі ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту, на підставі належних і допустимих доказів. Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 05.08.2019 по справі № 910/10848/18.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцйій у зв'язку з недоведеністю обставин, з якими законодавець пов'язує можливість такого зменшення.
Згідно зі ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 306, 307 ГК України, ст.ст. 6, 23, 37, 118, 122 Статуту залізниць України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдрімлайт» (провулок Покровський, буд.16, м. Одеса, 65945, код ЄДРПОУ 40165704) про стягнення штрафу у розмірі 64610,00 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промдрімлайт» (провулок Покровський, буд.16, м. Одеса, 65945, код ЄДРПОУ 40165704) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) штраф у розмірі 64610,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 21.10.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 31 жовтня 2019 р.
Суддя Р.В. Волков